Каллас заявила, що остаточне політичне схвалення трибуналу для Путіна відбудеться 9 травня в Україні
Міністри закордонних справ Європейського Союзу 9 травня під час візиту до України планують остаточно схвалити створення міжнародного трибуналу за злочин агресії проти України (так званий трибунал для Путіна та інших високопосадовців Росії).
Таке повідомила висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас за результатами неформального засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу у Варшаві. Каллас анонсувала, що під час візиту міністрів закордонних справ ЄС в Україну 9 травня, буде прийняте політичне рішення про створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. "9 травня ми дамо остаточне політичне схвалення створенню трибуналу щодо воєнних злочинів, злочинів агресії. Безкарності не буде. Буде відповідальність за скоєні злочини", – заявила Кая Каллас.
"Основна група досягла згоди на технічному рівні щодо того, як буде створено цей трибунал. Тепер ми також маємо схвалення на політичному рівні. Отже, це (створення трибуналу щодо злочину агресії – ред.) буде зроблено Радою Європи. Генеральний секретар Ради Європи приєднається до нас завтра по відеозв'язку", – додала вона.
Каллас також повідомила, що 9 травня планується оголосити про виділення 1 млрд євро на оборонну промисловість України.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.