У Музеї Революції Гідності не вважають бруківку зі слідами пострілів на Алеї Небесної Сотні історичною цінністю
Бруківка зі слідами від пострілів на Алеї Небесної Сотні, де в лютому 2014 року було вбито 49 осіб, не є об'єктом охорони пам'ятника історії.
Про це заявила наукова співробітниця музею Революції Гідності історик Оксана Вара на засіданні круглого столу в КМДА, присвяченому обговоренню гострих проблем навколо Алеї Небесної Сотні, передає LB.ua.
Вара підкреслила - Музей усвідомлює, що має справу з пам'ятником історії, і зберігає об'єкти, що мають цінність, але бруківку зі слідами пострілів до таких об'єктів не зараховує.
"Бруківка складовою пам'ятника історії не є. В обліковій документації об'єкта культурної спадщини є поле з переліком складових пам'ятника. В цьому переліку бруківки як складової немає", - сказала Вара.
Сім'ї та адвокати Героїв Небесної Сотні, а також представники професійної спільноти архітекторів звинувачують Музей у знищенні бруківки як місця злочину, речового доказу і частини пам'ятника.
Дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець розповіла, що через початок будівництва Меморіалу Героям Небесної Сотні робітники знищили ділянку вулиці, де був убитий її чоловік. Жінка нагадала і про інцидент, коли на Алеї Небесної Сотні помітили будівельні роботи. Активісти викликали поліцію, повідомили в соцмережі, зв'язалися з Музеєм - і тільки тоді роботи зупинили.
Оксана Вара пояснила, що в суботу робітники мали встановити інформаційний стенд про Алею Небесної Сотні і про те, що автомобілям заборонено паркуватися на цій вулиці. Виконавці встигли зняти частину бруківки і почати роботу зі встановлення стенда, в цей момент їх зупинили. Вара стверджує, що початку будівельних робіт передувала науково-дослідницька робота.
Однак адвокатка сімей Небесної Сотні Євгенія Закревська зазначила, що прострелені об'єкти є предметом охорони, на бруківці видно сліди пострілів.
Оксана Вара послалася на те, що в ГПУ музею не надали інформацію про прострелену бруківку.
"Тобто Музей пропонує захищати діру чи місце пострілу і не захищати сам об'єкт", - прокоментував це Євген Дмитрук, член музейної ради при Мінкульті.
Він також зазначив, що пам'ятником може вважатися вся вулиця, включаючи всі об'єкти на ній.
Архітектор і член Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний вважає, що бруківка - невід'ємна частина пам'ятника, відсутність у списку облікової картки - нонсенс, і картограму бруківки можна і потрібно зробити за тиждень.
"Бруківка - невід'ємна частина того середовища, де стався злочин. Коли досліджують хроніку, фотографії, тіла убитих, що лежать на бруківці, тіла "прив'язують" саме до цієї бруківки. Я вимагав визнати пам'ятником все середовище цього місця. І це не пам'ятник останніх подій, це архітектурно-історичний пам'ятник. А що стосується останніх подій - звичайно, місце подій має бути збережено. Щоб ті, хто приходить сьогодні туди, побачили його таким, яким воно було у 2014 році, щоб показати це місце нащадкам. Бруківка повинна бути включена в предмет охорони. Ми зверталися з цією ініціативою до Міністерства культури, я, як віцепрезидент Спілки архітекторів, звертався кілька разів. Міністерство культури не реагує", - говорить Духовичний.
Раніше стало відомо, що Музей Революції Гідності планує реалізувати будівництво проєкту Меморіалу Героям Небесної Сотні на Алеї Небесної Сотні. Проєкт передбачає суттєві зміни зовнішнього вигляду вулиці. 8 листопада президент Володимир Зеленський підписав наказ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким передбачено завершити реалізацію проєкту Меморіалу на Алеї Героїв Небесної Сотні.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Асоціація спортивної боротьби міста Києва привітала бойового командира спецпідрозділу «Артан-Х» у складі підрозділу «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України — Андрія Мельника з позивним «Фаворит» з Днем народження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.