Новий Виборчий кодекс: співавтор документу пояснив ризики на місцевих виборах

Верховна Рада 17 липня ухвалила у другому читанні законопроєкт №3485, котрим внесено низку кардинальних змін до Виборчого кодексу України. Головні переваги та недоліки закону та їх вплив на місцеві вибори в жовтні, розбирало ASPI news.

Тепер самовисуванцям можна йти на вибори лише в зовсім маленьких населених пунктах. В усіх містечках з кількістю виборців від 10 тисяч осіб застосовується партійна (пропорційна) система за відкритими списками. А це означає, що бюлетень буде містити не лише назву партії, а й перелік кандидатів від неї.

Списки, бюлетені та терміни

Це нова для України система. Експерти вважають, що даним законом фактично припиняється торгівля місцями в закритому списку партії. Так, раніше громадяни голосували лише за партійний бренд, а не за персоналії. Тепер виборець сам буде вирішувати не лише, яка партія гідна представляти його інтереси в радах, а й визначитися, хто з кандидатів має отримати мандат.

Проте, народний депутат VIII скликання, один з авторів Виборчого кодексу Олександр Черненко переконаний, що пропорційну систему не варто було застосовувати аж на такому низовому рівні. "Ми пропонували вводити партійне голосування в містах з кількістю виборців від 90 тисяч. Населені пункти від 10 тисяч виборців – це більше 400 громад по всій Україні. На такому низькому рівні партійне будівництво просто не розвинене, тому відбуватиметься торгівля партійною франшизою для популярних місцевих діячів, бо тепер вони змушені будуть приставати до якоїсь політичної сили", – каже він.

Відповідно змінено і форму виборчого бюлетеню. Відтепер у документі в одному ряду, почергово зліва направо зазначається:

• визначений жеребкуванням номер кожної партії;
• повна назва відповідної організації партії, прізвище, ім’я та по-батькові кандидата у депутати, включеного до єдиного виборчого списку під першим номером без зазначення номеру;
• один порожній квадрат для волевиявлення щодо партії та другий квадрат із нанесеним трафаретом для волевиявлення щодо кандидатів, включених до відповідного територіального виборчого списку партії;
• виборчий список з прізвищами, ініціалами усіх кандидатів та їх порядковими номерами трафаретним форматом зверху донизу, за якими їх включено до відповідного територіального виборчого списку партії у дві колонки.

"Нова виборча система вийшла трохи, м’яко кажучи, незвична та складна для загалу. Тож пропонували кілька форм бюлетеня. Зупинилися, на мою думку, на найбільш оптимальному варіанті", – зазначає експерт.

Різноманітні позачергові місцеві вибори відтепер будуть проводити двічі на рік – в останню неділю березня і останню неділю жовтня.

"Цю норму запозичили з російського "єдиного дня виборів". Це зручніше з точки зору організації, щоб вибори не відбувалися постійно в різних регіонах країни. Депутати та голови місцевих рад можуть вибути з різних причин: смерть, відставка, усунення з посади тощо. Потрібно проводити позачергові вибори. Крім того, такий підхід унеможливлює не призначення виборів владою, якщо вона не впевнена у власній перемозі. Хоча я пропонував встановити чотири дати на рік", – пояснив ексдепутат.

Нагадаємо, після того, як 1 червня 2012 року тодішній мер Києва Леонід Черновецький написав заяву про відставку, столицею керував голова КМДА Олександр Попов – креатура "Партії регіонів". Оскільки рейтинги цієї політичної сили були у Києві вкрай низькі і Попов мав примарні шанси стати законним мером киян, вибори просто не призначалися, і нового очільника містяни змогли обрати лише після Майдану. Повторення подібної історії тепер неможливе.

Застава, підкуп та е-голосування

Зміни до Виборчого кодексу зменшують застави на вибори для кандидатів у дев'ять разів. Нагадаємо, Виборчий кодекс, який Володимир Зеленський підписав у грудні, запроваджував космічні суми для участі в місцевих виборах. Наприклад, застава для кандидата в президенти складала три мільйони гривень, а на посаду мера Києва – більше чотирьох мільйонів гривень.

Чинна версія документу встановлює застави для кандидатів у депутати та мерів в громадах з кількістю виборців від 10 тисяч та більше на рівні чотирьох мінімальних зарплат на кожні 90 тисяч виборців (18 892 гривень). А застава для кандидатів у депутати в громадах з кількістю виборців до 10 тисяч – лише 20% від мінімальної зарплати (символічні 944,6 гривні). Фактично тарифи повернулися на рівень виборів 2015 року.

"З одного боку для не ресурсних партій високий поріг застави ставав перепоною. Але й дуже низька застава для участі в виборах спричинить появу великої кількості технічних партій, завдання яких не перемога у виборах, а заробіток на участі в виборчих комісіях, збагачення на спойлерах (кандидат на виборах, який не має шансів перемогти, але відтягує на себе частину голосів за іншого кандидата з подібною програмою, підвищуючи тим самим шанси на перемогу кандидата з протилежною позицією - Авт.) тощо. Чим нижча застава, тим більше технічних партій, тим більший бюлетень, тим складніше організувати вибори і підрахунок голосів. Я вважаю, що заставу занадто занизили, вона має бути розумною, тобто десь вдвічі більшою від запропонованого зараз рівня", – переконаний Черненко.

Закон забороняє кандидатам роздачу "гречки" громадянам. Формалізовано види та форми підкупу виборців. А саме – надання грошей, подарункових сертифікатів, продуктів харчування і спиртних напоїв, товарів, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата, партію або згадуванням імені кандидата, назви партії (організації партії), символіки партії. Заборонено надання пільг, переваг, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних і нематеріальних активів, у тому числі від імені благодійних організацій, засновниками або членами яких є кандидат або партія.

"Підкуп у нас і так завжди був заборонений. Даний документ просто деталізує попередні розлогі формулювання. Хоча, підкуп раніше ніколи не розслідували, мабуть і не будуть. Це прогресивна норма, але глобально на виборчий розклад вона не вплине, – розмірковує нардеп VIII скликання. – Звичайно ризики є. Ці норми можна використати і проти політичних супротивників. Наприклад, розсилати пайки від імені конкурентів, попередньо домовившись з місцевими силовиками про переслідування опонентів".

Центральна виборча комісія може впроваджувати інноваційні технології та організувати (поки що у вигляді експерименту) електронне голосування.

"На щастя, на найближчих виборах ніякого електронного голосування не буде, лише паралельний пілотний проєкт з електронного підрахунку голосів. Хоча, навряд до жовтня вони встигнуть підготувати навіть це. Я вважаю, що такі речі потрібно регулювати спеціальним законом, а не рішенням ЦВК. Бо з цього приводу дуже багато питань, починаючи зі створення системи електронного голосування повністю захищеної, безпечної щодо зовнішніх втручань", – підсумовує Черненко.