Денис Шендрик: За півроку митниця продемонструє українцям сервіси, яких вони ще не бачили

Автоматизація, входження до силового блоку, камери спостереження, митний аудит та прощання із брокерами та іншими посередниками – такою буде нова українська митниця.

Саме про те, які зміни чекають на українську митницю та бізнес у 2020 році ми спілкуємося з Денисом Шендриком, заступником голови Державної митної служби України. 

– Пане Денисе, на початку року хочемо поговорити про Нову митницю. Почнемо з головного – з кадрів. Максим Нефьодов анонсував звільнення 500 співробітників. Що робити, щоб у дракона не виросли після цього тисячі голів? За яким принципом буде оновлюватися кадровий склад митниці?

Кадрове питання для нас зараз найгостріше. Для початку необхідно було позбавитись корумпованих співробітників, продовжуємо методично це робити і зараз. Натомість, не менш важливо, – зберегти  працівників, які сумлінно виконували і виконують свою роботу, таких теж немало. На місце звільнених – шукаємо фахівців, для яких участь у контрабанді, схемах, корупційних зв’язках є неприйнятною.

Ще один з принципів Нової митниці – відкритість. Всі, хто має бажання працювати у новоствореному органі, проходитимуть прозорий конкурс. Вже анонсована низка вакансій як в центральному апараті, так і на регіональних митницях. Нещодавно завершили прийом документів на вакансії  керівника Поліської митниці, Одеської, однієї з найбільш проблемних…

Отримали понад 100 заявок. Жодна кандидатура не розглядатиметься одноосібно, виключно – на кадровій комісії, до співпраці з якою запросили і бізнес. Взагалі активно співпрацюємо з громадськістю та бізнес-спільнотою: Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговельною палатою…

Чекаємо, ймовірніше, не просто митників, які прагнуть підвищення, а нових людей, з необхідними компетенціями, якостями та бажанням змінювати митницю.

– Коли саме відбуватиметься конкурс?

Що стосується Поліської та Одеської митниць, – конкурс тривав до 17-го січня, є відкриті позиції в центральному апараті. Надалі вакансій буде більше, конкурси стануть звичною річчю.

Нульова толерантність до порушення законодавства має бути нормою. Якщо  хтось з рядового чи з керівного складу буде помічений у порушенні, позиція буде звільнятися,  на місце підбиратимуться нові кадри.

– От щодо нульової толерантності… Митниця має стійкий негативний бекграунд. Як можна, на вашу думку, подолати цей негатив?

Ви праві, є такий неприємний для всіх нас момент, проте він може бути подоланий через прозорість роботи, налагоджену комунікацію з бізнесом та громадськістю, залучення їх до наших проєктів. Митниця нова не тільки концептуально, вона нова інституціонально. Після відокремлення від ДФС, впроваджуємо власні нові принципи.

Із закритого світу ми стали публічними, наш голова, до речі, – дуже медійна особа (посміхається. – М.К.), фактично будь-яка людина може звернутися до нього напряму без жодної перепони.

Ми є в соціальних мережах, працює телефон довіри, зайшовши на сайт митниці, можна надіслати резюме і долучитися до нової команди, або подати скаргу, якщо у тому є потреба. Ми готові чути як пересічних громадян, так і представників бізнесу, та відкриті до пропозицій.

Митниця постійно перебуває в процесі розробки та імплементації ідей бізнес-спільноти. До речі, я сам прийшов з бізнесу: власне, від Європейської Бізнес Асоціації і потрапив до митного комітету. Тому розумію, наскільки важливо, щоб ситуація чи ідея дійшли до керівника, а проблема була вирішена. Коли бізнес побачить, що його проблеми вирішуються, виправиться й іміджева складова.

– Які основні цілі Держмитслужба поставила для себе на 2020 рік?

Ми провели потужну аналітичну роботу й виділили кілька сотень основних проблем. Навіть не можу точно сказати, скільки саме, бо для впровадження лише одного сервісу треба виконати до сотні оперативних завдань. Всі вони лягли в стратегічний план на цей рік (дійсно, переді мною величезний список з деталізованою структурою та на кілька сотень позицій. – М.К.). Це все – напрямки, які так чи інакше полегшать роботу служби.

