Командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан" з позивним "Титан" розповів, як звільняли "вишки Бойка" (Відео)

Він - один із тих, хто звільняв так звані "вишки Бойка" від окупантів. А ще боронив столицю від навали рашистів навесні минулого року. Канал ICTV записав ексклюзивне інтерв'ю з командиром підрозділу нашої розвідки із позивним "Титан".

Як на вишках поблизу Криму знову замайорів український прапор – далі.

 

Пане Вікторе, дякую, що завітали до нашої студії. Отже, "вишки Бойка" знову під українським прапором. Розкажіть, звичайно, з того, що можна розповісти, як вдалося цю операцію здійснити, враховуючи те, що, як нам розповідає російська пропаганда, біля Криму й муха не пролетить?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Як вдалось здійснити? З божою допомогою. З нашим вмінням. Я думаю так.

Скільки ця спецоперація готувалась? Враховуючи те, що зазвичай це місяці кропіткої роботи?

Основна фаза тривала місяць. І ми вже почали висуватися. Готувалася операція - це агентурні дані, дані аеророзвідки. Складність цієї операції в тому, що це море, вони повністю контролювали.

Спочатку на одному катері, наскільки це відомо широкому загалу, в інший день на двох проти ворожої авіації. Як вам це вдалося?

А у нас вибору не було. Було все сплановано, особовий склад... Мені, як командиру, головне - це щоб особовий склад був готовий морально та психологічно. Що всі були готові фізично - це я впевнений. Складність була в тому, що це море, і літає їхня авіація. Я розумію, що якщо особовий склад зайде на якийсь об'єкт, якийсь із цих 4 вишок, то вони будуть робити ураження або з авіації, або ракетними ударами.

До речі, як вдалося протистояти ворожій так званій "Сушці"? Оскільки, знову ж таки, авіації у вас не було, а були лише 1 або 2 катери.

Протистояти? У нас є свої спеціалісти по ПЗРК, які працюють. Але підтримки у нас ніякої не було. Тобто, ми повністю розраховували на свої сили. Коли ми підійшли, і нас виявила "Сушка", вона відкрила по нам вогонь. Ми, можна сказати, прийняли бій, почали маневревати і шукати ту точку, що боєць з ПЗРК правильно її захватив і наніс враження літаку.

 

Наскільки я розумію, в цей день, в день операції, на морі був шторм. Це достатньо невеликий плавзасіб. Чому саме його вибрали?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

По цій операції - стільки моментів і нюансів. Наприклад, ми бачимо, що шторму нема, беремо по всім даним, коли вже виходимо на 100 кілометрів. Перша вишка - це 102 кілометри від нашого берега. У цьому є складність. По човнах - у нас є човни, і завдяки військово-морським силам, які нам допомагають, так сказати, брали участь у цій операції з нами спільно. Ці човни були відкриті. Якщо щиро так сказати, вони не пристосовані для цих операцій. Ми мали зробити цю операцію, тому що це наше море. Ми робили й будемо це робити. Він виходить в море, проходить 30-40 кілометрів, погода добра, а далі шторм. Човен заливає, особовий склад, плюс, їм ще треба працювати, і дуже багато моментів і нюансів.

 

Ці вишки мають стратегічне значення, зокрема для підступів до Криму?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Так. Можна сказати, якщо "вишки Бойка" вже під контролем України, то й Крим...

Так, можна вже сказати, що та перевага, яка була у противника в Чорному морі, її вже немає. Тобто, ми вже зайшли на всі вишки, зайшли й контролюємо їх, починаючи від острова Зміїний і повністю ці вишки. Тобто, в них, може ще є перевага, в повітрі. І то, вони вже так не підлітають до наших об'єктів, тому шо вони розуміють, що на цих вишках знаходяться наші люди, які їх чекають. Поки що ми там.

 

Не наважаться?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Не наважаться? Ні, вони роблять спроби, тому що є по тактико-технічних характеристиках ПЗРК, літак, він не опускається до тієї висоти, щоб його можна захватити, вразити. Те, що вони не наважуються іти човнами так, як ми, і робити таку операцію, як ми. І коли воно, дай Боже, все закінчиться нашою перемогою, і можна буде детальніше розкрити всі ці нюанси... Таку операцію не робив ніхто. Її робив наш підрозділ зі спецпідрозділом "Тимур" спільно з ВМС.

 

Можна сказати, Ви неможливе зробили можливим?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Можна сказати, так.

 

Як вам вдалося пройти непоміченими? Чи не відкривали по вас вогонь, чи ніхто вас не помітив?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Штурмовики сідають в човен - це вже йде основна фаза операції. Працює агентура, працює штаб, працює БПЛА - всі працюють над тим, щоби люди зайшли й відпрацювали. І чим краще ці всі інструменти будуть працювати, тим ми знаємо, що буде краще зроблена операція, і люди вернуться живі. По цій операції, коли все планувалось, аналізувалось, яка ситуація в повітрі. Основне, що було у штурмових груп, це вони знали, що їх виявить літак, виявлять їхні засоби розвідки, радіолокаційні станції. І вони готові були протистояти.

 

Чи можна сказати, що ворог наших розвідників дуже боїться?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

По всім нашим даним, те, що вони здивовані й бояться, все це м'яко, можна сказати. Тому що вони не думали. Ми розуміємо, що йде розмова про півострів наш, який знаходиться тимчасово у них. Основне - вони очікують з суші. З моря, з берега нашого до берега нашого, тимчасово поки їхньому - 202 кілометри. Ми вже були біля них дуже близько. Вони це бачать, і вони це знають. І у них нема такого, як у нас. Я сумніваюсь, що вони зможуть зробити так, як ми. Будемо бачити, ми готові в морі їх зустріти навіть на човні. Ми б хотіли їх так зустріти, щоб вони сіли в човни на ті самі вишки, до нас. Ворог "в нєдоуменії", я так скажу.

