Зеленський збирається вислухати думку правоохоронців, що стосується справи смерті Павлова
Президент Володимир Зеленський планує сьогодні вислухати керівництво правоохоронних органів у справі загибелі Криворізького мера Костянтина Павлова. Про це глава України заявив у Facebook.
Володимир Зеленський висловив співчуття рідним і близьким покійного мера. Він заявив, що в понеділок, 16 серпня, з даного питання буде спілкуватися з правоохоронцями.
Зеленський також заявив, що кримінальну справу, пов'язану зі смертю Павлова, було відкрито невідкладно. Він зазначив, що ситуацію з розслідування причин, які призвели до смерті Криворізького мера, знаходиться на його особистому контролі.
"Конкретну і перевірену інформацію будемо мати після проведення експертиз і перших кроків слідства. Триматиму цю справу під особистим контролем і наполягаю на регулярних звітах правоохоронців перед громадою Кривого Рогу. Щирі співчуття рідним і близьким Костянтина Павлова", - йдеться в повідомленні Володимира Зеленського.
Відомо, що, в Міністерстві внутрішніх справ повідомили про ситуацію з розслідуванням загибелі мера Кривого Рогу Костянтина Павлова, яке сталося вранці 15 серпня на території його будинку. На цю мить слідчі розглядають три варіанти, пов'язаних з подіями, які призвели до смерті мера.
Як повідомлялося, в мережі з'явилося відео, на якому чоловік, схожий на мера Кривого Рогу Костянтина Павлова, зображений за кілька хвилин до своєї загибелі. Є припущення, що загиблий перед смертю з кимось листувався, а потім стався фатальний постріл.
Нагадаємо, в селі Вільне, Криворізького району, у власному будинку знайдений мертвим міський голова Костянтин Павлов. За попередньою версією, сталося самогубство, але розглядається і версія про умисне вбивство, пише ASPI news.
Крім того, мер Києва Віталій Кличко заявив, що співчуває у зв'язку із загибеллю мера Кривого Рогу Костянтина Павлова. Він закликав оперативно розслідувати справу.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.