Якщо ми беремо процедуру митного оформлення, її спрощення, то це і імплементація міжнародної транзитної системи, і відкриття інформації, це оновлення митного аудиту, налагодження електронних сервісів і ще кілька напрямків, які останні п’ять років фактично перебували у стані стагнації. 

Отже, наша ціль зараз – повний перехід на європейський стандарт митниці, автоматизація процесів, запровадження електронних сервісів, які зведуть нанівець втручання людини в процес. Ми усвідомлюємо що багато часу не маємо, тому вже за пів року - рік продемонструємо українцям нові сервіси.

– Що це за сервіси, які на нас чекають?

Впровадження будь-якого сервісу складається з двох складових – IT-рішення та законодавче схвалення. Це займає певний час. 

Попри те, що новій митниці тільки два місяці, ми вже запустили електронний кабінет для користувачів (https://cabinet.customs.gov.ua/), у якому можна подати картку для акредитації або виконати інші комунікації з митницею. 

Затребуваний сервіс - калькулятор розрахунку вартості для розмитнення автомобілів. Зараз він працює в тестовому режимі.

У нас є плани щодо створення сервісу декларування громадянами транспортних засобів, які завозяться для власних потреб. Без митного брокера! Просто на сайті митного сервісу. Це буде відчутна стаття економії для родинного бюджету. Фактично, ми позбуваємося штату посередників, які паразитують на неналагодженій комунікації між бізнесом та митницею.  
 
Багато сервісів будуть автоматизованими. 98% декларацій вже подаються в автоматизованому вигляді. У підсумку – це має бути дистанційна робота. Адже бізнесмен хоче працювати, а не витрачати час на спілкування з митниками. Це стосується і подання документів, і проведення оглядів, і проходження документів  митницею та іншими супутніми контролюючими органами, зокрема, СЕС, ветеринарною службою. Саме для цього існує "Єдине вікно" - платформа, де можна вирішити питання з усіма супутніми службами одночасно.

– Чи готові ви до протидії людей, які роками годувалися на цих потоках і які, звісно, просто так не відмовляться від "солоденького"?

Ваше питання – на часі. Руйнування старих схем, унеможливлювання щось "порішати" на місцевому та на центральному рівнях підштовхують тих, хто втратив доступ до "годівниці", до найрізноманітніших заходів, прихованого саботажу, використання зв’язків для відкриття кримінальних справ проти нових працівників, навіть до пікетів із незрозумілими вимогами та гаслами... Ми даємо чіткий сигнал старим елітам, що далі "схематоз" продовжуватися не буде. І на це спрямовані наші кроки.

Вже зараз центральний апарат контролює все, що відбувається на регіональних пунктах. Ми будемо використовувати і подекуди вже використовуємо камери, ваги, системи сканування для контролю роботи "на місцях".

Співпрацюємо з парламентом щодо впровадження концепції єдиної юридичної особи для ухвалення управлінських рішень без втручання третіх осіб. Це робиться для того, щоб відсторонити місцеву "еліту", яка роками годувалася на митниці, від будь-якого впливу на неї. Жоден губернатор, жоден очільник будь-якого відомства, жоден сторонній просто не зможуть втручатися в процеси розмитнення.

Також працюємо над отриманням оперативно-розшукових повноважень. Митниця, фактично, увійде в силовий блок. Це дозволить нам самостійно, без залучення інших відомств, перекривати потік контрабанди, і не тільки контролювати регіональні пункти, а й вести розслідування вже після розмитнення.

Так ми будемо розслідувати злочини щодо порушення митних правил, контрабанди, запобігання та протидії незаконному переміщенню через митний контроль наркоречовин, психотропних речовин, культурних цінностей, зброї, боєприпасів. Не варто боятися цих повноважень, вони є в усіх європейських митницях. Оперативно-розшукова діяльність буде ефективна з правом вести досудове розслідування. Це – право виявляти протиправні дії, відкривати кримінальне провадження, вести слідство та передавати справи до суду. Право на здійснення оперативно-розшукової діяльності дозволить виявити не тільки виконавця, а й замовника.

