"Зеленському потрібен Медведчук": прогнози нового політсезону в Україні від політолога Костя Бондаренка

Дострокові президентські вибори, самостійний політичний проєкт Разумкова, посадка Медведчука за ґрати, звільнення Шмигаля, вплив Чауса на долю Порошенка. Про ймовірні сценарії розвитку подій нового політичного сезону розповів керівник фонду "Українська політика" Кость Бондаренко в ексклюзивному інтерв'ю ASPI news.

Разумкова не відпустять

ASPI news: Голосування у ВР перед канікулами показали, що монобільшість скоріше є, ніж її немає. Втім, на останню позачергову сесію Ради, попри те, що її скликав особисто Зеленський, майже ніхто з нардепів не прийшов. Яка доля чекає на монобільшість? Чи дистанціюється від партії влади Разумков? Які він має політичні перспективи?

– Монобільшість існує. Можна було спостерігати певну пікіровку між головою Верховної Ради та главою Офісу президента. Тобто Дмитро Разумков намагається продемонструвати Андрію Єрмаку, що він також "не перша, але й не друга людина у державі". А Єрмак, навпаки хоче довести, що в Україні все є уніфікованим та має керуватися з ОП. Тому ми побачили жест спікера парламенту, який все пустив на самотік. Мовляв, хочете приходьте, хочете не приходьте. Хоча прекрасно розумів, що нардепи без додаткової мотивації не пожертвують своїм відпочинком у теплих краях заради позачергової сесії Ради.

Разумков все більше стає самостійною фігурою. Теоретично його можуть відправити у відставку. Але для чого? Річ у тім, що сидячи у кріслі спікера він, з точки зору Єрмака та Зеленського, може бути незручним, проте – абсолютно безпечним. Як тільки він йде з посади спікера, то одразу ж починає займатися власним політичним проєктом. Що є набагато небезпечнішим для президента. Тому ми знову будемо свідками зіткнення інтересів спікера та глави ОП. Побачимо приховані та відкриті конфлікти, взаємну критику тощо. Але разом з тим навряд Разумкова відпустять з цієї посади.

Крісло голови Верховної Ради – величезний баласт для Разумкова. Доки він займає цю посаду, доти антирейтинг парламенту буде й антирейтингом Разумкова. Ще жоден спікер Верховної Ради успішно не стартував з цієї позиції на більш високий щабель. Іван Плющ, Олександр Мороз, Володимир Литвин та інші спікери, котрі досягали всенародної впізнаваності, не змогли стати президентами лише тому, що над ними постійно висів тягар Верховної Ради, того негативу, з яким українці традиційно ставляться до парламенту.

Тому буде точитися боротьба амбіцій та здорового глузду. Разумков, певно, бачить себе кимось вищім за спікера. Він розраховує стати центром об'єднання певних сил. В такому разі він може відібрати частину рейтингу як у Зеленського, так й у "Слуги народу". Чи він буде виконувати функції спікера, попри те, що у нього можуть відкритися інші перспективи? Тут своє останнє слово має сказати сам Разумков восени. Поки що, мені здається, у нього в середині вирують гамлетівські питання: бути, чи не бути? Або сидіти у кріслі спікера до кінця, або спробувати стати політиком всеукраїнського масштабу.

ASPI news: Раніше Банкова, щоб забезпечити собі необхідну кількість голосів користувалися послугами депутатських груп "Довіра", "За майбутнє" та навіть фракції "Батьківщина", як це було під час ухвалення Держбюджету-2021. Які ситуативні союзи та коштом чого будуть можливі у новому сезоні? Враховуючи, активне включення Юлії Тимошенко в електоральну боротьбу, зокрема, ініціація нею протестів проти ринку землі. Або проведення НАБУ слідчих дій у справі ПриватБанку з колишнім співвласником фінустанови Ігорем Коломойським.

