У Києві вшанували пам’ять розстріляних у Бабиному Яру євреїв

29 вересня у Києві відбулася акція вшанування євреїв, розстріляних у 1941 році в Бабиному Яру. Учасники події пройшлися від кінотеатру "Київська Русь" поблизу метро Лук’янівська до Бабиного Яру – тим самим маршрутом, яким 79 років тому йшли на розстріл київські євреї.

У 2020 році марш пам’яті відбувся вже вп’яте. Перед початком ходи присутні взяли до рук камінці, які до того знаходились у спеціальній ємності, аби, подолавши пройдений шлях, нагріти їх власним теплом, а згодом залишити біля меморіалу пам’яті.

Відомо, що розстріл євреїв у 1941 році був одним із найбільш жорстоких і масових злочинів проти людства. 27 вересня по Києву розвісили оголошення з вимогою через два дні з’явитися всім євреям міста на ріг вулиць Мельникова і Доктерівської, взявши із собою цінні речі, теплий одяг та документи, інакше – розстріл. У визначений день в Бабиному Яру зібралися тисячі євреїв, яких нещадно розстріляли, серед них були і літні люди, і зовсім маленькі діти.

Через карантинні заходи у 2020 році пам’ятна хода відбулася без участі дітей, втім, учасники наголосили – саме їх потрібно залучати до подібних заходів, аби виховувати у них людяність та любов до життя.

"Люди все одно залишаються жорстокими, і навіть стають ще жорстокішими. Але ми маємо навчати своїх дітей, що навіть звірі бувають один до одного добріші, ніж ми. Тому я вважаю, що а такі акції потрібно приводити щонайбільше дітей, аби вони усвідомили, що відбувається", – поділилася з ASPI news думками учасниця події Світлана.

Ще один учасник ходи, Віктор Нагорський, чоловік старшого віку, подолав відстань на милицях. Він зазначив – коли дізнався про марш пам’яті, без вагань вирішив доєднатися.

"Мабуть, людина тим і відрізняється від тварини, що у неї є душа, є дух, є пам’ять, є історична пам’ять народу, що їй важливе не лише матеріальне, не тільки хліб насущний, але й хліб духовний. На щастя, трагедія Бабиного Яру не торкнулася моєї родини, але деякі родичі загинули у 1918 році від рук антисемітів, а ми були змушені втікали до далекої середньої Азії. Потім, як бачите, повернулися", – розповів він.

Під час події було презентовано аудіовізуальну інсталяцію, яка відтепер працюватиме цілодобово – її ідея належить меморіальному центру голокосту "Бабин Яр" спільно з режисером Владиславом Троїцьким і звукорежисером Максимом Демиденком. За допомогою певного алгоритму, імена загиблих у Бабиному Яру було перекладено на числа, а пізніше – на звуки, які поєдналися із мелодіями українських композиторів, довоєнних пісень і ритуальною музикою.