Зеленський зустрівся з прокурором МКС Ханом
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом. Останній приїхав в Україну задля участі у конференції "Об'єднані заради справедливості" й у черговому Саміті перших леді та джентльменів.
Під час зустрічі було обговорено боротьбу з депортацією українських дітей і розслідування цих злочинів. Також, як розповіли в Офісі президента, сторони підкреслили важливість недопущення ігнорування рішень суду щодо ордерів на арешт російських воєнних злочинців.
Вочевидь, мається на увазі Монголія – країна, яка ратифікувала Римський статут, але не заарештувала російського диктатора Володимира Путіна, хоча мала на це всі права та підстави. "Важливо дотримуватися Римського статуту": Зеленський зустрівся з прокурором МКС Карімом Ханом. Відео "Як ви знаєте, ми ратифікували Римський статут, і я вже підписав цей закон. Ми стали 125-ю країною у світі, яка це зробила. Ми боремося за демократію, за свободу, за наші цінності, захищаємо їх і хочемо бути ближче до всіх наших союзників", – сказав Зеленський під час зустрічі з головою МКС.
"Закон повинен бути актуальним для людей просто зараз, закон повинен бути відчутним для того, щоб захистити українців, але також його необхідно використати проти тих, хто скоює злочини", – зі свого боку зазначив Карім Хан.
Очільник Міжнародного кримінального суду також розповів, як йому подобається наша країна. "Мені завжди приємно приїжджати в Україну, навіть у ці, складні дні. Це чудова країна. Щомісяця, що більше ми досліджуємо Україну, то глибше я ціную український народ. Так, є страждання, але водночас є надія, є трагедія і є хоробрість, які співіснують в одному просторі", – сказав він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.