– Пошук ситуативної більшості – це абсолютно нормальна практика роботи будь-якого парламенту. Думаю, восени ми побачимо багато тимчасових союзів. Якщо апетити окремих груп всередині монобільшості стають надмірними, тоді влада починає звертатися по допомогу до інших груп та фракцій. Це все мистецтво компромісів. Нічого дивного тут немає. Існує лише питання ціни. Якщо монобільшість коштує надто дорого, то шукають більш дешеві варіанти.

Яким коштом? Кадрові призначення, лобістські законопроєкти тощо. Скажімо, група "Довіра" голосувала за потрібні Банковій закони, поки Рада ухвалювала рішення вигідні Андрію Веревському (президенту аграрного холдингу "Кернел Групп").

Щодо Коломойського. Наразі Ігоря Валерійовича дистанціювали від Офісу президента. Разом з тим у Коломойського є доволі серйозна активна група впливу. Головне питання наразі – виведення його з-під американського удару. Я більш ніж переконаний, що однією з місій української делегації на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою та Єрмаком, як їздили до США готувати візит Зеленського, обговорення можливої долі Коломойського. Ігор Валерійович – людина ніби складна та неоднозначна, втім, не чужа для нинішньої владної команди. Жертвувати ним Зеленський не готовий. До того ж Коломойський час від часу демонструє чудеса здатності домовлятися.

Питання особистої безпеки олігарха та гарантія не видачі його у руки американського правосуддя є додатковою можливістю збирати потрібну кількість голосів нардепів у парламенті.

ASPI news: Яка доля чекає на фракцію та партію "Голос"? Цей проєкт повністю виконав задачу мінімум, а на якусь задачу максимум він просто не придатний?

– Такої партії вже фактично не існує. Від початку це був мертвонароджений проєкт. Штучна мильна бульбашка, яка мала колись луснути. В лавах партії є кілька цікавих людей, які очевидно мають майбутнє у політиці. В той же час в проєкті було багато баласту. А партійний піар не був підтриманий чимось відчутним. У нас уже були проєкти, які гучно починали та мали гарну обгортку. Проте згодом виявлялося, що всередині обгортки нічого нема.

ASPI news: Багато говорять про розкол в ОПЗЖ по лінії Віктор Медведчук – Сергій Льовочкін. Чи будуть загострюватися внутрішні протиріччя й надалі? Чим вони закінчаться?

– Коли у листопаді 2018 року Сергій Льовочкін та Юрій Бойко зробили заяву, що вони об'єднуються з партією "За життя" Віктора Медведчука та Вадима Рабіновича в єдиний проєкт ОПЗЖ, прогнозувалося майбутнє протистояння цих абсолютно різних за інтересами груп. Наразі прикладів протистояння на місцевому рівні достатньо.

Проте говорити про розкол цієї партії досить важко. Очевидно, що об'єднання відбулося не лише на ідеологічних засадах, не тільки тому, що Льовочкіну дуже подобається Медведчук, а Бойку – Рабінович. При будь-якому об'єднанні існують певні матеріальні інтереси сторони. Присутні певні домовленості, котрі виходять за межі політичного процесу та ідеологічних моментів. Гадаю, вони такий "шлюбний контракт" уклали, що розірвати його не так просто, їм простіше все ж таки жити разом у спільному партійному мешканні, ніж вступати у фінансово-майнові суперечки.

ASPI news: Подейкують, що Льовочкін та Бойко просто втомилися від перебування у опозиції. Начебто вони бажають, як за часів Януковича, впливати на владу та бізнес. Чи не у цьому причина нинішнього розколу?

Перебування в ОПЗЖ не заважає Льовочкіну впливати на владу. Ніколи не заважало. Льовочкін – гравець, цікавий тип українського політика. Він є дуже серйозною фігурою, здатною вибудовувати далекосяжні стратегічні комбінації. В нашій політиці таких людей мало. Він вміє домовлятися з владою та опозицією. Вміє використовувати опозицію як інструмент для досягнення певних цілей у владі. Його вміння потрібні будь-який владі. Льовочкін буде перебувати в опозиції, але влада все одно до нього звертатиметься по консультації.

