Злочин без покарання: спіймати та посадити зоохантера майже неможливо
Щоденно від рук зоохантерів по всій Україні гинуть тварини. Скільки саме таких смертей, навіть неможливо дізнатися. Але навіть винуватці відомих звірств покарані далеко не всі.
Наприклад, нещодавно одна з користувачок соцмережі Facebook повідомила, що від сильнодіючого яду загинула її собака, ветеринарам не вдалося врятувати тварину. Також вона додала, що за добу в цю ветклініку потрапили ще чотири собаки і одне кошеня - усі були отруєні.

Подія трапилась в Києві. В дописі на Facebook зазначається, що ветклініка, до якої звернулась постраждала, на вулиці Салютній. Крім того, схожі історії в коментарях розповідають користувачі Facebook з усієї України.




Також в коментарях постраждалій порадили звернутися до Нацполіції, проте вона вважає, що це не дасть жодного результату.
Віце-президент Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова журналісту АСПІ повідомила, що отруєння здійснюють ціленаправлено догхантери. І не лише для того, щоб позбутися безпритульних тварин - вони труять тварин в принципі.
"Це люди, у яких не все в порядку з головою. Їм приносить задоволення вбивство невинних тварин", - заявила зоозахисниця.
За її словами, догхантери розкидають отруту саме в місцях вигулу собак. Зоозахисні організації тут безсилі, запобігти подібним злочинам можуть лише правоохоронні органи. І то - тільки теоретично.
Як заявляє зоозахисниця, притягнути до відповідальності догхантерів майже неможливо через недосконалість законодавства, чим останні досить успішно користуються і продовжують вбивати тварин, знаючи, що їм вдасться уникнути покарання.
Офіційно в Україні є покарання за жорстоке поводження з тваринами. Згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України, жорстоке поводження визначається як "знущання над тваринами, в тому числі бездомними, що спричинило муки, що завдало їм фізичні страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі".
Якщо поліція кваліфікує жорстоке поводження з твариною за статтею Кримінального кодексу, винуватцю в залежності від наслідків загрожує позбавлення волі від шести місяців до трьох років. За вбивство тварини в присутності дитини - обмеження або позбавлення волі строком від трьох до п’яти років.
Передбачено також покарання до восьми років позбавлення волі, якщо зловмисник зробив це з особливою жорстокістю.
Проте, щоб довести склад злочину, необхідно тіло отруєної тварини відправити на експертизу. Експертиза проводиться лише за рішенням суду, на яке суд має п’ять днів. Не кожне місто має морг для тварин. Наприклад, в Києві лише один ритуальний сервіс для тварин надає послуги моргу, а вартість за добу для збереження собаки середнього розміру становить 400 гривень. Тож тіло тварини частіше за все починає розкладатись до експертизи і тоді встановити факт отруєння неможливо.
У зв’язку з цим журналісти АСПІ вирішили звернутись до Національної поліції та дізнатись, скільки на сьогодні порушено кримінальних справ проти живодерів та скільки таких справ доведено до суду. Проте в поліції у відповідь на інформаційний запит заявили, що не ведуть подібного підрахунку і не можуть надати необхідної інформації.
Крім того, журналісти хотіли дізнатись процедуру розслідування таких справ, та в Нацполіції це питання проігнорували. З усього можна зробити висновок, що крім самих власників собак, ніхто їм не допоможе.
За словами зоозахисниці, щоб захистити свою тварину варто дотримуватись елементарних правил безпеки: уважно дивитись, що їсть ваша тварина (бажано взагалі одягати намордник, навіть на маленьких собак) та не відпускати її з повідка, особливо в спеціальних місцях для вигулу собак, бо саме там найчастіше розкидають отруту догхантери.
Нагадаємо, в столиці триває судовий процес над догханетром Святогором, який вбив близько трьох тисяч бездомних тварин, та неодноразово заявляв про необхідність їх відстрілу.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.