Втеча Януковича, угода про Асоціацію з ЄС та воля: що знають про Революцію Гідності українські школярі
У Києві 17 лютого 2021 року глава українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ" Наталія Зайцева-Чіпак презентувала результати соціологічного дослідження про обізнаність та ставлення школярів до Революції Гідності. Протягом 6-22 грудня 2020 року було опитано 1200 школярів 6-11 класів з усіх областей України.
На питання, які цінності важливі для юнаків та дівчат, 75% респондентів відповіли "незалежність", 73% – "справедливість", 73% – "свобода". При цьому поінформованість школярів про зовсім недавні історичні події є досить низькою. Так, лише 2% опитаних добре знають про студентську Революцію на граніті 1990 року, 14% – про Помаранчеву революцію 2004-го.
Про події восьмирічної давнини – Революцію Гідності – взагалі нічого не знають 15% респондентів, й лише 8% добре поінформовані про них, 36,4% – дещо знають, 40,4% – щось чули про Майдан. Краще обізнані про революцію в Центрі та на Заході країни. Природно, що учні 6-8 класів (5% добре поінформованих) орієнтуються в тих подіях гірше за учнів 9-11 класів (12%).
Серед передумов Революції Гідності 37% опитаних назвали порушення прав, свобод та гідності людей, а 30,8% – погіршення умов життя, брак коштів та низькі зарплати. Серед безпосередніх причин, які змусили людей масово вийти на Майдан, респонденти здебільшого відзначають побиття мирних протестувальників 30 листопада 2013 року (34,2%), бажання усунути від влади режим Віктора Януковича (31,9%) та обурення через відмову тодішнього президента підписати угоду про Асоціацію з ЄС (31,2%). Цікаво, що 7,4% школярів вважають, що люди вийшли на Майдан за гроші.
Більшість учнів ставляться до Революції Гідності нейтрально (32,1%). Підтримують Майдан 30,7% опитаних, а 5,9% – не підтримують. Причому 44,9% респондентів вважають, що події на Майдані були боротьбою за права та гідність громадян, 29,1% – виступом за незалежність України від Росії, 18,6% – повстанням проти свавілля влади Януковича. Значно менша частина школярів повторює російські наративи, заявляючи, що революція була боротьбою між окремими регіонами України (3,1%) або технологією впливу на політику України збоку країн Заходу (2,8%).
Серед молоді більшість підтримує волонтерів (73%) та майданівців (62%), хоча є й симпатики міліції (17%), Росії (5%), антимайданівців, тітушок (5%) та навіть Януковича (3%). Втім 73,2% вважають людей, котрі загинули на Майдані героями. Протилежної думки дотримуються лише 6,8% опитаних. Хоча лише 10% школярів змогли пригадати імена героїв "Небесної сотні". Найбільше знають Сергія Нігояна (33 згадки) та Романа Гурника (14).
Про які події Революції Гідності українські діти чули ще? Про самооборону Майдану знають 29% респондентів, про Автомайдан – 27%, про "Правий сектор" – 26%. Ймовірно, дає взнаки російська "рекламна кампанія" візитівки Дмитра Яроша.
На питання, чи була Україні користь від Революції Гідності, 28% опитаних відповіла "так", а 9% – "ні". Серед здобутків Майдану 15% вважають усунення Януковича, 6,4% завоювання свободи, 5,5% підписання угоди про Асоціацію з ЄС, 3,7% отримання безвізу. Втім, більшість – 55% – взагалі не змогли відповісти на це запитання.
Серед втрат Майдану 41,1% респондентів назвали смерть героїв. Що через революцію наступили: економічна кризи вважають 5,6% та почалася війна – 4,7%. А 44,5% не змогли назвати жодних втрат.
Переважна більшість – 77,7% – переконані, що пам'ять про Революцію Гідності варто зберігати. Лише 7,2% дотримуються протилежної думки. Причому інформацію про перебіг подій на Майдані школярі отримують в телепрограм та соціальних мереж (52,3%), у школі (39,3%) та у родині (28,4%). Хоча найбільше впливають на думку юні про Революцію Гідності батьки (40%), шкільні вчителі історії (32%) та телепрограми (17%).
Раніше в музеї Революції Гідності був проведений обшук, під час якого оперативники вилучили бухгалтерську документацію. Також ASPI news повідомляло, що Петро Порошенко назвав обшуки в музеї Революції Гідності реваншем і страхом влади перед ідеями Майдану.
СуспільствоОрганізація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
СуспільствоКирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
СуспільствоОлександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
СуспільствоМіністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
СуспільствоУкраїнські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
СуспільствоМіністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
СуспільствоКабінет Міністрів готує законодавчі зміни для запуску системи фудбенкінгу. Це дозволить бізнесу передавати непродані продукти людям, які потребують допомоги, зменшивши харчові відходи та навантаження на бюджет.
СуспільствоУкраїнські військові повідомили, що противник нарощує сили та техніку для нового наступу на Донбасі. Головною метою окупантів є захоплення Костянтинівки до травневих свят, а також активізація бойових дій на Краматорському напрямку.
СуспільствоПісля смерті патріарха Філарета архієреї Української православної церкви Київського патріархату одноголосно обрали архієпископа Сумського і Охтирського Никодима новим предстоятелем. Це рішення стало знаковим кроком для збереження самостійності церкви.
СуспільствоПрезидент України Володимир Зеленський попрощався з патріархом Філаретом, назвавши його одним із творців української духовної самостійності. Церемонія відбулася у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі, де зібралися віряни та представники влади.
СуспільствоОрганізація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
СуспільствоКирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
СуспільствоОлександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
СуспільствоМіністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.