ASPI news: Ми не бачили багато людей на акціях на захист Медведчука під судами, на регіональному рівні таких людей ще менше. Навіщо Льовочкіну наразі Медведчук?

Є значно більші інтереси та механізми, котрі змушують їх триматися разом. Медведчук абсолютно неелекторальна людина. Щоб він не робив, як би його не розкручували (а протягом кількох років з дня в день він не сходив з етеру трьох телеканалів), подолати особистий рейтинг вище 6% він не може. При тому, що навіть президента Росії Володимира Путіна підтримує приблизно 17% громадян України. Здатність Медведчука вибудовувати антирейтинги вражає.

ASPI news: В принципі боротьба Зеленського з Петром Порошенком не особливо вплинула на рейтинги "Європейська солідарність". Чи може суддя Чаус після всіх викрадень та перегонів спецслужб стати для Порошенка новим "свинарчуком"?

– Гадаю, зараз завдання посадити Порошенка вже не стоїть. Так само немає бажання посадити Медведчука. Вони потрібні Зеленському, як вічний серіал. Постійно з'являється нові епізоди, суди тривають, адвокати працюють. Президенту потрібен момент постійної інформаційної напруги навколо опонентів. Віктор Янукович посадив Юлію Тимошенко. Чого він досягнув? Де тепер Янукович, а де Тимошенко?

Микола Чаус можливо щось скаже проти Порошенка. Можливо колишній суддя має якийсь компромат проти Ігоря Кононенка та Олександра Грановського, з якими Порошенко, до речі, розсварився ще у листопаді 2018 році. Реально все це буде використовуватися для створення інформаційного шуму.

ASPI news: Чи слід очікувати нових політичних проєктів у новому сезоні? Навколо яких політиків? Нещодавно, наприклад, Борис Колесников вивів нового гравця на електоральне поле – партію "Україна – наш дім".

– Зауважу, що проєкт Колесникова не має відношення до Ріната Ахметова, як про це часто помилково кажуть. Наскільки мені відомо, на осінь планується гучна кампанія цієї партії. При цьому проєкт "Україна – наш дім" не буде спрямований виключно на виборців Півдня та Сходу України, позаяк у керівництві партії нема жодного колишнього члена "Партії регіонів" або "Опозиційного блоку". Скоріше, вони більше зосередяться на електораті інших регіонів, зокрема, Центру.

Про партію Разумкова ми вже говорили. Також зараз активно мусується тема нової партії на чолі з ексміністром фінансів Ігорем Уманським. Цей проєкт може посісти нішу "Голосу".

Уряд Шмигаля – це Кабмін Єрмака

ASPI news: Уряд Дениса Шмигаля активно відправляють у відставку з минулої осені. Спочатку після 25 жовтня 2020 року, щоб списати на Кабмін відносну невдачу на місцевих виборах. Потім після ухвалення Дербюджету-2021, потім після провалу вакцинації тощо. Втім, уряд досі функціонує. Звільнили лише кілька знакових постатей. Спочатку ліміт негативу вичерпав міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Згодом відбулася очікувана, проте раптова відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Але Шмигаль досі тримається у кріслі. Чому? Він виявився зручним для Офісу президента? Чи цю відставку бережуть на початок опалювального сезону?

– Справді, уряд Шмигаля дуже зручний та слухняний. Він виконує усі забаганки Офісу президента. Сам прем'єр жодним чином не вибудовує свою політичну кар'єру – він точно не буде балотуватися на пост президента. Шмигаль не бавиться у політику, Він є людиною-функцією. Насправді чинний уряд є Кабміном Андрія Єрмака. Цей уряд керований у ручному режимі з Офісу президента.

