Пандемія коронавірусу може призвести до дефіциту продовольства в Україні - експерти попередили про кризу в сільському господарстві

Україна, яка є одним з провідних експортерів сільськогосподарської продукції, в цьому році може зіткнутися з нестачею продовольства усередині країни. Але коронавірус - це тільки частина проблеми, - попереджають експерти.

Великі агрохолдинги, орієнтовані майже повністю на експорт, восени 2019 року скоротили частину посівних площ і зробили ставку на певні культури, попит на які в 2020 році очікувався високим. Але все змінилося через коронавірусну пандемію - глобальна економічна рецесія привела до нинішнього падіння попиту на багато продуктів і, внаслідок цього, експортних цін.

На думку експертів, надлишку продуктів у світі не буде - через карантин очікується дефіцит продовольства в багатьох країнах світу. І якщо великі агрохолдинги кинуться задовольняти попит за кордоном, продуктів може не вистачити всередині самої України. Адже через карантин дрібні фермери, які, власне, і забезпечують внутрішній ринок овочами, фруктами, м'ясом і молоком, зазнали величезних збитків.

Багато хто може просто "згорнути" свій бізнес. Тим більше, що погода теж додає занепокоєння про майбутній урожай. Видання "Весті.ua" у статті, опублікованій у вівторок, 12 травня, попросило експертів скласти прогноз: що чекає ринок продовольства в 2020 році.

Битва за врожай

Вплив і прояв рецесії у вітчизняній економіці призвели до скорочення посівних площ. За останні 10 років найбільші посівні площі були в передкризовому 2013 році (28,1 млн га). Під час кризових 2008-2009 років і 2014-2015 років кількість площ, які засівалися, падала до позначки 26,8 млн га. За попередніми прогнозами, в поточному році буде засіяно всього близько 24,2 млн га.
 
У поточному році українські аграрії вже засіяли 8,9 млн га під озимі культури. В основному це пшениця (6,4 млн га), ріпак (1,2 млн га) і ячмінь (1,04 млн га). Під ярі культури цього року заплановано задіяти 15,5 млн гектар. У структурі культур, що засіваються, абсолютними лідерами за площами є соняшник (6,2 млн га), кукурудза (5,3 млн га), ячмінь (1,5 млн га) і соя (1,4 млн га).
 
2019 рік став рекордним за обсягом зібраного врожаю зернових і зернобобових, оновивши історичний максимум на рівні 74,3 млн тонн. Через аномально теплу зиму, недостатню кількість опадів у зимовий і весняний період, перепади температури та інші фактори фахівці очікують істотне падіння врожайності в цьому році.
 
На думку директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Юрія Лупенка, в порівнянні з попереднім роком падіння врожайності озимої пшениці може скласти "мінус" 12,5%, кукурудзи на - 10,3%, ячменю - на 8,7%. У Міністерстві економічного розвитку прогнозують падіння врожайності зернових у цьому році на 5-10 млн тонн. На думку заступника міністра економрозвитку Тараса Висоцького, зважений прогноз врожайності очікується в діапазоні 65-70 млн тонн. Правда, деякі гравці ринку вважають, що падіння буде не таким значним і в поточному році вдасться зібрати близько 72 млн тонн зерна.
 
Якщо порівнювати структуру посівів культур з попереднім роком, то в 2020 році аграрії істотно наростили в структурі площ частку соняшнику, кукурудзи та сої, скоротивши посіви пшениці, овочів, картоплі та цукрових буряків. Основні експортери агропродукції намагалися вгадати цінові тренди світового ринку сільгосппродукції, виходячи з минулорічних тенденцій. Істотне збільшення посівів кукурудзи було розраховано, виходячи зі збільшення експорту на ринок Китаю, який в 2019 році став найбільшим імпортером української продукції АПК. У зв'язку з торговим протистоянням США і КНР, українським постачальникам вдалося наростити продажі кукурудзи на платоспроможний ринок Китаю.
 
Але низка факторів призвела до падіння світових цін на сільгосппродукцію. Низка великих гравців українського АПК зараз з підвищеною увагою і тривогою стежить за цінами на кукурудзу. Це одна з ключових культур, на яку експортери зробили значні ставки в поточному році.
 
Згідно зі статистикою Державної митної служби, за підсумками перших 4-х місяців 2020 року українські аграрії експортували 14,6 млн тонн кукурудзи на загальну суму 2,45 млрд доларів. Основні покупці – Китай, Єгипет та Іспанія.

