Відкрита агресія РФ, "держпереворот" та єдина церква: яким 2018 рік був для України

Останні роки були досить важкими і для України в цілому, і для її громадян зокрема. 2018-й не став виключенням. Були цьогоріч як нові виклики, так і нові досягнення. Але більшість з них губиться в величезному інформпотоці, який щодня ллється з веб-сторінок, телеканалів та радіохвиль.

Тож АСПІ вирішило згадати найголовніші події 2018 року.

Убивство Ноздровської

2018 рік почався з сумних новин - 1 січня в одній з річок Київської області знайшли тіло вбитої правозахисниці Ірини Ноздровської. За фактом умисного вбивства було відкрито кримінальне провадження.

Ірина Ноздровська до цієї події кілька років намагалася притягнути до відповідальності вбивцю своєї сестри - Світлани. Світлана Ноздровська загинула під колесами автомобіля Дмитра Росошанського, дядько якого на той момент очолював Вишгородський суд. Правозахисниця неодноразово заявляла, що родина Росошанського їй погрожує.

За два дні до зникнення Ноздровська добилася того, щоб Росошанський не вийшов за амністією, а його справу направили на повторний розгляд.

За тиждень правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві Ноздровської - ним виявився батько Дмитра Росошанського - Юрій. Йому Вишгородський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді двох місяців тримання під вартою. Підозрюваний визнав факти висунутої йому підозри.

Навесні йому продовжили запобіжний захід, а влітку Росошанському посилили підозру - тепер йому загрожує довічне ув’язнення.

Ласкаво просимо звідси

А в середині лютого екс-президента Грузії, екс-очільника Одеської області та лідера “Руху нових сил" Міхеїла Саакашвілі депорутвали до Польщі.

Правоохоронці затримали його в одному з київських ресторанів.

За ствердженням Генеральної прокуратури, Саакашвілі домовлявся з людиною Януковича Віктором Курченком про фінансування акцій протесту.

Крім того, зазначимо, що ще у 2017 році президент України Петро Порошенко позбавив його громадянства, яке ж сам йому і надав.

Медична реформа

З 1 січня цього року в країні стартувала медична реформа.

Зміни у сфері медичної допомоги первинної ланки відбуваються за принципом “гроші йдуть за пацієнтом". Тобто кожен громадянин України самостійно обирає собі сімейного лікаря, незалежно від лікарні та місця реєстрації, підписує з ним декларацію, а лікар уже отримує зарплатню за кожного пацієнта.

Крім того, українські пацієнти та лікарі отримали чіткий список послуг первинної медичної допомоги, які для кожного пацієнта є безоплатними.

На сьогодні понад 23 млн українців підписали декларації зі своїм сімейним лікарем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реформи 2018: як українська влада виконує обіцянки

Невдалий державний переворот

А уже в середині березня Служба безпеки України затримала народну депутатку Надію Савченко за  підозрою у підготовці теракту в центрі Києва.

Передувало цьому затримання на КПВВ Донецької області очільника Центру визволення полонених Володимира Рубана, який намагався вивезти з непідконтрольної території арсенал зброї.

Надію Савченко звинувачували у підготовці державного перевороту та теракту в урядовому кварталі столиці - так, за версією слідства, Савченко разом з Рубаном та бойовиками планували підірвати будівлю Верховної Ради та “фізично усунути" ключові політичні фігури в тому числі і президента Петра Порошенка. Сама Савченко звинувачення в свій бік не спростовувала, проте вона заявила, що це була спецоперація, аби показати, що депутати також смертні.

Але уже за два дні правоохоронці в Раді продемонстрували відеозапис, на якому Савченко та Рубан обговорюють детальний план державного перевороту в країні.

"Я пропоную переворот, - сказала Савченко на відео. - Тому їх треба прибирати фізично. Причому всіх і відразу. Це єдиний спосіб. Один день, і тільки зсередини".

Після цього Рада проголосувала і за зняття з депутатки недоторканності, і за її арешт, і за притягнення її до кримінальної відповідальності. Після чого СБУ затримала її прямо у стінах парламенту.

Савченко взяли під варту і вона досі в СІЗО.

Голодування заради політв’язнів

У середині травня український режисер Олег Сенцов, незаконно засуджений в Росії, оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити з російських колоній усіх українських політв’язнів.

