Втеча Януковича, угода про Асоціацію з ЄС та воля: що знають про Революцію Гідності українські школярі
У Києві 17 лютого 2021 року глава українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ" Наталія Зайцева-Чіпак презентувала результати соціологічного дослідження про обізнаність та ставлення школярів до Революції Гідності. Протягом 6-22 грудня 2020 року було опитано 1200 школярів 6-11 класів з усіх областей України.
На питання, які цінності важливі для юнаків та дівчат, 75% респондентів відповіли "незалежність", 73% – "справедливість", 73% – "свобода". При цьому поінформованість школярів про зовсім недавні історичні події є досить низькою. Так, лише 2% опитаних добре знають про студентську Революцію на граніті 1990 року, 14% – про Помаранчеву революцію 2004-го.
Про події восьмирічної давнини – Революцію Гідності – взагалі нічого не знають 15% респондентів, й лише 8% добре поінформовані про них, 36,4% – дещо знають, 40,4% – щось чули про Майдан. Краще обізнані про революцію в Центрі та на Заході країни. Природно, що учні 6-8 класів (5% добре поінформованих) орієнтуються в тих подіях гірше за учнів 9-11 класів (12%).
Серед передумов Революції Гідності 37% опитаних назвали порушення прав, свобод та гідності людей, а 30,8% – погіршення умов життя, брак коштів та низькі зарплати. Серед безпосередніх причин, які змусили людей масово вийти на Майдан, респонденти здебільшого відзначають побиття мирних протестувальників 30 листопада 2013 року (34,2%), бажання усунути від влади режим Віктора Януковича (31,9%) та обурення через відмову тодішнього президента підписати угоду про Асоціацію з ЄС (31,2%). Цікаво, що 7,4% школярів вважають, що люди вийшли на Майдан за гроші.
Більшість учнів ставляться до Революції Гідності нейтрально (32,1%). Підтримують Майдан 30,7% опитаних, а 5,9% – не підтримують. Причому 44,9% респондентів вважають, що події на Майдані були боротьбою за права та гідність громадян, 29,1% – виступом за незалежність України від Росії, 18,6% – повстанням проти свавілля влади Януковича. Значно менша частина школярів повторює російські наративи, заявляючи, що революція була боротьбою між окремими регіонами України (3,1%) або технологією впливу на політику України збоку країн Заходу (2,8%).
Серед молоді більшість підтримує волонтерів (73%) та майданівців (62%), хоча є й симпатики міліції (17%), Росії (5%), антимайданівців, тітушок (5%) та навіть Януковича (3%). Втім 73,2% вважають людей, котрі загинули на Майдані героями. Протилежної думки дотримуються лише 6,8% опитаних. Хоча лише 10% школярів змогли пригадати імена героїв "Небесної сотні". Найбільше знають Сергія Нігояна (33 згадки) та Романа Гурника (14).
Про які події Революції Гідності українські діти чули ще? Про самооборону Майдану знають 29% респондентів, про Автомайдан – 27%, про "Правий сектор" – 26%. Ймовірно, дає взнаки російська "рекламна кампанія" візитівки Дмитра Яроша.
На питання, чи була Україні користь від Революції Гідності, 28% опитаних відповіла "так", а 9% – "ні". Серед здобутків Майдану 15% вважають усунення Януковича, 6,4% завоювання свободи, 5,5% підписання угоди про Асоціацію з ЄС, 3,7% отримання безвізу. Втім, більшість – 55% – взагалі не змогли відповісти на це запитання.
Серед втрат Майдану 41,1% респондентів назвали смерть героїв. Що через революцію наступили: економічна кризи вважають 5,6% та почалася війна – 4,7%. А 44,5% не змогли назвати жодних втрат.
Переважна більшість – 77,7% – переконані, що пам'ять про Революцію Гідності варто зберігати. Лише 7,2% дотримуються протилежної думки. Причому інформацію про перебіг подій на Майдані школярі отримують в телепрограм та соціальних мереж (52,3%), у школі (39,3%) та у родині (28,4%). Хоча найбільше впливають на думку юні про Революцію Гідності батьки (40%), шкільні вчителі історії (32%) та телепрограми (17%).
Раніше в музеї Революції Гідності був проведений обшук, під час якого оперативники вилучили бухгалтерську документацію. Також ASPI news повідомляло, що Петро Порошенко назвав обшуки в музеї Революції Гідності реваншем і страхом влади перед ідеями Майдану.
СуспільствоВ Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
Суспільство14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
СуспільствоПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
СуспільствоВійна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.
СуспільствоВійськовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко, відомий під позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства, розкрив схему фактичного рейдерського захоплення приміщень Інституту.
СуспільствоНачальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав у медичному закладі бійця підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» Максима Камуза, який проходить лікування та тривалу реабілітацію після важкого поранення, отриманого на передовій. Під час зустрічі очільник обласного Головного управління поліції особисто вручив спецпризначенцю погони капітана поліції.
СуспільствоМіжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) під керівництвом президента Ростислава Щокіна підтвердила високий рівень освітніх стандартів, увійшовши до десятки найкращих університетів України за результатами рейтингу QS Europe 2026.
СуспільствоАндрій Мельник, командир спецпідрозділу «Артан Х» із позивним «Фаворит», розповів про специфіку нічних операцій та важливість чіткого розуміння ситуації на полі бою.
СуспільствоКомандир спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» із позивним «Титан» поділився своїм баченням головного принципу, на якому тримається ефективність підрозділу. За його словами, справжня сила бойового колективу полягає у взаємній довірі, повазі до кожного бійця та командній роботі.
СуспільствоГоловнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у лавах армії служать понад 75 тисяч жінок, з яких більш як 55 тисяч — військовослужбовиці. Він підкреслив: українки доводять, що захист держави — це справа кожного, незалежно від статі.
СуспільствоВ Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
Суспільство14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
СуспільствоПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
СуспільствоВійна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.