Зеленський зробив заміну учасників в переговорах Тристоронньої контактної групи
Участь начальника Генерального штабу Збройних сил України Руслана Хомчака в засіданні підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи була визнана президентом України Володимиром Зеленським, як не актуальна.
Про це повідомляється прес-службою Адміністрації президента України.
"Після додаткових консультацій президент України прийняв рішення, що участь начальника Генерального штабу, головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака в переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську поки не актуально", - йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сторінці АПУ в соцмережі Фейсбук в середу вранці.
Як повідомляється в публікації АПУ, 5 червня, у середу генеральний штаб ЗСУ на переговорах у Мінську в підгрупі з безпеки буде представлений заступником командувача операції Об'єднаних сил генерал-майором Богданом Бондарем.
Відзначається, що глава Генштабу ЗСУ Хомчак продовжить брати участь в консультаціях з підготовки позиції української делегації в ТКГ.
Раніше повідомлялося, що другий президент України Леонід Кучма очолить українську делегацію на зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський на спільному брифінгу з екс-президентом України.
"Вже 5 червня буде зустріч Тристоронньої групи на чолі з Леонідом Даниловичем Кучмою", - заявив Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.