Зеленський збирається вислухати думку правоохоронців, що стосується справи смерті Павлова
Президент Володимир Зеленський планує сьогодні вислухати керівництво правоохоронних органів у справі загибелі Криворізького мера Костянтина Павлова. Про це глава України заявив у Facebook.
Володимир Зеленський висловив співчуття рідним і близьким покійного мера. Він заявив, що в понеділок, 16 серпня, з даного питання буде спілкуватися з правоохоронцями.
Зеленський також заявив, що кримінальну справу, пов'язану зі смертю Павлова, було відкрито невідкладно. Він зазначив, що ситуацію з розслідування причин, які призвели до смерті Криворізького мера, знаходиться на його особистому контролі.
"Конкретну і перевірену інформацію будемо мати після проведення експертиз і перших кроків слідства. Триматиму цю справу під особистим контролем і наполягаю на регулярних звітах правоохоронців перед громадою Кривого Рогу. Щирі співчуття рідним і близьким Костянтина Павлова", - йдеться в повідомленні Володимира Зеленського.
Відомо, що, в Міністерстві внутрішніх справ повідомили про ситуацію з розслідуванням загибелі мера Кривого Рогу Костянтина Павлова, яке сталося вранці 15 серпня на території його будинку. На цю мить слідчі розглядають три варіанти, пов'язаних з подіями, які призвели до смерті мера.
Як повідомлялося, в мережі з'явилося відео, на якому чоловік, схожий на мера Кривого Рогу Костянтина Павлова, зображений за кілька хвилин до своєї загибелі. Є припущення, що загиблий перед смертю з кимось листувався, а потім стався фатальний постріл.
Нагадаємо, в селі Вільне, Криворізького району, у власному будинку знайдений мертвим міський голова Костянтин Павлов. За попередньою версією, сталося самогубство, але розглядається і версія про умисне вбивство, пише ASPI news.
Крім того, мер Києва Віталій Кличко заявив, що співчуває у зв'язку із загибеллю мера Кривого Рогу Костянтина Павлова. Він закликав оперативно розслідувати справу.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.