Очевидно, що аж такого зручного уряду у Зеленського не було й навряд вдасться створити такий самий Кабмін у майбутньому. Зараз позбулися чужорідного тіла – Авакова. Тому не зрозуміло, навіщо президенту відправляти цей уряд у відставку? Інша річ, якщо восени відбудеться якесь серйозне загострення, то Шмигаля можуть принести у жертву. Але й це малоймовірно.

ASPI news: Шмигалю, аби його звільнили раніше, слід висловитися про розумові здібності Зеленського, як це зробив його попередник – Олексій Гончарук?

– Гадаю, Шмигаль більш обережний, ніж Гончарук (сміється).

ASPI news: Якими будуть взаємини Офісу президента з регіональними елітами восени?

– Губернаторів будуть тасувати, як колоду карт. Втім, вони на своїх посадах й так перебувають в середньому 3-4 місяці. Єдина преференція, якою голови ОДА наразі користуються – право призначити підряд на ремонт та будівництво доріг. За кілька місяців вони мають можливість заробити та піти. Більших серйозних повноважень їм не дають. Ніколи в Україні не було таких слабких губернаторів, як зараз.

А з місцевими елітами в цілому Офіс президента вже знайшов спільну мову. Хто є місцевими елітами? Це латифундисти, контрабандисти, забудовники та власники ринків. З ними доводиться домовлятися. Тому власне й відбувається перерозподіл контрабанди в Україні за допомогою РНБО – одних контрабандистів усувають, про інших забувають. Така сама ситуація й з організованою злочинністю. Це один з елементів торгів з регіональними елітами. А ось мер Києва Віталій Кличко – єдиний мер в Україні, який має президентські амбіції. Тому у Офісу президента з ним зовсім інша розмова.

Диктатура "Кварталу 95"

ASPI news: В одному з інтерв'ю Ви говорили про формування диктатури в Україні. Ознаками цього процесу є: намагання підпорядкувати олігархів, а значить й медійне поле Зеленському; відставка Авакова та повне підпорядкування силових органів президенту тощо. Наскільки можлива диктатура в Україні у виконанні продюсерів "Кварталу 95", позаяк встановити авторитаризм у повній мірі не вдалося ані Леоніду Кучмі, ані Віктору Януковичу?

– Абсолютно можлива. Не суть, хто її здійснює, а якими це методами робиться. Якщо діяльність президента виходить за межі закону, то, на відміну від попередників, Зеленський демонструє повну готовність ці рамки розсунути. Він буде легко змінювати правила гри. Для нього не існує поділу на "свій" та "чужий". Для нього всі "чужі". Він довіряє лише тому, хто потрібен для нього на певному етапі. Для встановлення диктатуру у нього є головне – вольові якості.

Якщо демонструється воля, то очевидно, що рано чи пізно за свої незаконні дії доведеться відповідати. Тому Зеленський зовсім не поспішає прощатися з президентським кріслом, бо до нього з'явиться величезна кількість питань збоку наступників. Тому, гадаю, Зеленський готовий встановити певні елементи авторитарного режиму. При мовчазній згоді широкого загалу. Головне, щоб він зміг продемонструвати якісь успіхи – в економіці або у війні на Донбасі. Тоді йому пробачать усе.

ASPI news: Продемонструвати реальні успіхи, чи медійно переконати, що такі успіхи є?

– Це гарне питання. Ми ж розуміємо, що завдання медіа в умовах пост-правди не скільки доносити інформацію, скільки її інтерпретувати. Тобто переконувати людей.

ASPI news: Чи піде Банкова на дострокові вибори президента цього року?

– Соціологія показує, що сьогодні у Зеленського поки немає конкурентів. А, отже, якщо він піде на вибори, то у другому турі переможе будь-якого опонента. Але виникає питання, навіщо це робити? Офісу президента важливо протримати кілька років цю тенденцію. Зеленського можна не любити, але люди повинні ще більше не любити Порошенка, Бойка, Тимошенко. Тобто політиків, котрі можуть скласти конкуренцію президенту. А друге завдання – не допустити появи нових політиків, щоб законсервувати чинну диспозицію. При цьому головних парламентських партій має бути не більше п'яти. Якщо у Зеленського рейтинг впаде до 18%, то у Порошенка він має знизитися до 10%.

