Артур Прузовський про те, що насправді стоїть за ратифікацією Україною протоколів до Конвенції з прав людини

Тема захисту прав і звід людини не нова для України. Ще в 2015 році Президент України Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким Україна приєдналася до конвенції про захист осіб від насильницьких зникнень. Тим самим Україна взяла на себе ряд зобов'язань, як і інші держави-учасники. Наприклад, притягнення до кримінальної відповідальності за дії насильницького зникнення, гарантувати жертвам права на отримання швидкого, справедливого і адекватного відшкодування завданої їм шкоди і компенсації.

Наступним кроком сприяє імплементації конвенції в національну правову систему стало підписання Президентом 30 жовтня Закону "Про ратифікацію Протоколів №15 та №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". У протоколі №16 визначається, що вищий суд, який зможе звертатися до Європейського суду з прав людини, - це Верховний Суд. Станом на початок вересня протокол №15 підписали 45 держав, а протокол №16 - 18 держав. У пояснювальній записці до Закону зазначено, що «ратифікація зазначених протоколів покаже прихильність України ідеям і цілям Конвенції".

«Якщо говорити по суті, то насправді за ратифікацією Україною цих протоколів до Конвенції стоїть бажання розвантажити Європейський суд від масових позовів на Україну. В останні роки бажаючих судитися з Україною в Страсбурзі стало більше в 10 разів, хоча, звичайно, після перших консультацій значна їх частина відсіюється.

Найчастіше до Євросуду українці йдуть у кримінальних справах і матеріальним спорах. Намагаються довести, що українські суди не розглянули якісь докази, а тому і несправедливо винесли вирок. Також дуже багато звернень про невиконання якихось рішень, вказівок, розпоряджень співробітниками органів влади. Наприклад, є рішення українського суду, що місцева влада повинна відшкодувати якийсь матеріальний збиток. Але держава каже, що немає зараз грошей. Решта звернень - по цивільних, господарських суперечках, але їх не так багато. Багато звернень, пов'язаних з нерухомістю в Криму і на Донбасі. Також останнім часом стало багато звернень, пов'язаних з АТО - наприклад, коли комусь не дають статусу учасників бойових дій. Ця проблема характерна для сімей учасників добровільних батальйону, який загинув на початку АТО. Довгий час влада їх не визнавала »- прокоментував Артур Прузовський.

Активіст зазначив, що на сьогодні Україна - лідер за кількістю позовів проти неї в Європейському суді. І це не дивлячись на те що, Євросуд дуже багато справ відсіває за ознакою невідповідності справи профілем суду, а ті що бере на розгляд - розглядає не швидко - з моменту подачі заяви до моменту реального розгляду проходить від 6 місяців до року. Але українці готові чекати так як приблизно в 80% випадків ЄСПЛ стає на бік людини.

«Тому ратифікація цих протоколів це вимушений захід для розвантаження переобтяженого справами Європейського суду ну і як наслідок підвищення оперативності розгляду справ та підвищення якості його роботи. Крім цього, давно назріла потреба у реформуванні української судової системи та імплементація в нього норм міжнародного права. І підписання цього Закону це необхідний крок у цьому напрямку. Планується, що в ході судової реформи в Україні створять представництво ЄСПЛ. Це виключить можливість українцям подавати скарги на свої порушені права за кордон. Судді представництва будуть приїжджати на Україну і регулярно зміняться. Розгляд справ буде набагато швидше. "- резюмував активіст.