Артур Прузовський про те, що насправді стоїть за ратифікацією Україною протоколів до Конвенції з прав людини
Тема захисту прав і звід людини не нова для України. Ще в 2015 році Президент України Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким Україна приєдналася до конвенції про захист осіб від насильницьких зникнень. Тим самим Україна взяла на себе ряд зобов'язань, як і інші держави-учасники. Наприклад, притягнення до кримінальної відповідальності за дії насильницького зникнення, гарантувати жертвам права на отримання швидкого, справедливого і адекватного відшкодування завданої їм шкоди і компенсації.
Наступним кроком сприяє імплементації конвенції в національну правову систему стало підписання Президентом 30 жовтня Закону "Про ратифікацію Протоколів №15 та №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". У протоколі №16 визначається, що вищий суд, який зможе звертатися до Європейського суду з прав людини, - це Верховний Суд. Станом на початок вересня протокол №15 підписали 45 держав, а протокол №16 - 18 держав. У пояснювальній записці до Закону зазначено, що «ратифікація зазначених протоколів покаже прихильність України ідеям і цілям Конвенції".
«Якщо говорити по суті, то насправді за ратифікацією Україною цих протоколів до Конвенції стоїть бажання розвантажити Європейський суд від масових позовів на Україну. В останні роки бажаючих судитися з Україною в Страсбурзі стало більше в 10 разів, хоча, звичайно, після перших консультацій значна їх частина відсіюється.
Найчастіше до Євросуду українці йдуть у кримінальних справах і матеріальним спорах. Намагаються довести, що українські суди не розглянули якісь докази, а тому і несправедливо винесли вирок. Також дуже багато звернень про невиконання якихось рішень, вказівок, розпоряджень співробітниками органів влади. Наприклад, є рішення українського суду, що місцева влада повинна відшкодувати якийсь матеріальний збиток. Але держава каже, що немає зараз грошей. Решта звернень - по цивільних, господарських суперечках, але їх не так багато. Багато звернень, пов'язаних з нерухомістю в Криму і на Донбасі. Також останнім часом стало багато звернень, пов'язаних з АТО - наприклад, коли комусь не дають статусу учасників бойових дій. Ця проблема характерна для сімей учасників добровільних батальйону, який загинув на початку АТО. Довгий час влада їх не визнавала »- прокоментував Артур Прузовський.
Активіст зазначив, що на сьогодні Україна - лідер за кількістю позовів проти неї в Європейському суді. І це не дивлячись на те що, Євросуд дуже багато справ відсіває за ознакою невідповідності справи профілем суду, а ті що бере на розгляд - розглядає не швидко - з моменту подачі заяви до моменту реального розгляду проходить від 6 місяців до року. Але українці готові чекати так як приблизно в 80% випадків ЄСПЛ стає на бік людини.
«Тому ратифікація цих протоколів це вимушений захід для розвантаження переобтяженого справами Європейського суду ну і як наслідок підвищення оперативності розгляду справ та підвищення якості його роботи. Крім цього, давно назріла потреба у реформуванні української судової системи та імплементація в нього норм міжнародного права. І підписання цього Закону це необхідний крок у цьому напрямку. Планується, що в ході судової реформи в Україні створять представництво ЄСПЛ. Це виключить можливість українцям подавати скарги на свої порушені права за кордон. Судді представництва будуть приїжджати на Україну і регулярно зміняться. Розгляд справ буде набагато швидше. "- резюмував активіст.
В Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
Війна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.
Військовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко, відомий під позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства, розкрив схему фактичного рейдерського захоплення приміщень Інституту.
Начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав у медичному закладі бійця підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» Максима Камуза, який проходить лікування та тривалу реабілітацію після важкого поранення, отриманого на передовій. Під час зустрічі очільник обласного Головного управління поліції особисто вручив спецпризначенцю погони капітана поліції.
Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) під керівництвом президента Ростислава Щокіна підтвердила високий рівень освітніх стандартів, увійшовши до десятки найкращих університетів України за результатами рейтингу QS Europe 2026.
Андрій Мельник, командир спецпідрозділу «Артан Х» із позивним «Фаворит», розповів про специфіку нічних операцій та важливість чіткого розуміння ситуації на полі бою.
Командир спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» із позивним «Титан» поділився своїм баченням головного принципу, на якому тримається ефективність підрозділу. За його словами, справжня сила бойового колективу полягає у взаємній довірі, повазі до кожного бійця та командній роботі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у лавах армії служать понад 75 тисяч жінок, з яких більш як 55 тисяч — військовослужбовиці. Він підкреслив: українки доводять, що захист держави — це справа кожного, незалежно від статі.
В Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
Війна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.