Зеленський зробив заміну учасників в переговорах Тристоронньої контактної групи
Участь начальника Генерального штабу Збройних сил України Руслана Хомчака в засіданні підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи була визнана президентом України Володимиром Зеленським, як не актуальна.
Про це повідомляється прес-службою Адміністрації президента України.
"Після додаткових консультацій президент України прийняв рішення, що участь начальника Генерального штабу, головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака в переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську поки не актуально", - йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сторінці АПУ в соцмережі Фейсбук в середу вранці.
Як повідомляється в публікації АПУ, 5 червня, у середу генеральний штаб ЗСУ на переговорах у Мінську в підгрупі з безпеки буде представлений заступником командувача операції Об'єднаних сил генерал-майором Богданом Бондарем.
Відзначається, що глава Генштабу ЗСУ Хомчак продовжить брати участь в консультаціях з підготовки позиції української делегації в ТКГ.
Раніше повідомлялося, що другий президент України Леонід Кучма очолить українську делегацію на зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський на спільному брифінгу з екс-президентом України.
"Вже 5 червня буде зустріч Тристоронньої групи на чолі з Леонідом Даниловичем Кучмою", - заявив Зеленський.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.