Андрію Антоненку, підозрюваному у справі Шеремета, продовжили запобіжний захід
5 лютого Печерський районний суд продовжив одному з фігурантів справи по вбивсту журналіста Павла Шеремета музиканту Андрію Антоненку термін перебування під вартою ще на два місяці.
Суддя Віталій Писанець задовольнив клопотання прокурора Сергія Зузака. Захисники Антоненка заявили, що оскаржуватимуть рішення в Апеляційному суді. Про це з місця події передає кореспондент ASPI.
Присутні на засіданні активісти зустріли рішення суду вигуками "Ганьба".
Близько десяти осіб були готові взяти Антоненка на поруки.
В якості свідка від сторони захисту на засіданні виступив лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський, який повідомив, що знайдену у Антоненка міну в розібраному стані подарували військові після концерту в зоні бойових дій.
"Бувають випадки, коли військовослужбовці хочуть щось подарувати від себе особисто, і тут уже у них включається фантазія. Після одного з таких концертів Андрій показав мені, що йому подарували щось схоже на міну", – розповів Положинський.
Нагадаємо, що вчора, 4 лютого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено також іншій підозрюваній у справі Шеремета Юлії Кузьменко. Вона залишатиметься під вартою до 4 квітня.
Також повідомлялося, що сьогодні, 5 лютого, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту продовжили до 4 квітня ще одній фігурантці справи Яні Дугарь.
Омбудсмен України повідомив про хвилю скарг на роботу територіальних центрів комплектування: від початку року надійшло 1657 звернень, що свідчить про масштабні проблеми у сфері мобілізації та захисту прав громадян.
Напередодні Великодня Служба безпеки України звернулася до громадян із закликом не втрачати пильності. Попри святкову атмосферу, ризики залишаються високими, і ворог може спробувати використати цей час для дестабілізації.
Народний депутат Єлєнський ініціював законопроєкт, який передбачає можливість проходження невійськової служби замість мобілізації, відкриваючи новий формат залучення громадян до оборони країни.
Російський військовий, який потрапив у полон, зізнався, що очікував катувань, але натомість отримав порятунок від українських прикордонників.
Лідер парламентської фракції «Слуга народу» заявив, що новий закон про мобілізацію дозволить врегулювати статус мільйонів українців, які нині перебувають у розшуку за ухилення від служби.
Вартість основних інгредієнтів для великодньої випічки зросла настільки, що куліч став показником інфляції та економічної нестабільності.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
Омбудсмен України повідомив про хвилю скарг на роботу територіальних центрів комплектування: від початку року надійшло 1657 звернень, що свідчить про масштабні проблеми у сфері мобілізації та захисту прав громадян.
Напередодні Великодня Служба безпеки України звернулася до громадян із закликом не втрачати пильності. Попри святкову атмосферу, ризики залишаються високими, і ворог може спробувати використати цей час для дестабілізації.
Народний депутат Єлєнський ініціював законопроєкт, який передбачає можливість проходження невійськової служби замість мобілізації, відкриваючи новий формат залучення громадян до оборони країни.
Російський військовий, який потрапив у полон, зізнався, що очікував катувань, але натомість отримав порятунок від українських прикордонників.