Ні про що не шкодуємо, і це ще не кінець, – учасники Майдану відзначили шосту річницю Кривавого Водохреща (Відео, Фото)
19 січня на Європейській площі у Києві представники "Правого сектору" і активісти Майдану згадували події шестирічної давнини, коли свято Хрещення стало початком жорсткого силового протистояння.
"Шість років тому в цей день активісти "Правого сектру" пішли на прорив барикад "Беркуту" і були жорстко атаковані трохи вище вулиці Грушевського. Пролилася перша кров, були перші поранені і через кілька днів почали з'являтися перші "двохсоті" від рук міліції, – згадує в розмові з ASPI один з організаторів акції Юрій Гуренко, голава київського осередку політичної партії "Правий сектор". – Ця подія поклала початок силовим протистоянням і отримала назву Криваве Водохреща або Вогняне Водохреща".
Комерційний директор приватної компанії і досить мирна людина, як Гуренко сам себе називає, пройшов весь Майдан і впевнений, що необхідно зберігати пам'ять про ті події.
"Єдине, що ми можемо зробити для загиблих – це пам'ятати їх, не бути байдужими і робити все, щоб їх справа не була марною, їх смерті не були марними", – говорить він.
Гуренко згадує, наскільки страшно було людям, для яких у той день закінчився мирний протест і почалося силове протистояння, фактично вулична війна.
"До цього ніхто не був готовий, звичайні люди війною не займаються, – згадує Гуренко. – Цим займаються силовики, вони були готові, а ми ні. Але у нас була мета, і ми хотіли досягти її за будь-яку ціну".
Зараз активіст Майдану визнає, що ні він, ні його побратими не задоволені результатами Революції Гідності.
"Ніхто з тих, хто брав участь в тих подіях, результатом не задоволений. Україна ще не стала повністю незалежною, ми не отримали тієї перемоги, за яку тоді боролися, – констатує Гуренко. – Але боротьба не закінчена. І якщо влада не буде чути народ, їй потрібно згадати події 2014 року, і до чого вони призвели".
Про розчарування багатьох учасників Майдану процесами, що відбуваються в країні, у розмові з ASPI згадав і безпосередній учасник боїв у день Кривавого Водохреща Олександр Пойда, ветеран війни в Афганістані, командир 1-го взводу восьмої Афганської сотні.
"Революцію роблять одні, а користуються її результатом інші. Так вийшло, що ми своїм життям і здоров'ям її зробили, а до влади прийшли люди, які все забули. Навіть події на Майдані досі не розслідувані", – констатує ветеран.
Він згадує, як навчав мирних людей хитрощів військової справи, щоб по можливості уберегти здоров'я і життя протестуючих.
"Афганська сотня – це люди, які пройшли війну, мали військовий досвід. Це була дієва сила, – каже Пойда. – Перший БТР спалили мої хлопці, бо знали, куди кинути пляшку із запальною сумішшю. Коли почали робити коктейлі Молотова, вони розповідали, як правильно їх робити. Вчили людей, коли бігти, а коли ні. Що потрібно присісти, коли вибухає граната з газом, і встати, коли рветься світло-шумова. А люди вчаться швидко".
19 січня 2014 року Пойда з побратимами встиг зануритися в ополонці на Трухановому острові, але щоб знову повернутися на свою барикаду на Грушевського, вони вже змушені були пробивати собі шлях крізь ряди "Беркута".
"До цього спалахували сутички на Інститутській і на Грушевського, але це був один з перших кривавих боїв", – згадує він.
Незважаючи на всі випробування, які довелося винести, Пойда запевняє, що ні він, ні інші учасники тих подій не шкодують про те, що було.
"Так, розчарування є. Але я вважаю, що це потрібно було зробити, я ні про що не шкодую, – каже він. – Після Майдану багато хто з нашої Афганської сотні пішли воювати в "Айдар". Багато людей загинуло. Але думаю, що все це недарма, і що це ще не кінець".
Нагадаємо, в ході протистояння між протестувальниками на Майдані і силовиками з 19 по 22 січня 2014 року в Києві постраждало близько 300 активістів і понад 70 співробітників правоохоронних органів.
Початок силового протистояння припав на 19 січня, через що і отримав назву Криваве Водохреща або Вогняне Водохреща.
СуспільствоВ Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
Суспільство14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
СуспільствоПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
СуспільствоВійна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.
СуспільствоВійськовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко, відомий під позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства, розкрив схему фактичного рейдерського захоплення приміщень Інституту.
СуспільствоНачальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав у медичному закладі бійця підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» Максима Камуза, який проходить лікування та тривалу реабілітацію після важкого поранення, отриманого на передовій. Під час зустрічі очільник обласного Головного управління поліції особисто вручив спецпризначенцю погони капітана поліції.
СуспільствоМіжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) під керівництвом президента Ростислава Щокіна підтвердила високий рівень освітніх стандартів, увійшовши до десятки найкращих університетів України за результатами рейтингу QS Europe 2026.
СуспільствоАндрій Мельник, командир спецпідрозділу «Артан Х» із позивним «Фаворит», розповів про специфіку нічних операцій та важливість чіткого розуміння ситуації на полі бою.
СуспільствоКомандир спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» із позивним «Титан» поділився своїм баченням головного принципу, на якому тримається ефективність підрозділу. За його словами, справжня сила бойового колективу полягає у взаємній довірі, повазі до кожного бійця та командній роботі.
СуспільствоГоловнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у лавах армії служать понад 75 тисяч жінок, з яких більш як 55 тисяч — військовослужбовиці. Він підкреслив: українки доводять, що захист держави — це справа кожного, незалежно від статі.
СуспільствоВ Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
Суспільство14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
СуспільствоПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
СуспільствоВійна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.