Сільськогосподарські ділянки продаватимуть і купуватимуть: що треба знати про земельну реформу в Україні
ASPI розібрався, чому закон про обіг земель сільськогосподарського призначення ухвалили саме зараз і що зміниться для українців із моменту набуття законом чинності.
У ніч вівторка, 31 березня, Верховна Рада ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. «Компромісний» законопроєкт скасовує заборону на продаж землі з 1 липня 2021 року для фізичних осіб — українських громадян, та з 2024 року — для юридичних осіб, які управляються українцями.
У чому «компромісність»?
Найвагоміший аргумент прихильників мораторію на продаж землі було те, що українські землі можуть задешево розкупити великі іноземні корпорації. Дрібні фермери і власники земельних паїв втратять конкурентоздатність, а держава — контроль над землею, — говорили вони.
«Компромісний» законопроєкт, ухвалений парламентом, має перешкодити такому розвитку подій.
1. Закон набуде чинності 1 липня 2021 року, тобто відтерміновує початок реформи на 9 місяців — раніше реформу хотіли запровадити з жовтня цього року.
2. Після 1 липня 2021 року землю зможуть купувати лише фізичні особи — громадяни України. У власності особи може бути загалом не більш як 100 гектарів.
3. Із 1 січня 2024 року землю зможуть купувати юридичні особи, управляють якими виключно українські громадяни. Загалом у компанії не може бути у власності більш як 10 000 гектарів.
4. Переважне право на придбання земельної ділянки буде мати її орендар. Він зможе передати це право іншій особі, але повинен буде повідомити про це власника землі.
5. У законі передбачено, що колись українські сільськогосподарські землі (за винятком тих, що у 50-кілометровій прикордонній зоні) зможуть купувати іноземці чи іноземні компанії, крім тих, що належать громадянам РФ. Однак продаж іноземцям земель дозволять лише тоді, як це положення буде підтверджене всенародним голосуванням. Референдум влада сподівається провести до кінця 2020 року.
6. Мінімальна ціна буде не менша за нормативну грошову оцінку — до 2030 року.
Нововведення для простих громадян
Раніше, щоб отримати землю, потрібно було мати сільськогосподарську освіту чи досвід роботи в сільському господарстві. При купівлі землі це буде необов’язково.
За землю доведеться платити тільки безготівковим розрахунком. Так хочуть забезпечити прозорість ринку, чесні ціни на землю та відсутність корупції.
Комунальні та державні землі НЕ підлягають цьому закону. При цьому держава й територіальні громади зможуть купувати землі.
Банки зможуть бути власниками земельних ділянок у разі, якщо ці ділянки стягуються в якості застави. Однак упродовж двох років після стягнення ділянки банк мусить її продати на торгах.
Чому земельну реформу ухвалили саме зараз?
Ринок землі та закон про банки — це дві умови, необхідні для отримання Україною нового кредиту від Міжнародного валютного фонду в розмірі до 4 000 000 000 дол. У ситуації, коли українська економіка через коронавірусний карантин зазнає величезних збитків, отримання цього фінансування — життєво важливе. Тому «ці законопроєкти важливі для українського народу», — зазначив у понеділок, 30 березня, президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до Верховної Ради.
Як народні депутати голосували за земельну реформу
Загалом за законопроєкт віддали 259 голосів.
- «Слуга народу» — 206 «за», 2 «проти».
- «Європейська солідарність» — 23 «за», 1 «проти».
- «Голос» — 13 «за», 0 «проти».
- «Довіра» — 12 «за», 1 «проти».
- Позафракційні — 5 «за»,4 «проти».
- «Опозиційна платформа — За життя» — 0 — «за, 2 «проти».
- «Батьківщина» — 12 «проти».
- «За майбутнє» — 0 «за», 2 «проти».
Раніше повідомлялося, що Рада приняла закон, який регулює порядок дистанційної роботи.
Також стало відомо, що Кабмін доопрацює зміни до держбюджету-2020.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Днями секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Чому Кремль вдався до риторики примирення, ASPI news пояснив керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
Очільник МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що президент України Володимир Зеленський може приїхати Росію на переговори з Володимиром Путіним, втім, говорити про Донбас вони не будуть. Чому Москва не бажає розмовляти з Києвом про це, розповів нардеп VI та VII скликань, президент ГО "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній.
У понеділок, 24 січня, керівники США та провідних країн Європи узгодили спільний алгоритм дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Зокрема, британський прем'єр Борис Джонсон застеріг Москву, що агресія стане катастрофічною для РФ.
У четвер, 20 січня, в Польщі відбулася зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Якими будуть наслідки переговорів, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.