Європейський суд з прав людини не задовільнив вимоги заявника у справі "Шепелєв проти України"
Про це повідомив заступник Міністра юстиції - Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
10 січня 2019 року з Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) надійшла справа "Шепелев проти України" за заявою утриманого під вартою екс-нардепа Олександра Шепелева. Заявник звернувся до Європейського суду, у порядку Правила 39 Регламенту Європейського Суду, з проханням надати уряду України вказівки про переведення його до іншого місця утримання та поміщення до спеціалізованого медичного закладу для стаціонарного лікування.
Зокрема, заявник поскаржився на істотне погіршення стану його здоров’я за період тримання під вартою, підвищення ризиків невідворотної шкоди здоров’ю та настання смерті, розвиток хронічних хвороб, а також на припинення його лікування.
Європейський суд повідомив, що призупинив розгляд цієї справи за правилом 39 Регламенту, поки не отримає від уряду України інформацію в порядку правила 54 § 2 (а) регламенту, а саме - інформацію та підтверджуючі документи щодо конкретних заходів, вжитих національними органами до та після винесення рішення Печерським районним судом м. Києва 22 грудня 2018 року щодо надання заявнику необхідного лікування.
Натомість Секретаріатом Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини було отримано інформацію від Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України про надану заявнику медичну допомогу, а також про неодноразову відмову заявника від медичних обстежень, що унеможливило подальше встановлення дійсного стану його здоров’я та визначення тактики лікування, недотримання заявником рекомендацій лікарів та неприймання ним призначених ліків у повному обсязі.
"25 січня 2019 року Урядом України зазначену інформацію було направлено до Європейського суду. Суд, розглянувши матеріали, представлені сторонами, 7 лютого 2019 року вирішив не задовольняти вимоги заявника щодо забезпечувальних заходів та не надавати Уряду України вказівки у порядку Правила 39 Регламенту", - зазначив заступник Міністра юстиції - Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.