Ні про що не шкодуємо, і це ще не кінець, – учасники Майдану відзначили шосту річницю Кривавого Водохреща (Відео, Фото)

19 січня на Європейській площі у Києві представники "Правого сектору" і активісти Майдану згадували події шестирічної давнини, коли свято Хрещення стало початком жорсткого силового протистояння.

"Шість років тому в цей день активісти "Правого сектру" пішли на прорив барикад "Беркуту" і були жорстко атаковані трохи вище вулиці Грушевського. Пролилася перша кров, були перші поранені і через кілька днів почали з'являтися перші "двохсоті" від рук міліції, – згадує в розмові з ASPI один з організаторів акції Юрій Гуренко, голава київського осередку політичної партії "Правий сектор". – Ця подія поклала початок силовим протистоянням і отримала назву Криваве Водохреща або Вогняне Водохреща".

Комерційний директор приватної компанії і досить мирна людина, як Гуренко сам себе називає, пройшов весь Майдан і впевнений, що необхідно зберігати пам'ять про ті події.

"Єдине, що ми можемо зробити для загиблих – це пам'ятати їх, не бути байдужими і робити все, щоб їх справа не була марною, їх смерті не були марними", – говорить він.

Гуренко згадує, наскільки страшно було людям, для яких у той день закінчився мирний протест і почалося силове протистояння, фактично вулична війна.

"До цього ніхто не був готовий, звичайні люди війною не займаються, – згадує Гуренко. – Цим займаються силовики, вони були готові, а ми ні. Але у нас була мета, і ми хотіли досягти її за будь-яку ціну".

Зараз активіст Майдану визнає, що ні він, ні його побратими не задоволені результатами Революції Гідності.

"Ніхто з тих, хто брав участь в тих подіях, результатом не задоволений. Україна ще не стала повністю незалежною, ми не отримали тієї перемоги, за яку тоді боролися, – констатує Гуренко. – Але боротьба не закінчена. І якщо влада не буде чути народ, їй потрібно згадати події 2014 року, і до чого вони призвели".

Про розчарування багатьох учасників Майдану процесами, що відбуваються в країні, у розмові з ASPI згадав і безпосередній учасник боїв у день Кривавого Водохреща Олександр Пойда, ветеран війни в Афганістані, командир 1-го взводу восьмої Афганської сотні.

"Революцію роблять одні, а користуються її результатом інші. Так вийшло, що ми своїм життям і здоров'ям її зробили, а до влади прийшли люди, які все забули. Навіть події на Майдані досі не розслідувані", – констатує ветеран.

Він згадує, як навчав мирних людей хитрощів військової справи, щоб по можливості уберегти здоров'я і життя протестуючих.

"Афганська сотня – це люди, які пройшли війну, мали військовий досвід. Це була дієва сила, – каже Пойда. – Перший БТР спалили мої хлопці, бо знали, куди кинути пляшку із запальною сумішшю. Коли почали робити коктейлі Молотова, вони розповідали, як правильно їх робити. Вчили людей, коли бігти, а коли ні. Що потрібно присісти, коли вибухає граната з газом, і встати, коли рветься світло-шумова. А люди вчаться швидко".

19 січня 2014 року Пойда з побратимами встиг зануритися в ополонці на Трухановому острові, але щоб знову повернутися на свою барикаду на Грушевського, вони вже змушені були пробивати собі шлях крізь ряди "Беркута".

"До цього спалахували сутички на Інститутській і на Грушевського, але це був один з перших кривавих боїв", – згадує він.

Незважаючи на всі випробування, які довелося винести, Пойда запевняє, що ні він, ні інші учасники тих подій не шкодують про те, що було.

"Так, розчарування є. Але я вважаю, що це потрібно було зробити, я ні про що не шкодую, – каже він. – Після Майдану багато хто з нашої Афганської сотні пішли воювати в "Айдар". Багато людей загинуло. Але думаю, що все це недарма, і що це ще не кінець".

Нагадаємо, в ході протистояння між протестувальниками на Майдані і силовиками з 19 по 22 січня 2014 року в Києві постраждало близько 300 активістів і понад 70 співробітників правоохоронних органів.

Початок силового протистояння припав на 19 січня, через що і отримав назву Криваве Водохреща або Вогняне Водохреща.