Хмара назвав головну зміну в мобілізації: "Україні потрібні не більше військових, а ефективніша армія"

Україна має переглянути підхід до мобілізації, відмовившись від орієнтації виключно на кількість залучених до війська людей. 

Міністр оборони Євгеній Хмара заявив, що пріоритетом повинні стати ефективне використання людського ресурсу, належна підготовка військовослужбовців, їхнє оснащення та максимальне збереження життя на полі бою.

Україні необхідно змінити саму логіку проведення мобілізації. Йдеться не про механічне збільшення чисельності армії, а про те, щоб кожен залучений військовослужбовець був належним чином підготовлений, забезпечений і ефективно використовувався під час виконання бойових завдань. Таку позицію озвучив міністр оборони України Євгеній Хмара під час закритої зустрічі з журналістами, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За словами очільника Міноборони, основою Сил оборони залишаються люди. Саме тому держава має приділяти особливу увагу ставленню до військовослужбовців та умовам, у яких вони проходять службу.

Хмара вважає, що необхідно також суттєво посилити відповідальність командирів усіх рівнів за збереження життя особового складу. На його думку, командир не повинен відповідати лише за те, що військовослужбовець був залучений до конкретного підрозділу.

Відповідальність має охоплювати весь шлях людини у війську — від моменту рекрутингу до безпосереднього застосування на полі бою. Це передбачає якісну підготовку, забезпечення необхідним спорядженням, передачу бойового досвіду, адаптацію військового до підрозділу та грамотне використання його можливостей під час виконання завдань.

Таким чином, новий підхід до мобілізації, який окреслив міністр, має бути пов'язаний не лише з процесом призову або рекрутингу. Йдеться про повну систему роботи з людським ресурсом Сил оборони.

Окремо Хмара звернув увагу на необхідність правильного співвідношення між кількістю військовослужбовців та озброєнням, технікою й іншими засобами, якими вони забезпечені.

Міністр пояснив, що сам по собі великий особовий склад не гарантує ефективності підрозділу. Якщо військових недостатньо забезпечити необхідними засобами, це може призвести до неефективного використання людей і, як наслідок, до збільшення втрат.

Саме тому, на думку Хмари, відповіддю на дії російських військ не повинно автоматично ставати збільшення кількості людей у війську.

Україна має залучати мінімально необхідну кількість особового складу, але водночас максимально якісно оснащувати тих військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання. Такий підхід, за задумом міністра, має дозволити підвищити результативність підрозділів і водночас зменшити ризики для особового складу.

Йдеться фактично про перехід від кількісної моделі до моделі, у якій головним критерієм стає результативність використання військового потенціалу. У таких умовах чисельність армії має визначатися не сама по собі, а відповідно до реальних потреб фронту та можливостей забезпечення підрозділів.

Хмара наголосив, що на полі бою необхідно зробити все можливе для ефективнішого використання вже наявного людського капіталу. Військовослужбовці повинні виконувати завдання якісніше та з меншими втратами.

Це питання набуває особливого значення на тлі тривалого російсько-українського протистояння. Українській армії необхідно не лише підтримувати необхідну чисельність особового складу, а й забезпечувати його сучасним озброєнням, технікою та належною підготовкою.

Заява нового міністра оборони прозвучала на тлі дискусії про необхідні темпи мобілізації. Напередодні керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що для підтримання нинішньої ситуації на фронті Україні необхідно мобілізувати щонайменше 30 тисяч людей щомісяця.

Ця цифра демонструє масштаб потреби у поповненні Сил оборони. Водночас підхід, озвучений Хмарою, передбачає, що саме по собі виконання кількісного показника не може бути єдиною метою мобілізаційної системи.

Якщо нових військовослужбовців не забезпечити необхідним озброєнням, технікою та підготовкою, збільшення чисельності може не дати очікуваного результату. Ба більше, неефективне застосування особового складу може призводити до додаткових втрат.

Тому в центрі нової моделі, яку описує міністр оборони, має перебувати не статистика мобілізованих, а спроможність кожного підрозділу виконувати поставлені завдання.

Важливим елементом цієї системи має стати й персональна відповідальність командирів. Вони повинні контролювати не тільки комплектування своїх підрозділів, а й те, як військовослужбовці проходять підготовку, отримують спорядження та інтегруються у бойову роботу.

Особливий акцент робиться на збереженні життя військових. За логікою Хмари, ефективність армії неможливо оцінювати лише кількістю виконаних завдань або чисельністю особового складу. Не менш важливим показником має бути те, якою ціною досягається результат.

Саме тому міністр говорить про необхідність збалансувати «сили» та «засоби». Особовий склад повинен мати достатню кількість озброєння й техніки, які дозволять йому діяти ефективно, а командування — використовувати людей відповідно до їхньої підготовки та можливостей.

Такий підхід може означати серйозну зміну акцентів у мобілізаційній політиці України. Замість постійного нарощування кількості військових пріоритетом стає підвищення якості використання наявного ресурсу.

Водночас заява Хмари не означає відмови від мобілізації або припинення комплектування Сил оборони. Міністр говорить саме про зміну принципів, за якими визначатиметься необхідна кількість людей та їхнє подальше використання у війську.

На тлі потреб фронту Україні й надалі необхідно поповнювати особовий склад, однак паралельно держава має забезпечити відповідність між чисельністю військових та доступними засобами ведення війни.

Таким чином, нова мобілізаційна модель, яку описав Євгеній Хмара, передбачає зміщення акценту з кількості на ефективність. Її основою мають стати якісна підготовка, належне оснащення, відповідальність командирів та максимально ефективне використання кожного військовослужбовця. На думку міністра, саме такий підхід дозволить Україні виконувати бойові завдання з меншими втратами, не перетворюючи збільшення чисельності армії на самоціль.