Тож ми вже подали до уряду, а саме до Міністерства фінансів, законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації незаконного переміщення підакцизних товарів та інституційної спроможності митниці". Маємо притягати до відповідальності навіть після митного оформлення.

Ще один цікавий напрямок – митний аудит. Він, наче, існував і раніше, але практично дізнатися, що митник оформив пів року чи рік тому не було можливості. Проте впровадження митного аудиту – зобов’язання України перед Європейським Союзом. 

Бізнес не завжди прихильно сприймає митний аудит, все-таки це перевірка після митного оформлення. Однак, говорячи про полегшений митний контроль, ми маємо дотримуватися балансу. У чомусь - поступки, у чомусь – посилення контролю: як продавалися товари далі, за якою ціною, чи правильно оформлені документи…

– Які проблеми є зараз найбільш гострими для митниці?

Маємо дві глобальні проблеми – перетин кордону та проходження митниці вже всередині країни, де відбувається процедура завершення митного контролю. Тому нам потрібні професійні кадри на всіх митних пунктах. Ні для кого не є секретом, в якому зараз стані митниця та пункти пропуску. Проте ми прагнемо запровадити сучасні технології митного контролю, обладнати пункти пропуску камерами, системами зчитування інформації та передавання в центр. Це мінімізує вплив людського фактору. Ми не просто про це говоримо, ми готуємо проєкти, але поки що на заваді часто стає брак коштів. За ресурси, які заробляє митниця, будуються дороги, розвивається інфраструктура країни, але сама митниця на сьогоднішній день, на жаль, не фінансується належним чином.

Безпосередньо на кордоні існує проблема черг, яка завжди загострюється на свята. Втім, ці довжелезні черги залежать не виключно від митниці, і не виключно від української митниці. Українська сторона, до речі, готова пропускати швидше. Проте митниця – це два боки співробітництва, інколи більше залежить від колег з іншого боку кордону.

Всередині країни - ситуація трошки легше.

– Пропоную Вам невеличкий ситуаційний кейс. Уявімо, що я добропорядна бізнесвумен, провожу легальний товар, який застрягає на митниці. Або він нікуди не рушає, або з мене вимагають неправомірну вигоду. Що я маю робити, щоб вирішити ситуацію без порушення закону? Куди мені звертатися?

Це важливе питання, якому ми приділяємо багато уваги. Коли у вас виникає будь-яка проблема – не обов’язково вимагають хабар – можливо, ви не розумієте, як оформити вантаж, як його задекларувати, можете звертатися на гарячу лінію з коротким номером 15-48 або до контакт-центру через спеціальну форму на сайті Нової митниці http://www.customs.gov.ua. У нас створена група фахівців для оперативної обробки таких запитів. До речі, ми обробляємо звернення набагато швидше, ніж це передбачає закон "Про звернення громадян". Якщо інформація про корупцію, – вона передається у відповідний відділ. Запити стосовно процедурних та законодавчих питань опрацьовуємо теж оперативно. Може бути, що на причину не можемо вплинути і допомогти, наприклад, черга на кордоні не з нашого боку, тоді, на жаль, доведеться почекати. Якщо ж проблема у тому, що  інспектор вимагає "презент" за прискорення проїзду, наступного дня він у нас вже не працюватиме, такі випадки теж траплялися… Це принципова позиція. Ми орієнтуємось та зважаємо на ступінь задоволеності сервісом громадян і бізнесу, що  контактують з митницею. Отже, якщо у вас виникла складна ситуація чи потребуєте роз’яснень з конкретного питання – звертайтесь за будь-яким зручним для вас каналом.

– Прокоментуйте, будь ласка, наскільки ефективно йде законотворчість з профільним комітетом та перспективи митного законодавства.

Наша співпраця з комітетом дуже активізувалася. Вся керівна ланка Нової митниці перебуває у постійному контакті з народними депутатами. У робочому порядку намагаємося зрушити з "мертвої" точки.