Коронавірус і нафта "приземлили" ціни на товари АПК

За даними FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), світові ціни на сільськогосподарську сировину падають уже третій місяць поспіль. У квітні середнє значення Індексу продовольчих цін знизилося на 3,4%, а в порівнянні з січнем, падіння склало 10%. Рекордно впали ціни на цукор – відразу на 14,6%. На 5,2% опустився ціновий індекс рослинних масел, на 2,7% "просів" індекс м'яса, на 3,6% – показники низки молочної продукції.
 
Індекси цін на зернові дещо знизилися, але на тлі невеликого зростання вартості пшениці (+2,5%) і рису (+7,2%), ціна на фуражне зерно, включаючи ту ж саму кукурудзу, впала на 10% (станом на 7 травня, форвардні ціни становили 144 долари за тонну).

Зниження цін на продовольчу сировину обумовлено уповільненням світової економіки, низьким попитом і падінням нафтових котирувань. Цінове піке кукурудзи, наприклад, прямо пов'язане з цінами на нафту. Дешевизна і надлишок на ринку "чорного золота" істотно скоротили виробництво біоетанолу, для створення якого переробляють кукурудзу. Зниження попиту на цю культуру і надлишок сировини на ринку призвели до цінового падіння кукурудзи, на яку українські аграрії зробили ставку цього року.
 
Падіння нафтових цін вдарило і по іншій важливій статті експорту українського АПК – соняшниковій олії. Вона поряд з пальмовою олією втратила в ціні до 15% з початку року.
 
Внутрішній фактор епідемії Covid-19 і режим карантину дещо позначився на вітчизняних виробниках аграрної продукції. За даними опитування серед агрокомпаній, проведеного платформою Rabota.ua, 70% компаній сектора АПК вказали, що їм вдалося зберегти стабільність. Однак у розрізі опитування важливий фактор розміру компаній.
 
Якщо 87,5% великих і 85,7 середніх аграрних підприємств не зазнали серйозних труднощів у зв'язку з пандемією, то в числі дрібних компаній зі штатом співробітників 20-50 чоловік, тільки 60% заявили, що у них немає серйозних проблем. Найбільше коронавірус, а точніше режим карантину, вдарив по дрібних агропідприємствах і фермерах.
 
Передусім, постраждали фермерські господарства, які займаються вирощуванням овочів, які в умовах карантинних обмежень зіткнулися з проблемою реалізації продукції. Саме ці виробники стали головними жертвами ситуації і це на тлі відсутності навіть мінімальної допомоги держави. При цьому овочі залишаються дефіцитним товаром на внутрішньому ринку, де провідні позиції захоплює імпортна продукція.
 
Показово, що в I кварталі Україна продовжила нарощувати імпорт картоплі. За даними митниці, за кордоном було закуплено майже 170 тис. тонн. Основним продавцем стала Білорусь (59,2% від поставок), а ось на друге місце вийшла Росія, забезпечивши 20% поставок картоплі. Показово, що за 4 місяці 2020 року експорт картоплі з України склав всього 374 тонни.

Переробка і тваринництво

Якщо проаналізувати статистичну динаміку в сегменті тваринництва з початку року, то опис ситуації можна вмістити в тезу "ми його втрачаємо". У 2020 році продовжується негативна динаміка скорочення поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. Згідно із звітом Державної служби статистики, станом на початок квітня поголів'я свиней скоротилося на 6,2% – з 6,17 млн ​​голів до 5,79 млн голів у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Тваринницькі підприємства скоротили поголів'я на 5,1% (на 180 тис. голів), а домогосподарства на 7,6% (на 200 тис. голів). Тобто за рік українське свинарство втратило майже 400 тис. голів свиней.
 
На цьому фоні примітна статистика імпорту свинини. За даними асоціації "Свинарі України", в період січня-квітня було імпортовано 3,5 тис. тонн свинини (1 тис. тонн закуплено тільки за квітень). Втім, це в 2,3 рази менше в натуральному вираженні, ніж роком раніше. Експорт української свинини за 4 місяці склав 0,9 тис. тонн. Цікаво, що близько 75% поставок припало на ОАЕ. Зовнішньоторговельне сальдо по свинині на початку цього року скоротилося в 3,5 рази.
 
