Ні про що не шкодуємо, і це ще не кінець, – учасники Майдану відзначили шосту річницю Кривавого Водохреща (Відео, Фото)
19 січня на Європейській площі у Києві представники "Правого сектору" і активісти Майдану згадували події шестирічної давнини, коли свято Хрещення стало початком жорсткого силового протистояння.
"Шість років тому в цей день активісти "Правого сектру" пішли на прорив барикад "Беркуту" і були жорстко атаковані трохи вище вулиці Грушевського. Пролилася перша кров, були перші поранені і через кілька днів почали з'являтися перші "двохсоті" від рук міліції, – згадує в розмові з ASPI один з організаторів акції Юрій Гуренко, голава київського осередку політичної партії "Правий сектор". – Ця подія поклала початок силовим протистоянням і отримала назву Криваве Водохреща або Вогняне Водохреща".
Комерційний директор приватної компанії і досить мирна людина, як Гуренко сам себе називає, пройшов весь Майдан і впевнений, що необхідно зберігати пам'ять про ті події.
"Єдине, що ми можемо зробити для загиблих – це пам'ятати їх, не бути байдужими і робити все, щоб їх справа не була марною, їх смерті не були марними", – говорить він.
Гуренко згадує, наскільки страшно було людям, для яких у той день закінчився мирний протест і почалося силове протистояння, фактично вулична війна.
"До цього ніхто не був готовий, звичайні люди війною не займаються, – згадує Гуренко. – Цим займаються силовики, вони були готові, а ми ні. Але у нас була мета, і ми хотіли досягти її за будь-яку ціну".
Зараз активіст Майдану визнає, що ні він, ні його побратими не задоволені результатами Революції Гідності.
"Ніхто з тих, хто брав участь в тих подіях, результатом не задоволений. Україна ще не стала повністю незалежною, ми не отримали тієї перемоги, за яку тоді боролися, – констатує Гуренко. – Але боротьба не закінчена. І якщо влада не буде чути народ, їй потрібно згадати події 2014 року, і до чого вони призвели".
Про розчарування багатьох учасників Майдану процесами, що відбуваються в країні, у розмові з ASPI згадав і безпосередній учасник боїв у день Кривавого Водохреща Олександр Пойда, ветеран війни в Афганістані, командир 1-го взводу восьмої Афганської сотні.
"Революцію роблять одні, а користуються її результатом інші. Так вийшло, що ми своїм життям і здоров'ям її зробили, а до влади прийшли люди, які все забули. Навіть події на Майдані досі не розслідувані", – констатує ветеран.
Він згадує, як навчав мирних людей хитрощів військової справи, щоб по можливості уберегти здоров'я і життя протестуючих.
"Афганська сотня – це люди, які пройшли війну, мали військовий досвід. Це була дієва сила, – каже Пойда. – Перший БТР спалили мої хлопці, бо знали, куди кинути пляшку із запальною сумішшю. Коли почали робити коктейлі Молотова, вони розповідали, як правильно їх робити. Вчили людей, коли бігти, а коли ні. Що потрібно присісти, коли вибухає граната з газом, і встати, коли рветься світло-шумова. А люди вчаться швидко".
19 січня 2014 року Пойда з побратимами встиг зануритися в ополонці на Трухановому острові, але щоб знову повернутися на свою барикаду на Грушевського, вони вже змушені були пробивати собі шлях крізь ряди "Беркута".
"До цього спалахували сутички на Інститутській і на Грушевського, але це був один з перших кривавих боїв", – згадує він.
Незважаючи на всі випробування, які довелося винести, Пойда запевняє, що ні він, ні інші учасники тих подій не шкодують про те, що було.
"Так, розчарування є. Але я вважаю, що це потрібно було зробити, я ні про що не шкодую, – каже він. – Після Майдану багато хто з нашої Афганської сотні пішли воювати в "Айдар". Багато людей загинуло. Але думаю, що все це недарма, і що це ще не кінець".
Нагадаємо, в ході протистояння між протестувальниками на Майдані і силовиками з 19 по 22 січня 2014 року в Києві постраждало близько 300 активістів і понад 70 співробітників правоохоронних органів.
Початок силового протистояння припав на 19 січня, через що і отримав назву Криваве Водохреща або Вогняне Водохреща.
В Офісі президента України розглядають питання демобілізації та довгострокових ротацій, зокрема, перехід на контрактну службу.
Війна — це не хаос. Це порядок, доведений до межі. Крок. Дистанція. Тиша між словами.
За час дії воєнного стану 494 спортсменів, тренерів та осіб зі спортивного персоналу прострочили дозволені терміни перебування за кордоном. Про це повідомило Міністерство молоді та спорту України.
Згідно з новим дослідженням, кількість російських і українських військовослужбовців, які загинули, були поранені або зникли безвісти протягом майже чотирьох років війни, до весни цього року може досягти двох мільйонів, повідомляє The New York Times.
Війна швидко вчить простому правилу: думки мають закінчуватися дією. Тут немає місця випадковості, сумнівам чи імпровізації заради імпровізації. Є підготовка. Є рішення. І є та мить, у якій боєць робить саме те, що має зробити. Все інше — втрачає значення.
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду з питань енергетики, на якій визнав незадовільними терміни відновлення теплопостачання у Києві. Про це він написав у Telegram.
Перший заступник Голови Національної поліції України — начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе очолив комісію з персонального розподілу курсантів Національної академії внутрішніх справ.
У сучасній війні вирішальну роль відіграє не лише техніка чи тактика, а й люди. Їхній моральний стан, довіра одне до одного та до командира, внутрішня атмосфера в колективі. Саме на цьому акцентує командир спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктор «Титан» Торкотюк.
Соборність народжується не в залах і не на папері. Вона з’являється там, де хтось робить крок назустріч, не знаючи, чи зроблять його у відповідь. З чітким розумінням: роз’єднані — зникнемо.
Начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов звернувся до громадян з нагоди Дня Соборності України, наголосивши, що єдність держави — це не лише історичний факт, а щоденний свідомий вибір кожного українця.
В Офісі президента України розглядають питання демобілізації та довгострокових ротацій, зокрема, перехід на контрактну службу.
Війна — це не хаос. Це порядок, доведений до межі. Крок. Дистанція. Тиша між словами.
За час дії воєнного стану 494 спортсменів, тренерів та осіб зі спортивного персоналу прострочили дозволені терміни перебування за кордоном. Про це повідомило Міністерство молоді та спорту України.
Згідно з новим дослідженням, кількість російських і українських військовослужбовців, які загинули, були поранені або зникли безвісти протягом майже чотирьох років війни, до весни цього року може досягти двох мільйонів, повідомляє The New York Times.