В липні у Сенцова дуже погіршився стан здоров’я, стояло навіть питання про реанімацію. Проте Сенцов відмовився, але почав вживати по дві-три ложки поживної суміші на день.

На 142 день голодування адвокат українця заявив, що у Сенцова серцева недостатність та ревматизм. А уже за три дні, режисер, хоч і заявляв, що йтиме до кінця, мабуть, зрозумівши, що його смерть нічого не змінить, припинив голодування.

"Олег Сенцов припинив голодування. Це означає, що він у критичному стані, практично за межею", - написала з цього приводу українська омбудсменка Людмила Денісова.

Про причини сам режисер розказав у листі до своєї сестри:

"Останнє обстеження показало, що "полетіли" внутрішні органи. У серці почалась аритмія з ішемією, нирки забились і в будь-який момент відмовлять, печінка збільшилась і почала розкладатись, кишечник, мозок - там все. Прикро програвати, але вибору мені не залишили, я не хочу перетворювати це все у принизливе видовище...".

"Полювання" на активістів

В останній день липня Україну сколихнув напад у Херсоні на активістку Катерину Гандзюк - її біля під’їзду невідомий облив кислотою. У поліції напад спочатку кваліфікували як хуліганство. Проте під тиском суспільства справу перекваліфікували як замах на вбивство. Гандзюк у критичному стані перевезли до лікарні Києва.

Наприкінці вересня Катерина записала відеозвернення з лікарняного ліжка, де закликала знайти замовників замаху на неї.

Активісти неодноразово проводили акції з вимогою знайти та покарати замовників нападу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мовчання вбиває": президента закликають звернути увагу на винищення активістів в Україні

Проте, не дочекавшись завершення розслідування, 4 листопада Катерина Гандзюк померла в лікарні. Того ж дня активісти вийшли під стіни МВС, вимагаючи перекваліфікувати її справу - на умисне вбивство.

Після цього справа була передана до Служби безпеки України. А наступного дня керівників правоохоронних органів, зокрема міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генерального прокурора Юрія Луценка викликали до Верховної Ради. Якщо глава МВС у парламенті не вимовив жодного слова, то генпрокурор заявив про бажання йти у відставку. Однак її не підтримав президент.

В організації замаху на Гандзюк підозрюють Сергія Торбіна, який перебуває в СІЗО в рамках іншого кримінального провадження. Посередником між організатором та виконавцями вважають Ігоря Павловського - екс-помічника нардепа Миколи Паламарчука, який був заарештований судом без права внесення застави.

Суспільство ж у замовленні вбивства підозрює голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера, який виїхав з України. В облраді заявили, що він у відпустці. А у справі Гандзюк проходить лише як свідок.

За місяць після вбивства активістки Луценко заявив, що уже встановлені всі замовники і виконавці нападу.

"Мотив - це активність Гандзюк проти однієї з великих корупційних схем місцевої влади, і всі, хто замовив це вбивство і хто його організовував, нами встановлені", - заявив генпрокурор.

А за кілька тижнів свою версію вбивства назвали і в СБУ. На думку правоохоронців, це пов’язано з її активною громадською позицією щодо незаконної вирубки лісів на Херсонщині.

ЧИТАЙЕ ТАКОЖ: Правоохоронна система vs нападів на активістів: "Невже Каті треба було вмерти?"

Обмін консулами

Наприкінці вересня розгорівся міжнародний скандал - консул Угорщини таємно роздавав угорські паспорти жителям Закарпаття.

Вручаючи українцям паспорти під келих шампанського, їм радили приховти цей факт від української влади. Проте в мережі з’явилося відео з прихованої камери.

Після цього скандалу Україна вислала угорського консула з Берегово. Угорщина в свою чергу заявила про аналогічний крок у відповідь на дії України.

Україна в огні

На початку жовтня буквально вибухнула новина - неподалік міста Ічня Чернігівської області горіли склади боєприпасів.

У Нацполіції основною версією вибухів назвали російську диверсію.

Так, у Генштабі повідомили, що вибухи на арсеналі пролунали одночасно з чотирьох місць. Крім того, місцеві жителі заявляють, що бачили безпілотники над полігоном.