Тобто, я не думаю, що восени відбудуться дострокові вибори президента. Для Банкової немає сенсу їх проводити.

ASPI news: Скоро відбудеться зустріч Зеленського з Меркель, потім "Кримська платформа", на яку вочевидь канцлер Німеччини не буде залишатися. Згодом – візит до президента США Джо Байдена. На що Україна може розраховувати в результаті цих перемовин?

– З Меркель просто звірять годинники напередодні зустрічі Байдена з Зеленським, позаяк в регіоні вже сформувався чотирикутник інтересів США – Україна – Німеччина – Росія. Очевидно, що Меркель хоче знайти компромісні формулювання, які будуть озвучені Зеленським під час переговорів у США, щоб вони не зашкодили інтересам Німеччини.

Темою розмови з Байденом будуть гроші. З рішеннями щодо "Північного потоку-2" та Донбасу Зеленський навряд вже зможе щось вдіяти.

ASPI news: Як себе буде поводити РФ? Все ж таки великий ювілей оголошення Російської імперії на носі. Чи відбудеться зустріч Зеленського з Путіним? Чи потрібна вона?

– Вважаю, що така зустріч потрібна хоча б для того, щоб розв'язати питання обміну послами, транспортного сполучення та економічної співпраці. Зрештою, попри війну за Мальдівські острови торгові обороти між Аргентиною та Великою Британією є досить серйозними. Чи відбудеться така зустріч? Про це можна буде більш впевнено говорити після зустрічі Зеленського з Байденом.

Восени Росія буде переживати дуже складні процеси, позаяк 19 вересня там відбудуться вибори до Держдуми РФ. Багато знакових осіб там йдуть по спискам "Єдиної Росії", зокрема міністр оборони Сергій Шойгу та міністр закордонних справ Сергій Лавров та інші. Також відбудеться масштабна заміни в уряді та серед губернаторів. Саме від цих кадрових рішень буде залежати, як відбудеться транзит російської влади у 2024 році.

Якщо зустріч Зеленського не відбудеться або вона провалиться, то тиск на Україну – економічний, політичний, військовий – посилиться. Я не кажу, що відбудеться вторгнення, втім вони можуть організувати стягнення військ до українських кордонів, як це вже було у квітні.

Трохи конспірології

ASPI news: Подейкують ще про один цікавий варіант. Під час святкування 30-річчя Незалежності Зеленський з трибуни пафосно представить законопроєкт про скасування в Україні інституту президентства та створення парламентської республіки. Далі він на хвилі народного обожнювання знову бере більшість в парламенті, після чого Зеленський перетвориться та всесильного та всемогутнього прем'єр-міністра. Наразі цю інформацію поширив опальний для Банкової нардеп Гео Лерос. Наскільки такий варіант є реальним?

– Гео Лерос перебуває у стані особистої фронди до Зеленського. Він постійно вкидає провокативні заяви щодо президента. Тим не менш, щоб практично перейти від парламентсько-президентської до парламентської республіки, необхідно повністю міняти Конституцію, а не просто додати до Основного закону якісь зміни. Якщо взятися серйозно за докорінну зміну державного устрою, то на це доведеться витратити не один рік. Як ідея для другого терміну Зеленського ця думка абсолютно придатна. Проте, річ у тім, що він не може переписати устрій для себе, його обирали з певним мандатом. Тому, якщо він хоче ліквідувати посаду президента, то зробить він це лише для свого наступника.

Зрештою, де гарантія, що у момент заяви Зеленського, що він йде з посади президента, монобільшість відчує, що у неї більше не має господаря та відійде у вільне плавання?