В Інституті українознавства влаштували "Наукові читання", присвячені 90-річчю фундатора закладу Петра Кононенка

У приміщенні НДІ українознавства 1 червня відбулися Наукові читання "Свою Україну любіть", присвячені 90-річчю з дня народження фундатора сучасного українознавства, засновника Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, Петра Кононенка. Журналіст ASPI news поспілкувався з працівниками закладу щодо ролі Кононенка у вітчизняній науці.

Представники Науково-дослідного інституту не лише вітали ювіляра, а й окреслили основні проблеми з розвитком сучасного українознавства як науки. Далі наведемо цитати самих працівників НДІУ.

"Всіх титулів Петра Кононенка просто не перелічити, але головне, що він є справжнім сином України. Звичайно, може виникнути питання: а що таке українознавство і навіщо воно нам потрібне? Відповідь на це питання дуже проста. Кожна людина, коли вона народжується, ставить питання спочатку перед батьками, а потім перед собою: хто я, звідки я? Потім ми починаємо думати, а чиї ми діти. Інститут українознавства нині переживає не найкращі часи, втім це вже є нашою національною традицією, думати про себе не завжди, а віддавати все найкраще що ми маємо іншим людям", –  Валентин Крисаченко, доктор філософських наук, професор.

"90-річчя Петра Петровича Кононенка – це привід поговорити про нього не лише, як про фундатора нового етапу розвитку українознавства, а й про цілу інституцію та школу, яку він сформував. І важко навіть перерахувати, що зроблено ним, яка кількість книг написана. Однак це не лише книги, а й величезний культурний обсяг роботи – українотворчої та суспільно-політичної. До війни, до російської агресії дуже потужно розгорталася робота на території Криму та Донеччини. У нас в Криму була ціла філія інституту українознавства, яка проводила дуже активну українознавчу роботу. Звичайно, що з приходом Януковича, а потім і російської анексії все це було ліквідовано", – Олександр Хоменко, співробітник НДІУ.

"Це подія для нас є дуже важливою, оскільки ми, українознавці, перебуваємо зараз не в тому стані, якого ми заслуговуємо. На жаль, сучасна влада ставиться не так, як повинно до українознавчих студій. Наразі ми хочемо відзначити 90-річчя Петра Кононенка не просто подарувавши квіти нашому фундатору, а й зібрати наукове зібрання та за допомогою науковців висвітлити проблеми українознавства", – Фігурний Юрій Степанович, керівник відділу української етнології НДІУ.

"На сьогодні є дуже важливою реформа освіти та науки, позаяк сучасний світ – це світ нових викликів, які в будь-якій сфері пов’язані з науковими здобутками. Всі наукові звершення починаються, перш за все, з середньої та вищої освіти, тому найголовніше – це реформа освіти, а особливо вищої освіти. Йдеться зокрема про те, що люди мають дипломи, які не відповідають свої якості. Відповідно до чого ми маємо і якість випускних кадрів, і якість захисту дисертації. Прикладом є нещодавні скандали з Петром Ющенком, з Іллею Кивою, а це лише вершина айсбергу. Насправді всі вчені знають нюанси цих проблем. Мова йде про гуманітарну війну за душі та розум молодих людей. Відтак, якщо в нас не буде вирішено проблему реформи освіти і науки, то Україна не перескочить прірву, від якої вона зараз відділена від цивілізованого світу", – Павло Гай-Нижник, заступник директора НДІУ.