Екологи б'ють на сполох: озера та річки України міліють катастрофічно швидко (Відео)

Клімат по всьому світу стрімко змінюється – в Антарктиді стало більше островів, в Білорусі – менше картопляних гектарів. Не минула ця доля й Україну. На минулому тижні Київ накрила справжня пилова буря. Такого не було кілька десятиліть. Вітер підняв у повітря пересушений шар ґрунту. У Гідрометцентрі запевнили, що серйозної загрози для людей цей пил не несе, якщо носити, і так обов'язкові під час карантину, маски.

Небезпека в іншому – водоносні запаси країни скорочуються. Рівень води в річках, вологи в лісах і болотах впав на метр-півтора. Наразі на кожного українця припадає тисяча кубометрів запасів води, і кожен використовує приблизно по 200 літрів на добу. Українці – світові лідери за споживанням водних ресурсів. Кажуть, влітку може статися так, що ми відкриємо кран, а там – ні краплі. Інший варіант – воду можуть давати по годинах. А на осінь можливі сценарії – ще гірші. Тож чи все так катастрофічно. Про це повідомляє "Сьогодні" в понеділок, 20 квітня.

В Державному агентстві водних ресурсів повідомили, що в Україні в цьому році вперше масово обмежать використання води. Перше, що спадає на думку, коли чуєш про такі обмеження, – вода тільки в певний час, але це не зовсім так.

"Це не пов'язано з подачею води. Це пов'язано з певними обмежувальними заходами", – говорить в.о. голови агентства Михайло Хорєв.

Проте, за його словами, панікувати не слід. Адже існує золоте правило – спочатку людина, потім рослина. Поки що запасів питної води в країні вистачає. Але першими її нестачу відчують аграрії.

"У кожного водокористувача є дозвіл на спеціальне використання. Там є ліміти забору води. Ми просто говоримо, що на такий-то період ваш ліміт зменшено. І ви, відповідно, маєте право забирати лише обмежену кількість води", – пояснює Хорєв.

Йдеться про зрошення – підведення води до полів, де не вистачає вологи. У країні, до речі, стрімко зростає кількість регіонів, де без зрошення агробізнес вести неможливо. А перетворитися на пустелю, наприклад, ризикує Херсонська область.

"Ми маємо посушливий регіон, зона ризикованого землеробства, тому без води землеробство однозначно тут неможливе", – говорить начальник басейнового управління нижнього Дніпра Ігор Андрієнко.

Херсонські аграрії заповнюють зрошувальні системи не з річок, а зі штучних водойм, точніше – з Каховського водосховища. Якби його не побудували ще в радянські часи, Херсонська область залишилася б без каналів і одночасно без людей, які зараз там живуть. Тому що це була б пустеля. Але тепер через аномально теплу зиму і відсутність опадів вибору може не залишитися.

"Наразі проблема в країні є така – ми мали в цьому році дуже посушливу зиму. Дуже посушливу осінь, і зараз навесні практично не випадає ніяких опадів. Десь маленький дощик. Цього недостатньо, щоб наситити ґрунт, який і так за час зими був абсолютно висушений", – говорить Андрієнко.

Тому тепер аграріям доведеться затягнути паски, адже такої кількості води для поливу, як раніше, вже не буде. відповідно, не буде і рекордного врожаю.

"Щоб було зрозуміло, який зараз рівень води в Каховському водосховищі, – це добре видно по трубах водозабору. Горизонт води, який піднімається, на півметра він ще підніметься. Але то потім буде" – говорить начальник експлуатаційної дільниці Михайло Губа.

Зараз рівень води в Дніпрі залишає бажати кращого. Головна артерія країни стрімко висихає, що вже говорити про менші річки, наприклад, Рось або Сулу. Там ситуація кричуща, адже восени не вистачило дощів, а взимку – снігу.

"Нестача опадів призводить до того, що міліють річки, озера, знижується рівень ґрунтових вод. Все це відбивається і на господарстві. І ця нестача опадів, яку ми зараз бачимо, – це загальна тенденція, вона вже істотно відчувається в посушливих регіонах України", – каже еколог Олександр Соколенко.

Втім, проблеми проявляються і в тих областях, які раніше не вважалися посушливими. Наприклад, у Волинській області катастрофічно висихають Шацькі озера. Екологи впевнені, що якщо погодні умови кардинально не зміняться, Полісся по клімату перетвориться в Херсонську область.

"У нас температура йде вище норми – це перше. Опадів випадає значно менше – це друге. Ми бачимо, що зміни йдуть кардинальні. Ті рослини, які були нам притаманні, погано приживаються, погано розвиваються. Зате ті, що були на Херсонщині, тепер у нас. Добре поводяться баклажани, кавуни. Навіть на Світязі люди вирощують кавуни", – говорить начальниця метеорологічної станції "Світязь" Руслана Вільнер.

За словами екологів, чекати довго не доведеться. Зміни вже відбились на врожайності та тваринництві.

"Почало різко міліти озеро Світязь. Це, можна сказати, єдине озеро, яке має дуже велику мілководну зону, і по ньому видно, що міліють наші озера. У зв'язку з цим озеро відступило від берега на метрів сто. І почали шукати причини, звичайно, і можливості якось припинити це обміління озера. Хоча 90% – це глобальне потепління", – додає в.о. начальника регіонального офісу водних ресурсів Волинської області Ростислав Кравчук.

"Пам'ятаю, що близько 10 років тому, навпаки, була проблема надлишку води і її відведення. Підтоплювалися садиби, будинки, господарські будівлі. А останні три-п'ять років вже у зворотному напрямку проблема виникла – як зберегти цю воду", – говорить начальник Ратовського управління водного господарства Михайло Тимощук.

Пересихають тим часом не тільки річки та озера, а й колодязі. Проте, проблем з питною водою поки що все ж не виникає. Але екологи все одно б'ють на сполох – через глобальне потепління, за песимістичними прогнозами, через 20 років степ дійде до Києва. А за 50 років головна річка України – Дніпро – обміліє вдвічі.

Читайте також: Чи можливе відновлення водопостачання півострову Північно-Кримським каналом.