Росії не було вигідно, щоб Україна видобувала власні газ і нафту, - експерт (Відео)

Голова правління Асоціації "Нафта і Газ України" Андрій Закревський дав ексклюзивне інтерв'ю кореспондентам ASPI news. Під час бесіди він розповів, як російський газ зрощував українських олігархів.

ASPI news вже публікувало історію Закревського про те, як українському місту Бориславу вдалося до початку 1914 року стати практично столицею Австро-Угорщини, яка подія змусила австралійського журналіста кинути все і приїхати на родовище українського "чорного золота", чому Німеччина фінансувала транспортування газу із Західного Сибіру в Європу, і чому Україні так і не вдалося виконати "Програму-2020" з видобутку нафти і газу.

"В Україні є розвідані геологами родовища нафти і газу, а також професіонали області їх видобутку, але ця індустрія практично не розвивається. В результаті Україна практично не нарощує видобуток і виробництво власних енергоносіїв. Чому? Та все просто! Наприклад, коли в твоїх руках вся атомна промисловість, немає бажання активно розвивати виробництво вуглеводневих енергоносіїв, оскільки немає внутрішньої конкуренції. З іншого боку, Україна не повинна вставляти "палки в колеса" вітчизняному газовому бізнесу.

У результаті ми отримали ситуацію, за якої ми на 100% залежали від російського газу аж до 2015 року, і це дозволяло нашим північним сусідам контролювати і політичні процеси в Україні - Росія штучно зростила газового олігарха на українській території і тільки одному йому дозволяла купувати і транспортувати туркменський газ через російську "трубу" в Україні. Йдеться про Дмитра Фірташа, який отримав газ не по 300 доларів за тисячу кубів, як всі, а по 65. Разом з дешевим газом він отримав можливість стати акціонером підприємств України, які споживають у виробництві великі його обсяги. Наприклад, це виробництво мінеральних добрив, як ПАТ "Азот" у Черкасах або ПАТ "Рівнеазот", де 90% собівартості виробничих витрат становить газ. Саме так з хорошого хлопця, уродженця села Богданівка Тернопільській області, виріс "хімічний король" Дмитро Фірташ і його імперія Ostchem.

Як йде справа з державним нафто- і газодобуванням? До 2014 року держкомпанія "Укргазвидобування" продавала газ по 400 гривень за тисячу кубів населенню і в цей же час відпускала його за ціною 6 тисяч гривень за тисячу кубометрів для промисловості. Газ по 400 гривень купували трейдери-посередники, перепродуючи його на промисловому ринку вже по 6 тисяч гривень. Однак варто зазначити, що в 2014 році не було "білого" трейдингу, внаслідок чого виникає питання - хто дозволив наближеним до Фірташа компаніям, які самі не добували газ і не купували його за кордоном, отримувати надприбутки за рахунок цінового розриву? І хто в Росії дозволив йому через компанію-прокладку "Росукренерго" отримати в російській "трубі" туркменський газ?

"Казка" для Фірташа закінчилася після російської окупації, коли Україна швидкими темпами відмовилася від російських енергоносіїв, організувавши роботу газопроводів з України до Європи у вигляді реверсу. За це варто сказати "спасибі" колишньому прем'єр-міністру Арсенію Яценюку і нинішньому керівнику "Нафтогазу" Андрію Коболєву, вони змогли "зняти" Україну з російської "газової голки" і запустити внутрішній ринок газу. Відкрилися кордони з Європою на експорт і реверс поставок назад. Українські компанії тепер мають можливість продавати газ кому завгодно, а внутрішній енергоринок став економічно привабливим.

Ми досягли прозорих продажів ліцензій для видобутку корисних копалин. Позитивні показники є, але от питання - а як буде далі? Наші конкуренти - Австрія, Росія, Німеччина, Словаччина і навіть Туреччина - так само, як і ми, "проспали" технологічні революції в цій області, тому у нас є шанси на перспективи. Безперечно, з падінням вартості газу добувати його стало важче. Олігархат не звик працювати з мінімальною маржею, тому що звик множити два на два і жити на ці 400%. Але коли-небудь олігархи підуть і настане час бізнесменів і професійних інженерів", - підсумував Андрій Закревський.