Зеленський зіткнувся з кадровою дилемою у Вашингтоні: Україна досі шукає нового посла в США – Politico
Президент Володимир Зеленський поки не зміг знайти кандидата, який відповідав би його вимогам до майбутнього посла України у Сполучених Штатах.
За даними Politico, потенційних претендентів стримують складність роботи у Вашингтоні та необхідність взаємодіяти з адміністрацією Дональда Трампа, тоді як Києву потрібен дипломат із достатньою політичною вагою та прямим доступом до американської влади.
Пошук нового керівника українського дипломатичного представництва у Вашингтоні триває після звільнення Ольги Стефанішиної. Водночас, як пише Politico з посиланням на двох колишніх українських високопосадовців і чотирьох депутатів Верховної Ради, процес виявився складнішим, ніж очікувалося. Зеленський прагне знайти людину, яка матиме достатній авторитет для представлення інтересів України безпосередньо перед адміністрацією президента США.
За інформацією видання, українська сторона розглядає посаду не як звичайне дипломатичне призначення. У нинішніх умовах посол у США має одночасно працювати з американською адміністрацією, Конгресом, оборонними структурами та іншими центрами ухвалення рішень. Саме тому Зеленський раніше заявляв, що хотів би бачити на цій посаді представника рівня віцепрем'єр-міністра, міністра або прем'єр-міністра.
Однією з головних кандидатур, яку президент розглядав раніше, була Юлія Свириденко. За словами самого Зеленського, він пропонував їй очолити українське посольство у США, однак вона відмовилася від цієї пропозиції. Після цього Києву довелося продовжити пошук людини, яка відповідала б високим вимогам президента.
Сам Зеленський наприкінці липня відкрито підтвердив, що розраховував саме на Свириденко. Президент пояснював, що хотів би направити до Вашингтона максимально кваліфікованого представника, здатного працювати на найвищому політичному рівні. Її відмова фактично зруйнувала один із основних кадрових сценаріїв, після чого пошук нового кандидата довелося продовжити.
Втім, проблема, за даними Politico, полягає не лише у відсутності відповідної кандидатури. Потенційні претенденти нібито не поспішають погоджуватися на роботу в американській столиці через складні умови та необхідність взаємодіяти з адміністрацією Дональда Трампа. Для українського дипломата це означає роботу в надзвичайно мінливому політичному середовищі, де позиції Вашингтона щодо війни, озброєння, санкцій та переговорів можуть швидко змінюватися.
Колишня віцепрем'єр-міністерка та народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе звернула увагу на іншу проблему. За її оцінкою, люди з необхідним авторитетом і професійним досвідом можуть остерігатися, що на посаді посла не матимуть достатньої свободи для ефективної роботи. Таким чином, йдеться не просто про небажання окремих політиків переїжджати до США, а про побоювання щодо реальних можливостей впливати на процеси у Вашингтоні.
Водночас колишній український дипломат, якого цитує Politico, вважає перебільшенням твердження про те, що охочих обійняти посаду взагалі немає. Проблема, за його словами, полягає в іншому: серед потенційних претендентів складно знайти людину, яка одночасно відповідала б установленим вимогам і мала достатню політичну вагу для роботи в нинішньому Вашингтоні.
Складність ситуації посилюється тим, що українсько-американські відносини залишаються критично важливими для Києва. Вашингтон бере участь у формуванні рішень щодо постачання озброєння, протиповітряної оборони, розвідки та подальшої підтримки України. Окреме значення має й дипломатичний напрям, оскільки США залишаються одним із ключових партнерів України у питаннях війни та можливого мирного процесу.
Тривала відсутність повноцінно призначеного посла тому може створювати додаткові труднощі для української дипломатії. Посол у Вашингтоні має не лише формально представляти державу, а й підтримувати постійні контакти з американськими чиновниками, законодавцями та іншими впливовими представниками політичного середовища. Особливо важливо це в період, коли у США ухвалюються рішення, здатні безпосередньо впливати на перебіг війни.
Водночас депутат Ярослав Юрчишин припустив, що Зеленський може не поспішати з остаточним призначенням і чекати на проміжні вибори у США. На його думку, після голосування стане зрозумілішим майбутній політичний розклад у Вашингтоні, а це може вплинути на вибір людини, яка найкраще відповідатиме новій конфігурації американської політики.
Посада стала вакантною після звільнення Ольги Стефанішиної. На початку серпня Зеленський підписав указ про припинення її роботи як посла України у США. Сама Стефанішина пояснювала своє рішення особистими обставинами.
Таким чином, кадрова проблема у Вашингтоні перетворилася для Зеленського на важливе дипломатичне питання. Президент хоче бачити у США не просто професійного дипломата, а впливового представника України, здатного працювати безпосередньо з американською владою на найвищому рівні. Однак саме такі кандидати, за інформацією Politico, поки не поспішають погоджуватися на складну місію.
Для Києва це означає необхідність знайти баланс між політичною вагою майбутнього посла, його дипломатичним досвідом та готовністю працювати у складній системі американської політики. Поки такого кандидата не визначено, українське представництво у Вашингтоні залишається без нового постійного керівника саме в той момент, коли відносини України зі США мають стратегічне значення.
Російський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Росія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
Польща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.
У червні 2026 року Україна отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найбільший місячний обсяг із квітня 2024 року.
Сили безпілотних систем України протягом перших 13 днів серпня завдали серії ударів по 240 енерговузлах російських окупаційних військ.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва нібито досі не отримала від Сполучених Штатів нових пропозицій України щодо припинення війни.
Україна через посередника передала Росії пропозицію про взаємне припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження, що саме його візит до Києва у квітні 2022 року нібито зірвав мирні переговори між Україною та Росією.
Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються.
Російський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Росія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
Польща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.