У період січня-березня Україна також на 27% скоротила експорт яловичини в натуральному вираженні. Митна служба зафіксувала падіння обсягів експорту в розмірі 2,1 тис. тонн. Основними покупцями української яловичини стали Казахстан, Азербайджан і Китай.
 
Ще одна знакова новина перших місяців нового року – Україна офіційно стала нетто-імпортером молочної продукції. За даними Асоціації виробників молока, в I кварталі експорт української "молочки" знизився на 9,3% ("мінус" 17,2 млн доларів, до 44,7 млн). Найбільше скоротився експорт вершкового масла – на 47,2%, на 39% впали продажі молочної сироватки та казеїну. Падіння спостерігалося за всіма товарними групами молочної продукції, за винятком морозива. В цей же час імпорт молочних продуктів зріс на 167,5% (з 42,2 млн доларів до 67,4 млн). Ці проблеми пов'язані з деградацією сировинної бази і скороченням молочного скотарства.
 
Триває негативна тенденція поступового вимирання українського тваринництва, деградації сектора промислової переробки харчових продуктів і зростання залежності внутрішнього ринку від імпортної продукції.
 
Не краща ситуація і з переробкою в рослинництві. Якщо в попередні роки Україна збирала 90-95 млн тонн врожаю – близько 70 млн тонн зернових і 20-25 млн тонн олійних культур. Із всього цього обсягу на експорт відправляється близько 60 млн тонн. Всього близько 20 млн тонн зернових переробляється безпосередньо всередині країни. Значний відсоток внутрішньої переробки досягнутий тільки в сегменті виробництва соняшникової олії. У 2019 році із зібраних 14,9 млн тонн соняшнику в Україні переробили 12,3 млн тонн.
 
Україна впевнено рухається до зменшення внутрішньої переробки і падіння обсягів виробництва власних готових продуктів харчування. Це посилює позиції імпортних постачальників і знижує критичний рівень продовольчої безпеки країни.

Тупикова гілка розвитку

З огляду на всі фактори, в поточному році українські аграрії помітно знизять прибуток від експорту сировини АПК, що негативно відіб'ється на обсязі валютних надходжень в країну. При цьому сільськогосподарський сектор на фоні інших галузей економіки збереже відносну стабільність.
 
Але всі ці міркування і прогнози не мають майже ніякого відношення до внутрішнього ринку сільгосппродукції і питання продовольчої безпеки країни. Нинішня криза є останньою можливістю якісного перетворення структури АПК України. Його потрібно реорганізувати на першочергове забезпечення продуктами внутрішнього ринку. Необхідно забезпечити максимальний відсоток виробництва вітчизняного продовольства, починаючи від картоплі і закінчуючи м'ясом і молочною продукцією.
 
Україні необхідно кардинально переглядати функціонування ключових господарських форм в українській сільськогосподарській галузі. Домінування в структурі великих агрохолдингів, які організували свою виробничу діяльність під зовнішній, а не внутрішній ринок, необхідно обмежувати найбільш радикальними методами.
 
Найбільший агрохолдинг країни "Кернел", із земельним банком понад 530 тис. га, практично повністю заточений під кон'юнктуру зовнішніх ринків аграрної продукції та сировини. Величезна компанія створює всього близько 15 тис. робочих місць, а за власними підрахунками холдингу, рівень податкового навантаження становить всього 2,6 тис. гривень на один гектар. Відірваність від потреб і ситуації на внутрішньому ринку, продукування мінімальної кількості робочих місць, формування дуже низьких податкових відрахувань до бюджету – це основні проблемні якості агрохолдингів як чільної форми господарювання. Додамо сюди і варварські методи землекористування, які ведуть до деградації вітчизняних ґрунтів.

Ці структури не розвивають український АПК, вони виснажують ресурси, паразитують і знищують майбутнє сільськогосподарського сектора країни. Пандемія є останнім шансом усвідомити серйозність продовольчої проблеми і приводом для вироблення нової аграрної політики. Після запуску ринку землі можливостей для адекватного перетворення вітчизняного АПК залишиться вкрай мало.

Раніше ASPI news повідомляло, що президент Зеленський пообіцяв підтримку малим і середнім підприємцям, запровадивши програми кредитної допомоги.   також повідомлялося, що міністр економіки Ігор Петрашко повідомив, скільки має виділяти держава щороку на кредити підприємцям, аби забезпечити зростання економіки.