"Солдат без роботи — злочинець", - ветеран АТО

Анатолій Фатєєв
Командир інженерно-саперного взводу 20-го батальйону 93-ї бригади Анатолій Фатєєв пішов на війну за покликанням серця у віці 52 років. Говорить, що прийшов до місцевого військкомату добровільно та "здався" сам. Наприкінці березня 2015 року його призвали. Незабаром чоловік вже був у Авдіївці.
Його бойовий шлях був доволі коротким: під час огляду території Анатолій підірвався на ворожій міні у Мар'їнці, внаслідок чого втратив обидві кінцівки ніг.
"Все згадується з ностальгією, навіть погане", - говорить Анатолій Фатєєв.
Першу допомогу йому надали у військовому шпиталі в Селідовому, а згодом перевезли в лікарню ім. Мечникова. Після того на Анатолія Фатєєва очікував тривалий процес реабілітації.
- Анатолію, наскільки важко було адаптуватися на мирній території та що особисто Вам допомогло реабілітуватися?
- Для мене повернення пройшло не так тяжко. Я не встиг "втягнутися" у війну.
От хлопці, які на війні були довше — їм тяжче.
Два місяці лежав у шпиталі. Тоді я міг лише лежати й думати. До мене приходили волонтери, родичі, прості громадяни. Це допомогло під час адаптації, коли я сів у візок та став більш мобільним.
Хоча перші кілька місяців було дикувато. Люди навколо не розуміють, що таке війна. Тому я часто через це злився.
Але поступово це проходило.
Рідні першими приїхали до мене в шпиталь. Тому і я намагався не бути для них тягарем. Робив все, що було у моїх силах.
До зустрічі на гражданці із сепарами й "ватою" я вже був підготовлений.
Розумієте, поки ти лежиш — маєш вдосталь часу. Я багато читав. У той період налаштувався на більш філософський лад. Тим паче я вірю у Бога та намагаюсь із розумінням ставитись до людей.
- Що б Ви могли порадити бійцям, які тою чи іншою мірою потрапили у схожу до вашої ситуацію?
- Перша і головна порада — не вішати носа. Немає нічого гіршого, аніж розчарування та зневіра. Треба вірити у свої сили та людей.
- Реабілітація: наскільки держава виконує свої функції у цьому напрямку?
- У мене змішані відчуття.
Так, на державному рівні закріплено 18 днів реабілітаційної відпустки на рік у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю. Але військових психологів там немає, лише звичайні.
Що він (ред. - психолог) може мені розповісти, якщо навіть не був під обстрілами? Порадити такі люди нічого не можуть.
Тому, як на мене, державна реабілітаційна програма не працює.
- Чим Ви займаєтесь нині?
- Я інженер технагляду за будівництвом у Броварах. В мої обов'язки наразі входить контроль за якістю робіт, які проводять будівельники. До речі, керівництво з розумінням відноситься до моїх фізичних можливостей: мені надають доступні об'єкти, які я можу проконтролювати.
Мені подобається моя нинішня діяльність, бо це живе спілкування та участь у житті міста. Повернення у свою мирну спеціалізацію теж допомогло реабілітуватися.
Я сам 26 років відробив на будівництві. Тому знаю всі нюанси процесу. Це в моїй компетенції.
Водночас, на жаль, нині у мене не вистачає часу на громадську діяльність. Хоча раніше, коли ще не був працевлаштований, часу було вдосталь.
А цієї зими я почав моніторити доступність різних закладів нашого міста.
- І наскільки місто, у якому Ви живете облаштоване та доступне для людей з інвалідністю?
- На відміну від Києва, за моїми спостереженнями, місто Бровари облаштоване приблизно на 50%.
Безумовно, неможливо все облаштувати на "раз". Але основні об'єкти та місця найбільшого скупчення вже у процесі облаштування. Бровари не на останньому місці у цьому питанні.
Наразі виявлено близько 60 таких об'єктів, які потребують змін, для комфортного життя людей з інвалідністю.
- Ви говорили, що не так давно почали спілкуватися українською мовою. Як відбувався цей перехід?
- Так, 50 років я був російськомовним. Народився у Казахстані, дитинство провів у Молдові. Потім переїхав у місто Дніпродзержинськ (нині Кам'янське), яке загалом російськомовне. Близько 10 років тому вирішив перейти на українську мову. Почав із читання україномовних книг. Зараз намагаюсь і у родині спілкуватись українською.
Завдяки волонтерським реабілітаційним програмам я побував у багатьох закордонних країнах. Там державні мови скрізь на першому місці й ними спілкуються усі громадяни.
Я не матеріаліст, а ідеаліст. Тому для мене мовне питання важливе. Вважаю, що це напряму впливає на рівень свідомості людей. Нам необхідно відчути себе нацією.
- На вашу думку, що заважає українцям відчути себе нацією?
