Річниця арешту Андрія "Ріфмастера" Антоненка, – чому по справі Шеремета переслідують ветеранів АТО

Вчора, 10 грудня, Шевченківський райсуд мав розглядати справу Шеремета по суті, проте не зробив цього та залишив Антоненка, котрого підозрюють в організації вбивства Шеремета, під вартою до 7 лютого 2021 року. Чому вже майже рік справа не зрушує з місця, розбиралося ASPI news.

Нагадаємо, 20 липня 2016 року відомий журналіст Павло Шеремет поїхав до студії вести ранкову авторську радіопрограму. Втім, раптово авто з журналістом вибухнуло в самому центрі Києва. Шеремета не встигли довезти до лікарні – він помер прямо у кареті "швидкої".

Розслідування по гарячих слідах нічого не дало і стало нагадувати класичну справу, яку ніколи вже не розв’яжуть. Після обрання президентом країни Володимира Зеленського весною 2019 року справу знову актуалізували, бо новий глава держави визначив її як пріоритетну. І вже 12 грудня 2019-го (минуло майже 3,5 роки з дня вбивства) міністр внутрішніх справ Арсен Аваков проводить брифінг, на якому були присутні тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Зеленський.

Аваков оголосив про затримання підозрюваних в організації та скоєнні вбивства Шеремета. Рябошапка зазначив, що не вірив, що такий злочин буде розкрито, проте поліції це вдалося зробити, і наразі він сподівається на викриття замовників злочину. Зеленський також наголосив, що чекає на прізвища замовників. Тобто фактично підозрюваних глава держави оголосив винними ще до відповідного рішення суду.

Отже, увечері 13 грудня Печерський районний суд заарештував трьох підозрюваних у вбивстві Шеремета. Лікарку-педіатра, волонтерку Юлію Кузьменко звинуватили у закладанні та приведенні у дію вибухівки під авто журналіста. Музиканта та сержанта Сил спеціальних операцій Андрія "Ріфмастера" Антоненка слідство вважає організатором злочину. Військову медсестру Яну Дугарь розглядали співучасницею вбивства – вона нібито фотографувала відеокамери біля будинку Шеремета за кілька днів до вбивства.

Головним доказом причетності вказаних осіб до вбивства журналіста Аваков назвав результати експертизи записів камер відеоспостереження. Різні експерти вже не раз піддавали обґрунтованим сумнівам висновки міністра внутрішніх справ. Проте важливим є той факт, що згодом генпрокурор Рябошапка заявив, що для передачі цієї справи в суд потрібні додаткові докази, і Офіс генпрокурора продовжив терміни досудового розслідування до червня 2020 року.

Дійсно, висновки експертизи, на яку посилається Аваков, були надто суперечливі. Так, психологічна експертиза стверджує, що люди на відео ідентичні, портретна експертиза не може певно назвати їх ідентичними, а експертиза ходи назвала докази "умовно-достатніми".

Далі, 5 березня 2020 року Верховна Рада висловила Рябошапці недовіру та звільнила його з посади генпрокурора. І вже в травні в одному з інтерв’ю ексгенпрокурор заявив, що Зеленський був запрошений на славнозвісний брифінг за ініціативи Авакова, та підтвердив, що у поліції тоді було недостатньо доказів, щоб іти з цією справою до суду. Отже, зважаючи на тривалий суд та деякі дивні обставини справи, українське експертне середовище висунуло дві пов’язані між собою версії пояснення цих подій.

Версія №1: Дискредитація патріотів

Пригадаємо, які події відбувалися рік тому на початку зими. Насамперед, 9 грудня 2019 відбувся саміт "нормандської четвірки" у Парижі, під час якого Зеленський погодився на неоднозначні вимоги президента РФ Володимира Путіна. Головне – президент України пообіцяв імплементувати до українського законодавства т. зв. "формулу Штайнмайєра" та узгодив дві дільниці розведення військ на Донбасі.

Проте ще напередодні, 8 грудня, близько 18 тисяч осіб взяли участь в акціях "Червоні лінії" та "Ні капітуляції!" на Майдані Незалежності у Києві. За словами організаторів мітингу, метою акції є привернення уваги Зеленського до неприпустимості капітуляції України за результатами зустрічі у нормандському форматі 9 грудня. Пізніше чисельні обласні, районні та міські ради, насамперед на Заході країни, ухвалили офіційні звернення щодо неприпустимості імплементації "формули Штайнмайєра". А вже 12 грудня трапляється резонансний брифінг про розкриття вбивства Шеремета.

У своїх передвиборчих промовах Зеленський обіцяв закінчити війну на Донбасі. Він вважав, що для цього потрібно лише зустрітися з Путіним, подивитися президенту Росії в очі та "домовитися десь посередині". Цього виявилося недостатньо. Активна меншість, котра виступає проти капітуляції (а на інші умови Кремль категорично незгодний), знову загострила страх влади перед вулицею. Тому нічого кращого на противагу масовим протестам, ніж дискредитувати в очах у суспільства ветеранський рух, політтехнологи влади вигадати не зуміли. Втім, це не допомогло – місцеві вибори 25 жовтня показали, що частина проросійського електорату "Слуги народу" вперто перетікає до ОПЗЖ та "Партії Шарія".

Версія №2: Страховка Авакова

Перший Кабінет міністрів за часів Зеленського було сформовано 29 серпня 2019 року після вступу до повноважень нардепів IX скликання, обраних на позачергових виборах 21 липня. Прем'єр-міністром тоді призначили Олексія Гончарука. А головним дискусійним питанням стало збереження на посаді глави МВС Арсена Авакова. Нагадаємо, Арсен Борисович працював міністром внутрішніх справ всю каденцію п’ятого президента Петра Порошенка, і хоч не був у дружніх стосунках з Петром Олексійовичем, проте в очах електорату Зеленського уособлював образ "старого політика".

З іншого боку Аваков допоміг Зеленському виграти вибори, забезпечуючи їх проведення. До того ж згадаймо переслідування Порошенка членами парамілітарного утворення "Національна дружина" (котре пов’язують з Аваковим) під час передвиборчих поїздок тоді ще чинного президента регіонами України. Отже, Арсена Борисовича залишили тоді на посаді з "випробувальним терміном". І, як повідомляють деякі джерела, саме розкриття справи Шеремета було однією з умов цього терміну.

Схожу думку в етері "5 каналу" у грудні минулого року висловив голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

"Я переконаний, що справу Шеремета у такому вигляді зробили саме для того, щоб підставити Зеленського. Аваков фактично зробив його своїм заручником. Бо коли у такому брифінгу бере участь президент… Уявіть, що Зеленський наважиться звільнити Авакова. Він потім разом з поліцейськими генералами вийде і скаже, що їм замовили фальсифікувати справу проти атовців, і це зробив Зеленський. Таким чином Аваков себе підстрахував", - підсумував експерт.