Зовнішнє управління: Україна отримує рівно стільки грошей, щоб не впасти в обійми Кремля, – експерт

Євросоюз видав Україні кредит на 1,2 мільярда євро. Які умови натомість поставили європейці, та чи збирається вітчизняне керівництво їх виконувати, з'ясовувало ASPI news.

Вчора, 25 серпня, парламент ухвалив Меморандум про кредит ЄС. Законопроєкт на розгляд Верховної Ради вніс президент. Ще раніше, в липні, документ про виділення позики з української сторони підписали міністр фінансів Сергій Марченко та голова Національного банку Кирило Шевченко.

Кредит на суму 1,2 мільярда євро надається на 15 років під 0,125% річних. Перший транш на суму 600 мільйонів євро надійде найближчим часом. Для отримання другої половини позики потрібно виконати низку умов. Власне за втілення в життя українських зобов’язань під гарантії держави нардепи і проголосували.

Серед головних умов Меморандуму до української влади виділяється безпосередня участь західних партнерів нашої держави у реформі митних, податкових, правоохоронних та судових органів. Зазначимо, що частину з цих заходів було прописано ще в червневому Меморандумі з МВФ.

Справи на митниці

Нагадаємо, ще у 2015 році тодішній очільник Мінекономіки Айварас Абромавічус просував ідею, за його словами, "здачі в управління української митниці іноземній компанії". Пізніше міністра підтримав і його керівник – прем’єр Арсеній Яценюк. Власне, подібні дії не є чимось унікальним у світі. Через співпрацю в царині упорядження митниці вже пройшли деякі країни Європи – Латвія, Болгарія, Албанія та Румунія. І в жодній з цих держав не йшлося про повне зовнішнє управління, радше – про консультаційні послуги. Наприклад, протягом реформування болгарської митниці у 2001-2010 роках вдалося збільшити надходження до Держбюджету на 80%. Тоді ініціатива міністра економіки закінчилася великим нічим. Побачимо, як буде виглядати реформа наразі.

Судові будні

У Меморандумі з ЄС передбачений певний іноземний контроль над українською судовою системою. Так, буде створено нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) України з участю міжнародних партнерів. Також представники ЄС будуть брати участь у формуванні Комісії з питань етики, яка буде оцінювати "добропорядність" суддів та членів ВККС і Вищої ради правосуддя.

Цей пункт викликав особливо величезний розголос серед прихильників теорії "зовнішнього управління". Проте, будемо відвертими, довіра громадян до вітчизняної судової системи знаходиться на вкрай низькому рівні. Вже багато років серед українців мають обіг такі усталені вирази як "печерське правосуддя" або "колядки судді Зварича". Тому гучний скандал навколо Окружного адміністративного суду Києва в липні цього року, коли НАБУ заявило, що зловживання суддів ОАСК загрожують національній безпеці України, та провело разом з ОГУ обшуки в установі, нікого особливо не здивував.

Новини фінансбюро

За умовами Меморандуму, поступово має бути ліквідована податкова міліція та започатковано нове агентство з фінансових розслідувань. Нагадаємо, що створенням Бюро фінансових розслідувань, як органу протидії економічним злочинам проти держави (за аналогом з американським ФБР та Державним агентством США з протидії фінансовим злочинам), перейнявся опальний експрем'єр та чинний полум’яний борець з "зовнішнім управлінням державою" Микола Азаров ще у 2013 році. Саме тоді вперше був розглянутий законопроєкт "Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)".

Потім питанням займався уряд Арсенія Яценюка, який доручив у 2014 році підготувати концепцію формування БФР, що замінила б податкову міліцію та вмістила б в собі підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами. Після довгих обговорень про проєкт на деякий час забули, поки Мінфін не анонсував запровадження БФР не пізніше 2017 року.

Минулого року тодішній секретар РНБО Олександр Данилюк повідомив, що створення БФР розглядається Володимиром Зеленським як пріоритетне завдання. За дорученням президента відповідний проєкт закону був внесений до Верховної Ради як невідкладний, проте вже за місяць документ зняли з розгляду. Безрезультатно гуляли парламентом ще декілька подібних законопроєктів, аж доки уряд Шмигаля наразі не обміняв створення БФР на макрофінансову допомогу від ЄС.

Неякісний зовнішній вплив

"Розмаїття зобов’язань, що бере на себе Україна в обмін на запозичення ЄС, перш за все говорить, що у влади все дуже погано з грошима, – вважає заступник директора Агенції моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. – Бо інакше важко пояснити, чому напередодні виборів треба було лише за мільярд з гаком євро йти на такі поступки та підставлятися під осуд чисельних адептів секти "зовнішнього управління".

З іншого боку, підкреслює експерт, жоден український уряд за всю історію незалежності не виконував у повному обсязі всіх зобов’язань перед кредиторами. І не видно причин, за якими Кабмін та парламент виконають умови цього разу.

"Я не бачу жодного зовнішнього управляння Україною збоку Заходу. Якби діяв чіткий план перетворень на тлі бажання місцевої еліти дещо стримати свої фінансові апетити, а західні партнери зробили так, щоб фінансова допомога витрачалася лише під контролем їхніх органів, то можна було побачити й позитивні результати. А зараз видно єдине – міжнародна спільнота багато грошей Києву не дає, а лише в межах "підтримки штанів". Згадайте, які обсяги західної допомоги отримала Польщі в 1990-ті, і порівняйте з нашими копійками. Бо в Україні скоріше західних експертів та консультантів корумпують на місці, ніж вони стануть ефективно контролювати витрати фінансової допомоги. Тому нам дають рівно стільки, щоб чинне керівництво держави не впало в обійми Кремля. Про розвиток країни в такому випадку не йдеться", – підсумовує Голобуцький.