- Із майже 45 мільйонів відстоювати права українців виходять постійно тільки кілька тисяч активістів (в найкращому випадку). Перш за все це наслідки виховання радянської системи. Тому критикувати у нас люблять лише вдома на кухні. Така от рабська психологія.
Для мене війна не закінчилась. Там (ред.- на Донбасі) прояв зовнішній. Але і тут, на мирній території, теж є загроза. І не менша. Запекла боротьба триває як на ідеологічному фронті, так і в політичній системі. Якщо ми не будемо боротися тут за країну, то рано чи пізно весь той "руський мір" прийде в кожну домівку.
На жаль це явище ще існує. Я не хочу, аби мої діти та онуки жили у війні. Мрію, аби наша держава стала сильною і на неї не зазіхали ні зовнішні, ні внутрішні вороги.
Розумію, що швидко нічого не отримується.
Все життя — боротьба. Про це мені часто нагадують і побратими.
- До речі з бойовими товаришами часто спілкуєтесь?
- На жаль, вільного часу не вистачає катастрофічно. Водночас це і добре: менше дурних думок приходить у голову. Солдат без роботи — злочинець (сміється).
Зараз спілкування із побратимами відбувається лише за допомогою соцмереж. Сподіваюсь під час весняних свят мені вдасться побачити своїх бойових товаришів.
(Усі фото з особистого архіву Анатолія Фатєєва)
Алла Жигадло
Поки представники МОЗ та урядовці ламають списи, обговорюючи механізми впровадження новацій, ми вирішили з'ясувати, як йдуть справи "на землі" - в Національному медичному університеті імені О. Богомольця, від успіхів якого з підготовки нової медичної еліти безпосередньо залежить успіх реформ.
14 жовтня, в День захисника України, колишній замкомандира "Дніпра" Олег Афанасьєв ознайомив ASPI зі своїм ставленням до акцій протесту під гаслом "Ні капітуляції".
16 липня, під Конституційним судом України відбулось одразу дві акції проти відміни декомунізації - від Об‘єднаних націоналістів та від фонду "Повернись живим".
Поки представники МОЗ та урядовці ламають списи, обговорюючи механізми впровадження новацій, ми вирішили з'ясувати, як йдуть справи "на землі" - в Національному медичному університеті імені О. Богомольця, від успіхів якого з підготовки нової медичної еліти безпосередньо залежить успіх реформ.
14 жовтня, в День захисника України, колишній замкомандира "Дніпра" Олег Афанасьєв ознайомив ASPI зі своїм ставленням до акцій протесту під гаслом "Ні капітуляції".
16 липня, під Конституційним судом України відбулось одразу дві акції проти відміни декомунізації - від Об‘єднаних націоналістів та від фонду "Повернись живим".
Архітектурне становище Києва – це трухляві будівлі, занедбана культурна спадщина та абсолютно не інтегровані в навколишній простір новобудови. Пріоритети забудовників та міської влади в сторону збагачення за рахунок відсутності архітектурної ідеї призводять до невиправних наслідків.
Олександр Семибратов один із ліквідаторів на Чорнобильській АЕС. У 1986 році він без вагань поїхав боротися із невидимим ворогом та пишається тим, що зміг допомогти людям.
Голова комітету митної та податкової політики Ніна Южаніна сказала, що реформа Державної фіскальної служби триватиме до 2021 року.
У своїй справі він бачить сенс життя та призначення. "Я займаюсь тим, що мені подобається і це круто!", - говорить ветеран Павло Балабуха — один з тих, хто знайшов себе після АТО та хоче допомогти іншим.
Вплив адміністративного ресурсу на виборах президента у другому турі занадто перебільшений, адже вони не присягали на вірність Порошенку.
Якщо я не бачу проблеми, то її не існує - саме так можна описати ставлення суспільства до тюремної системи України. Більшість з нас намагається від цього відгородитися, думаючи, що це щось занадто далеке. Водночас, саме ігноруючи це питання, суспільство наражає себе на ще більшу небезпеку. Без зміни свідомості кожного з нас повноцінна реформа пенітенціарної системи неможлива.
Ми живемо в особливій країні. Ще за часів президентства Кучми і Ющенка дипломатична служба США охрестила державний устрій України клептократією, або, просто кажучи, "владою злодіїв".
Сьогодні, 2 грудня, в Україні кіберпонеділок.
Остання п'ятниця листопада, незважаючи на похмуру назву "чорна", є головним святом року для всіх шопоголіків світу. Все більший інтерес до Black Friday проявляють українці. Спеціально для них - ASPI підготувало добірку корисних фактів.
7 листопада на Подолі відбулося урочисте відкриття муралу «Маленький громадянин», створеного за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Зазначимо, що тема муралу присвячена п’ятиріччю глобальної компанії #iBelong від Агентства ООН у справах біженців, метою якої є подолання проблеми «без громадянства» до 2024 року.