В Україні забувають про радянський День Перемоги: результати опитування українців щодо дати 9 травня
День Перемоги – це офіційне свято, яке стало просто вихідним днем для майже третини українців. Такі цифри показало соціологічне опитування щодо того, як сучасні українці сприймають 9 травня.
У середу, 5 травня, відбулась онлайн-конференція на тему "Свято Перемоги: як його сприймають українці" за результатами опитування населення України, проведеного компанією "Українська соціологічна група" з 27 квітня до 2 травня 2021 року. Результати опитування презентував директор компанії Олександр Левцун.
Понад 50% українців вважають, що з нагоди завершення війни 1941-1945 років слід відзначати День Перемоги 9 травня. Згідно з дослідженням, 52,3% опитаних вважають, що з нагоди завершення війни слід відзначати День Перемоги 9 травня і 16,2% за краще святкувати День пам'яті та примирення 8 травня. Водночас 30,1% респондентів вважають, що слід відзначати обидва свята.

Крім того, 73,4% респондентів повідомили, що 9 травня особисто для них має велике значення. "Просто вихідним днем" й "офіційним святом" вважають 9 травня 18,3% опитаних. Також 6,5% українців не вважають цей день святом, а сприймають його як пережиток минулого.
Згідно з опитуванням, більшість українських громадян мають намір святкувати 9 травня цього року. Так, дві третини опитаних (63,4%) "однозначно будуть" або "скоріше будуть" відзначати свято День Перемоги.
"Українська соціологічна група" провела опитування в усіх областях України, за винятком АР Крим (в Донецькій і Луганській областях опитування проводилося на підконтрольній території). Загалом було опитано 1 220 респондентів віком від 18 років і старше.
Метод проведення опитування - індивідуальне інтерв'ю "віч-на-віч" за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 3,0%.
Раніше ASPI news писало, що кожен третій український підліток ставав жертвою онлайн-буллінгу, а кожен п'ятий пропускав заняття в школі з цієї причини. Також повідомлялося, що в Офісі президента пояснили, чому опитування українців від Зеленського не має нічого спільного з референдумом.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.