В Інституті національної пам'яті вважають незаконним рішення про переіменування проспекту Григоренка в Харкові
В Українському інституті національної пам’яті назвали незаконним рішення міської ради щодо "повернення" проспекту Жукова в Харкові.
Про це стало відомо з оприлюдненої заяви Інституту національної пам’яті.
"Український інститут національної пам’яті наголошує, що рішення Харківської міської ради щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на маршала Жукова від 26 лютого 2020 року провокує війни пам’яті, ображає пам’ять про ветеранів Другої світової війни, є незаконним і не сприяє консолідації суспільства", - сказано у заяві.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, це рішення порушує частину 6 статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”, що прямо забороняє присвоювати імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади Радянського Союзу.
Як зазначив голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович, проголосоване рішення не має нічого спільного із вшануванням пам’яті про Другу світову війну.
"Проголосоване рішення не має нічого спільного із належним вшануванням пам’яті про Другу світову війну. Адже замість поваги до учасників війни, харківські можновладці займаються спекуляціями та протиставленням двох ветеранів війни – Петра Григоренка, генерал-майора Червоної армії, який водночас є всесвітньо відомим правозахисником, та маршалом Червоної армії Георгієм Жуковим", – заявив він.
В Інституті наголосили, що в умовах військової та інформаційної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини української території, спроби увічнення "маршала Побєди" Георгія Жукова також можуть бути використані в інформаційно-пропагандистській кампанії РФ. У такий спосіб країна-агресор може спробувати просувати міфи про “спільну історичну долю росіян та українців", "Велику Вітчизняну війну", що становить потенційну загрозу національній безпеці України.
"Платитимуть за рішення, яке загрожує спровокувати конфлікт у прифронтовому регіоні, самі харків’яни. Йдеться щонайменше про понад 100 тисяч гривень, необхідних для заміни табличок. Разом із цією заявою на офіційному сайті Інституту оприлюднюємо поіменний список депутатів місцевої ради, які голосували за незаконне рішення, а також інших посадових осіб, причетних до його підготовки. Це допоможе жителям Харкова дати оцінку діям місцевої влади на найближчих виборах", - додали в УІНП.
Нагадаємо, Харківська міська рада проголосувала за повернення назви проспекту імені маршала Жукова, який нині носить ім'я Григоренка.
Також повідомлялось, що в Одеській області зробили "ребредінг" бюста Карла Маркса.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.