За словами міністра оборони Степана Полторака, до вибухів на складах перебувало 69,5 тисяч тонн боєприпасів.

Лише за два тижні в ДСНС уже остаточно заявили про ліквідацію пожежі.

Трохи пізніше військова прокуратура офіційно заявила, що причиною вибухів на арсеналі поблизу Ічні стала диверсія невідомих осіб.

Народ - ніщо, транші - все

З 1 листопада цього року Україна стала на крок ближче до отримання чергового траншу від МВФ, а саме - підняла ціну на газ для населення.

Так, ціла блакитного палива зросла на 23% - до 8,55 гривень за кубометр.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що удяр з липня працював над тим, щоби знайти компроміс, але "не все в моїх силах".

Втім, компроміс-таки був. За словами Гройсмана, спочатку планувалося підняти ціну на газ аж на 60%.

І хоча українці лишилися не в захваті від таких змін, в масштабах країни це спрацювало - наприкінці грудня Україна отримала транш від МВФ розміром 1,4 млрд доларів.

Морський бій

Наприкінці 2018 року Російська Федерація вперше відкрито проявила збройну агресію щодо України - російські прикордонники напали на українські кораблі в нейтральних водах біля Керченської протоки. Вона захопили всі три судна та взяли у полон 24-х моряків та співробітників Служби безпеки, шестеро з них дістали поранення.

У зв’язку з цим було скликане термінове засідання РНБО. Президент України Петро Порошенко запропонував ввести по країні воєнний стан строком на 60 діб.

Проте ухваленню воєнного стану передували неабиякі торги у стінах парламенту. Депутати боялися, що таким чином Порошенко намагається відтягнути вибори. За кілька годин кулуарних перемовин було знайдено консенсус - воєнний стан був введений лише на 30 діб у десяти областях України. Крім того, законодавчо було закріплено проведення президентських виборів 31 березня 2019 року.

Увесь цивілізований світ засудив такі дії РФ та закликав відпустити полонених. В свою чергу РФ усі звинувачення заперечує.

Українських полонених так званий суд у окупованому Сімферополі посадив під варту на два місяці. Вони були перевезені до Москви і наразі перебувають у СІЗО “Лефортово".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан: Кордони закриють? Дім відберуть? Чи треба бігти за гречкою і цукром?

Гори авто, гори і реєстрація

На початку листопада Верховна Рада ухвалила нові правила розмитнення авто на іноземній реєстрації, так званих євроблях.

Так, тепер знизилася акцизна ставка для нових автомобілів. Крім того, для власників євроблях, які зареєструють авто протягом 90 днів з дня набуття чинності закону, отримають 50-відсоткову знижку.

На сьогодні за новими правилами розмитнено уже понад 11 тисяч євроблях.

Ухваленню цього закону передувало поновлення масових протестів євробляхерів по всіх Україні. Зокрема у столиці водії на кілька днів повністю перекрили урядовий квартал.

Втім, ухваленим рішенням євробляхери все одно лишились незадоволені. І на знак протесту лідер організації "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич спалив свій автомобіль у прямому ефірі.

Томос - наш

Дата 15 грудня 2018 року увійде в підручники історії - саме в цей день на Об’єднавчому соборі було створено Українську помісну православну церкву. Її предстоятелем став митрополит Епіфаній. Саме він поїде до Константинополя отримувати томос про автокефалію.

Після того, як в Україні створили єдину Православну церкву в державі перестали існувати УПЦ Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква. Вони саморозпустилися, а нова церква є їхньою спадкоємицею.

Водночас УПЦ Московського патріархату продовжить існувати окремо, однак її присутність в Україні більше не відповідає канонам.

Більше того, рішенням Верховної Ради УПЦ МП зобов’язана змінити свою назву відповідно до свого релігійного центру - на "Російська православна церква в Україні”.

В УПЦ МП таке рішення викликало обурення, вони заявили про намір оскаржувати ухвалені зміни в Конституційному суді.

Замість епілогу

Від наступного року більшість громадян чекає, якщо не світлої безхмарної утопії, то точно змін. Саме 2019 рік є роком виборів - і президентських, і парламентських. На сьогодні лишається лише сподіватись, що дійсно грядуть якісні зміни, а не просто перестановка доданків, від яких сума не міняється. Втім - вибір за самими ж українцями.