Зеленського запросили на засідання Парламентської Асамблеї НАТО в Лондоні
Президента України Володимира Зеленського чекають на засіданні Парламентської Асамблеї НАТО, яка відбудеться в Лондоні восени цього року.
Про це заявила президентка Парламентської Асамблеї НАТО Мадлен Мун на брифінгу за підсумками зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
"Я щойно мала першу, зі, сподіваюсь, цілої низки зустрічей і цікавих розмов з новим президентом паном Зеленським. Ми обговорили майбутню співпрацю між Україною, в тому числі президентом, із Парламентською Асамблеєю НАТО. У нас тут заплановані дві майбутні зустрічі", - сказала Мун.
Вона зауважила, що одна з цих зустрічей стосується спостереження за виборами до Верховної Ради в липні.
"Також я запросила президента приєднатись до нас на щорічну осінню сесію Парламентськї Асамблеї восени. Сподіваюсь, він зможе приїхати і звернутись до Асамблеї. Будуть представлені 2 звіти, які будуть розглядатись на щорічній Парламентській Асамблеї в Лондоні. Одна з них стосується безпосередньо України, в тому числі з без пекової ситуації. Друга доповідь стосується санкцій", - зазначила вона.
Нагадаємо, також Мадлен Мун запевнила, що делегацію Російської Федерації не буде повернуто для спостереження до Парламентської Асамблеї НАТО.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.