Більше половини українців взагалі не читають книг, – соцопитування
Схильність українців до читання книг залежить від статі, віку і рівня освіти.
Наприкінці 2019 року більшість українців (57%) зовсім не читали книг. Такими виявилися дані опитування компанії Research & Branding Group. Як виявилося, до кола осіб, які більш-менш регулярно читають книги, зараховують себе 43% респондентів.
При цьому схильність українців до читання книг залежить від статі, віку і рівня освіти. Так, серед жінок читачів книг можна зустріти дещо частіше, ніж серед чоловіків (відповідно, 47% проти 38%).
Щодо вікових відмінностей, найчастіше книги читає молодь від 18 до 30 років (51%), а найрідше – особи передпенсійного та пенсійного віку (39%).
Крім того, серед осіб, які мають вищу освіту, питома вага читачів книг помітно вища, ніж серед тих, хто має середню або неповну середню освіту (відповідно 56% проти 30%).
Опитування проводилося в період з 7 до 18 листопада 2019 року серед 1805 респондентів по всій Україні за винятком окупованих Росією територій.
Нагадаємо, що вийшла друком книга "Європейська та євроатлантична інтеграція" для українських політиків. Вона повідомляє читачеві інформацію про сучасний стан справ на шляху України до ЄС.
Метою публікації є надання представникам політичних сил, а також експертним колам і громадськості достовірної інформації про поточний стан справ, основні досягнення та виклики в реалізації курсу європейської інтеграції, а також на шляху України до членства в НАТО.
Раніше повідомлялося, що Мішель Обама опублікує мемуари про труднощі у шлюбі, стосунки із Трампом і свій викидень.
У книги є три розділи: "Стаючи мною", "Стаючи нами" і "Стаючи великим". Вони охоплюють все її життя, від тісної квартири до "місця, де так багато сходинок, що порахувати їх так і не вдалося".
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.