У суді по справі розстрілу на Інститутській підійшла черга куль та гільз (Відео)
24 грудня Святошинський районний суд Києва розглядав кримінальне провадження екс-бійців спецпідрозділу “Беркут”, які підозрюються у масовому вбивстві активістів Майдану 20 лютого 2014 року.
Мова йде про вбивство 48 та поранення 80 людей на вулиці Інститутській.
Через відсутність головного свідка мера Києва Віталія Кличка, суд заслуховував результати балістичної експертизи. Переважна більшість предметів, які досліджувалися експертами, це гільзи, кулі і вогнепальна зброя. Прокуратура впевнена, що кулі практично повністю збігаються з тими відстрілами з автоматів Калашникова, які були на озброєні спецпідрозділу “Беркут”.
“На наступному засіданні ми дамо висновки, кому ці стволи належали, та яка куля з якого стволу була випущена”, – стверджує прокурор Генеральної прокуратури Яніс Сімонов.
Проте, сторона захисту вважає, що зарано робити якісь висновки.
“Я би не вірив слідчим діям. Про що можна говорити, якщо деякі протоколи вони навіть забувають підписати, роблячи зовсім дитячи помилки”, – заперечує адвокат Стефан Решко.
Напередодні в інтернеті з’явилася інформація, що українська влада планує передати бойовикам “ДНР” і “ЛНР” колишніх беркутівців в процесі обміну полонених.
Прокурори спростовують ці чутки, говорячи, що наразі немає підстав до клопотань щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим, які перебувають під вартою. Троє з них лишаються в СІЗО, двоє – під домашнім арештом.
“Я, як прокурор цієї групи, ніякого тиску або вказівок з боку керівництва держави чи Генеральної прокуратури не отримував. Тому, щодо внесення цих клопотань, до мене не зверталися”, – каже Сімонов.
За словами адвоката Решка, зміна запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді передачі підозрюваних “ДНР” і “ЛНР”, лише міф.
“Я, власне, теж вчора начитався засобів масової інформації. Я думаю, вам краще їм задавати питання, бо у них там категорично прозвучала інформація. Ми про цю інформацію не чули. Нам про це ніхто не повідомляв і до відома не ставив. Це питання взагалі не обговорювалось, бо його немає на порядку денному”, – запевняє Решко.
Адвокати розраховують на зміну запобіжного заходу, кажуть, що для цього є всі підстави.
“Прокуратурі треба визнати, що утримання людей протягом п'яти років не можливо. Але прокуратурі важко це прийняти під впливом і під тиском певним суспільних думок. Проте, ми будемо продовжувати наполягати на цьому на наступних засіданнях в січні місяці”, – додав Решко.
Наступне засідання суду призначене на 14 січня 2020 року.
Нагадаємо, із СІЗО суд відпустив екс-беркутівця Олександра Маринченка, який обвинувачується у розстріли на Інститутській. Сергію Тамтурі, який також фігурує у справі, 24 жовтня судді пом’якшили запобіжний захід. Ще троє обвинувачених екс-беркутівців — Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін — залишаються у СІЗО.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
Лід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
У Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
Реєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
У Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
На полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
За підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).