Наша стратегічна мета – імплементація європейського митного кодексу у вітчизняне законодавство. Зараз це технічно неможливо, тому намагаємося концептуально впровадити ті речі, які є в Європейському митному союзі, які визнані Всесвітньою митною асоціацією як пріоритетні.

Зокрема, наприкінці минулого року було ухвалено Закон України "Про авторизованого економічного оператора". Статус АЕО підтверджує найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і дає можливість застосовувати цілу низку спеціальних спрощень під час здійснення митних процедур. А визнання статусу національних АЕО митними органами країн ЄС підвищує їх конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках. Дякуючи профільному комітету, цей законопроєкт було дуже швидко погоджено та ухвалено. Зараз у нас є три місяці на підготовку підзаконних актів.

Маємо плідну співпрацю з парламентом, який зараз нам дуже допомагає.

Зараз працюємо над концепцією митного аудиту, тут виходить цікаве співробітництво: напрацювання, створення законопроєкту, а далі обговорення з бізнес-асоціаціями та нашими європейськими колегами. Власне, думки бізнесу та партнерів з Європи ми імплементуємо в остаточний варіант закону, який потім знову повертається в комітет. Це багатовекторна робота.

– Нещодавно пан Нефьодов анонсував відкриття баз даних митниці. Як це буде виглядати? Що ми будемо бачити на виході, адже усе-таки це – конфіденційна інформація?

Це ще одне питання, яке вирішуємо разом з парламентом та бізнесом, оскільки прозорість – принципова позиція нової митниці.

Ідея публікації відомостей назрівала давно, були запити і від суспільства, і від депутатів. Бізнес часто звинувачує нас у тому, що, начебто, надаємо конкурентам преференції при сплаті мита чи ПДВ. Публікуватиметься інформація про всі митні оформлення, проте з урахуванням фактору конфіденційності. Наприклад: номер документу, назва та опис товару за винятком торговельної марки, яка може вказувати на конкретне підприємство, вартість товару, сплачені платежі, вага. Тобто загальна інформація, без ознак ідентифікації конкретного імпортера. Завдяки цьому буде накопичуватися масив інформації щодо руху товарів. Ці дані дуже допомагатимуть громадським організаціям відстежувати  обсяги завезеного товару.

– Який "золотий стандарт" на митниці хоче реалізувати команда? Що ми побачимо на виході?

Окрім дотримання всіх інституціональних положень, митниця має стати комфортною для громадян та для бізнесу. Митниця – не джерело проблем, а помічник бізнесмена.

Працювати треба швидко, без додаткових документів, віддалено (адже наша робота вже оплачена з податків) і чітко, як швейцарський годинник.

З досьє ASPI

Шендрик Денис Валерійович 

Заступник голови Державної митної служби України.

Дата народження: 25 вересня 1981 року.

Народився у місті Вишгород Київської області. 
Освіта – вища, у 2003 році закінчив Академію митної служби за спеціальністю "Облік та аудит".

З 2003 до 2007 року працював у митних органах України, обіймав посади головного інспектора, заступника начальника відділу аудиту Департаменту аналізу ризиків та аудиту. Здійснював керування та брав участь у проведенні митних перевірок компаній імпортерів та експортерів. 

З липня 2007 року працював у ТОВ “Прайсуотерхаус” (PwC Україна). З жовтня 2014 року обіймав посаду старшого менеджера-керівника практики непрямих податків та митного регулювання. Під час роботи займався реалізацією та керуванням проєктів з питань оподаткування, митного регулювання, реформування а також управлінням змінами у великих організаціях та органах державної влади. 

Протягом 2013 року та протягом 2015-2019 років очолював митний комітет Європейської Бізнес Асоціації.

З грудня 2019 року обіймає посаду заступника голови Державної митної служби України. Координує напрями роботи з питань митних платежів та митної вартості товарів, митного аудиту, таргетингу, та профілювання митних ризиків, митно-тарифного та нетарифного регулювання, процедур спрощення та сприяння тарифів.  

Марина Калініна, Катерина Жилкова (фото).

ASPI висловлює вдячність проєктному менеджеру з комунікацій Державної митної служби України Iрині Нефед за допомогу в організації інтерв'ю.