 

Боєць "Конон", який, наскільки відомо, 14 годин провів у відкритому морі. Однак ви повернулись, аби його забрати, ви його шукали. Це був величезний ризик. Можливо, трохи цинічне питання, але чому таке рішення було прийнято?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Я так вам відповім: у нас все, що стосується саме нашого підрозділу, нашого "Артан" і всіх підрозділів, які знаходяться в ГУР, ми ніколи нікого не кинемо і кидати не будем. Щодо цієї ситуації, то ми готові були плисти всі, вигризати зубами, воювати, але ми мали нашого бійця спасти. Складність була не в тому, що літак, а в тому, що ми його не могли знайти. Він маленький, і море. Літак супроводжував наш човен, він відкрив по нашому човну вогневе ураження, човен був чуть-чуть наш підбитий, в цей час випав наш боєць "Конон". Командир прийняв правильне рішення відійти, тому що був літак дуже низько, якби вони вернулися за "Кононом" зразу, була б велика ймовірність того, що літак би вразив човен. Літак відстріляв своє БК, відійшов, тоді вони повернулись, не знайшли. Я прийняв рішення відправити на пошуки ще 2 човни, які вийшли шукати його. І завдяки БПЛА, які нам представили військово-морські сили, вони його знайшли. Було прийнято рішення, щоб виходила наша група. Вона вийшла на човні й забрала "Конона". "Конон" провів у воді 14 годин.

 

Як він зараз почувається?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Відмінно. Він уже в строю й уже воює. Він пив воду з моря, спав. Хоч виспався нормально, говорить. Ніхто його не турбував.

 

Перші хвилини, коли операція була завершена. Ви сходите з катера, ступаєте на землю. Ваші перші думки.

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Перші думки - ми дякуємо Господу Богу, що ми є на цій землі. Перші думки - добре, що весь особовий склад, всі живі-здорові. І в наших нема ні вбитих, ні поранених. Думки - треба відпочити. Тому що море, шторми, безсонні ночі й хочеться відпочити.

 

Розвідник чогось боїться?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Боїться. Не може людина... Знаєте, ми боїмося всі. Але хтось боїться і робить. А хтось не боїться і не робить. У нас багато легендарних підрозділів, які довели за багато років війни, що вони можуть. І так само тут. Вони прекрасно знають, що основна робота заключається в тилу ворога. Це такі операції, які неможливі. Це тяжко. Це як ідеш в одну сторону. Ідеш вночі, на таку дальність, над тобою літають літаки. І таких літаків може бути багато. Вони виявляють, ти маневруєш, тому що вони наносять враження. І такий момент може бути, що немає ні допомоги, нічого. В якому плані? Там немає ні швидкої допомоги, нічого.

 

Чого боїтесь особисто Ви у своїй роботі?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Тяжко для мене - це похорон. Тяжко, коли ми хоронимо хлопців. В мене дуже багато в підрозділі молодих хлопців. 80% - це спортсмени. Вони заряджені воювати. І я роблю все для того, щоб вони були живі. Тому що якщо їм дати волю, то вони будуть в Крим плисти брасом. І в Крим, і до вишки. Все треба робити розмірковано. Багато чого залежить від неординарних рішень в операціях. Так, як ніхто ніколи не робив.

 

Я знаю, що ви були одним з тих, хто боронив нашу столицю від окупантів навесні минулого року. Скажіть, будь ласка, складніше воювати було тоді чи зараз, коли з одного боку, армію окупантів вдалося відкинути, але вони вже трохи знають наші методи?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Моя думка, що є плюси й мінуси й тоді, і зараз. Я думаю, що складніше воювати зараз.

 

Чим саме?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Тим самим, що вони вже бачать, як і ми бачимо, як вони воюють, вони підлаштовуються, роблять правильні висновки. Неправильно думати, що там "алкаші" якісь сьогодні воюють. Ні, це не так. Є різні люди. Основна маса - це підготовлені люди, більш-менш. Вже такої армії, як воювала на початку, її немає. І в нас такі підрозділи легендарні: "Шаман-бат", "Кракен", "Тимур", "Легіон" - це люди, які довели... Ми ж як одна сім'я. У нас різні підрозділи, але ми всі спілкуємось і йдемо нога в ногу. І налаштовані тільки йти до кінця. Наші там партнери до кінця всього не знають. Але те, що вони знають, вони дуже здивовані, як можна на човнах іти стільки в море. Ми робили це. І будемо робити.

 

"Синиця", "вишки Бойка" і багато операцій, про які знає широкий загал, про які не знає широкий загал. Я так розумію, це лише початок?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Так, це лише початок. Дуже багато операцій ще в процесі, дуже багато планується. Я вам скажу, що практично ці операції розписані у нашого командування на багато місяців. І знає кожний підрозділ, що буде робити, як працювати. До цього готуємося. У нас так само зараз ця операція в морі, і в мене інший взвод знаходиться на іншій операції, на суші.

 

Далі буде?

Віктор, позивний "Титан", командир спецпідрозділу ГУР МО "Артан":

Буде цікаво. Головне, щоб Бог нам давав сил, терпіння. Я думаю, що все буде добре.