Обвинуваченого у вбивствах 48 людей на Майдані беркутівця поновили на посаді
Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним звільнення та поновив на службі колишнього бійця спецроти "Беркут" Олександра Маринченко. Він звинувачується в розстрілі 48 активістів Євромайдану.
ОАСК відновив на службі колишнього бійця спецроти "Беркут" Олександра Маринченко. Про це в п'ятницю, 30 липня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на рішення суду.
Маринченко з 2007 року служив в якості снайпера в київській роті "Беркута", а потім в столичній поліції. У лютому 2015 року він був затриманий і заарештований за підозрою в причетності до розстрілу 48 активістів Майдану на вул. Інститутській. У грудні 2019 року Маринченко, а також ще 4 обвинувачених беркутівців (Сергій Тамтура, Олег Янішевський, Павло Аброськін і Сергій Зінченко) були звільнені з-під варти для участі в обміні полоненими між Україною і РФ. Як зазначено в судовому рішенні, обвинувачені були під конвоєм спецназу СБУ "Альфа", доставлені до пункту пропуску "майорських" на лінії розмежування в Донецькій області та передані представникам терористичних організацій "Л/ДНР".
"З 29.12.2019 по 08.02.2020 Маринченко перебував на тимчасово неконтрольованої території України - "ЛНР" під контролем окупаційної адміністрації. Документи у позивача були вилучені, фактично він перебував на карантині в умовах обмеженого пересування. На початку лютого 2020 Маринченко повернуті документи, спільними зусиллями зняті обмеження на пересування, організовано його повернення на підконтрольну Україні територію", - сказано в рішенні суду.
Повернувшись до Києва, екс-беркутівець звернувся до київського главку поліції з проханням поновити його на посаді. Там йому повідомили, що через неявку на службу, проти нього було почало службове розслідування, а потім видано наказ про звільнення. ОАСК вирішив, що Маринченко був звільнений незаконно і постановив поновити його на службі. Йому також зобов'язані виплатити близько 20 тисяч гривень судових витрат. На думку суду, Маринченко "фактично став заручником міждержавних політичних домовленостей і учасником спецоперації зі звільнення українських полонених".
Нагадаємо, що Офіс генпрокурора почав розслідування підриву автомобіля ЗСУ на Луганщині. Також ASPI news повідомляло, що російські диверсанти намагалися розпорошити хлор в місці дислокації ВСУ на Луганщині.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.