В Інституті українознавства влаштували "Наукові читання", присвячені 90-річчю фундатора закладу Петра Кононенка
У приміщенні НДІ українознавства 1 червня відбулися Наукові читання "Свою Україну любіть", присвячені 90-річчю з дня народження фундатора сучасного українознавства, засновника Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, Петра Кононенка. Журналіст ASPI news поспілкувався з працівниками закладу щодо ролі Кононенка у вітчизняній науці.
Представники Науково-дослідного інституту не лише вітали ювіляра, а й окреслили основні проблеми з розвитком сучасного українознавства як науки. Далі наведемо цитати самих працівників НДІУ.
"Всіх титулів Петра Кононенка просто не перелічити, але головне, що він є справжнім сином України. Звичайно, може виникнути питання: а що таке українознавство і навіщо воно нам потрібне? Відповідь на це питання дуже проста. Кожна людина, коли вона народжується, ставить питання спочатку перед батьками, а потім перед собою: хто я, звідки я? Потім ми починаємо думати, а чиї ми діти. Інститут українознавства нині переживає не найкращі часи, втім це вже є нашою національною традицією, думати про себе не завжди, а віддавати все найкраще що ми маємо іншим людям", – Валентин Крисаченко, доктор філософських наук, професор.
"90-річчя Петра Петровича Кононенка – це привід поговорити про нього не лише, як про фундатора нового етапу розвитку українознавства, а й про цілу інституцію та школу, яку він сформував. І важко навіть перерахувати, що зроблено ним, яка кількість книг написана. Однак це не лише книги, а й величезний культурний обсяг роботи – українотворчої та суспільно-політичної. До війни, до російської агресії дуже потужно розгорталася робота на території Криму та Донеччини. У нас в Криму була ціла філія інституту українознавства, яка проводила дуже активну українознавчу роботу. Звичайно, що з приходом Януковича, а потім і російської анексії все це було ліквідовано", – Олександр Хоменко, співробітник НДІУ.
"Це подія для нас є дуже важливою, оскільки ми, українознавці, перебуваємо зараз не в тому стані, якого ми заслуговуємо. На жаль, сучасна влада ставиться не так, як повинно до українознавчих студій. Наразі ми хочемо відзначити 90-річчя Петра Кононенка не просто подарувавши квіти нашому фундатору, а й зібрати наукове зібрання та за допомогою науковців висвітлити проблеми українознавства", – Фігурний Юрій Степанович, керівник відділу української етнології НДІУ.
"На сьогодні є дуже важливою реформа освіти та науки, позаяк сучасний світ – це світ нових викликів, які в будь-якій сфері пов’язані з науковими здобутками. Всі наукові звершення починаються, перш за все, з середньої та вищої освіти, тому найголовніше – це реформа освіти, а особливо вищої освіти. Йдеться зокрема про те, що люди мають дипломи, які не відповідають свої якості. Відповідно до чого ми маємо і якість випускних кадрів, і якість захисту дисертації. Прикладом є нещодавні скандали з Петром Ющенком, з Іллею Кивою, а це лише вершина айсбергу. Насправді всі вчені знають нюанси цих проблем. Мова йде про гуманітарну війну за душі та розум молодих людей. Відтак, якщо в нас не буде вирішено проблему реформи освіти і науки, то Україна не перескочить прірву, від якої вона зараз відділена від цивілізованого світу", – Павло Гай-Нижник, заступник директора НДІУ.
В Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
Війна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.
Військовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко, відомий під позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства, розкрив схему фактичного рейдерського захоплення приміщень Інституту.
Начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав у медичному закладі бійця підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» Максима Камуза, який проходить лікування та тривалу реабілітацію після важкого поранення, отриманого на передовій. Під час зустрічі очільник обласного Головного управління поліції особисто вручив спецпризначенцю погони капітана поліції.
Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) під керівництвом президента Ростислава Щокіна підтвердила високий рівень освітніх стандартів, увійшовши до десятки найкращих університетів України за результатами рейтингу QS Europe 2026.
Андрій Мельник, командир спецпідрозділу «Артан Х» із позивним «Фаворит», розповів про специфіку нічних операцій та важливість чіткого розуміння ситуації на полі бою.
Командир спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» із позивним «Титан» поділився своїм баченням головного принципу, на якому тримається ефективність підрозділу. За його словами, справжня сила бойового колективу полягає у взаємній довірі, повазі до кожного бійця та командній роботі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у лавах армії служать понад 75 тисяч жінок, з яких більш як 55 тисяч — військовослужбовиці. Він підкреслив: українки доводять, що захист держави — це справа кожного, незалежно від статі.
В Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
Війна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.