З космосу видно все: погляд з орбіти на національну безпеку і оборону України

12 серпня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні
Фото:
з відкритих джерел

Як антени, телескопи, інша складна космічна техніка та люди, які ними вміють користуватися, дозволяють бачити зародок проблем на Землі та попереджати потенційні лиха. Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю агентству ASPI news розповів начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) Володимир Присяжний.

ASPI news: Національний центр управління та випробувань космічних засобів функціонує протягом 24 років. Які найбільш вагомі досягнення, на Вашу думку, відбулися за цей час?

Сам центр було створено, по суті, на базі ракетних військ СРСР. Центр був переданий до складу Національного космічного агентства у 1996 році. І це є одне з найбільших досягнень, бо центр потрапив до гідної структури. Нашим головним завданням стало випробування космічної техніки, що створюється в межах загальнодержавної космічної програми. Зокрема, "Січ-1" та "Січ-2", "Циклон", одноднопунктної системи управління космічними апаратами тощо.

Серед інших основних напрямків діяльності центру: приймання і попередня обробка даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) від вітчизняних та іноземних космічних засобів; виконання тематичної обробки даних ДЗЗ в інтересах оборони, національної безпеки та економіки; контроль навігаційного поля та експлуатація Національної системи координатно-часового та навігаційного забезпечення; експлуатація та розвиток Національної системи контролю та аналізу космічної обстановки (СКАКО); геофізичний моніторинг території всієї Земної кулі, контроль над виконанням договорів про заборону ядерних випробувань; міжнародна, наукова і дослідницька діяльність у сфері військового та мирного використання космосу. Хочу підкреслити, що наш центр – єдина структура в Східній Європі, що забезпечує виконання всього комплексу заходів з експлуатації космічних систем.

В 2014 році, внаслідок окупації Росією Криму, ми втратили Центр управління польотами та Центр контролю космічного простору, які знаходилися в Євпаторії. Там знаходилися великі антени, станції тощо – все залишилося там. З чотирьох сотень військовослужбовців до нас повернулися лише 60. Залишилися в Криму дуже багато цивільних співробітників. Але ми не склали руки і поступово відновили всі основні засоби та кадри, які ми втратили на окупованій території.

Якщо сьогодні доручити комерційним структурам лише один з семи напрямків роботи нашого центру по дистанційному зондуванню Землі, то затрати держави на виконання цього завдання становили б приблизно 380 мільйонів гривень на рік. Річне ж утримання НЦУВКЗ складає близько 260 мільйонів гривень. Тобто країна отримала економічний зиск, а ми себе повністю окупили. І це лише коштом одного напрямку. Напрацювали багато методик в інтересах аграріїв, екологів, лісового господарства, національної безпеки та оборони.

Є поняття в економіці – попередження втрат. Наприклад, для ДБР ми опрацювали сотні гігабайтів даних щодо українського лісового фонду, бурштину тощо. Ця інформація дає можливість правоохоронцям запобігати незаконній вирубці дерев та видобутку каменів. Якщо порахувати економічний ефект й від подібної діяльності, то отримаємо ще більш значущі цифри.

У нас працюють переважно військові, які не звикли заробляти гроші, але ми розуміємо, що у нашої країни є певні проблеми. Тому ми не лише беремо з Держбюджету, але й хочемо повертати туди кошти. Не просити на розвиток, а заробляти і розвиватися власним коштом.

ASPI news: Перехід від міністерства оборони до космічного агентства потребував певної конверсії?

Для виконання завдань в інтересах національної безпеки та оборони до нас були відряджені військовослужбовці. Якщо взяти весь перелік завдань від держави, то приблизно 70% завдань ми виконуємо в інтересах нацбезпеки та оборони. Щодо конверсії, то навпаки, з кожним роком розвиваємо техніку не лише в інтересах Міноборони, але й МВС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки тощо.

ASPI news: Для здійснення діяльності Національного центру потрібна фахова команда працівників. Як ви добираєте персонал з огляду на те, що в центрі працюють як цивільні, так і військові?

Військових фахівців ми замовляємо, в основному, в Житомирському військовому інституті. Крім того, є цивільні посади, на яких працюють військові, бо існують певні проблеми комплектування штату об’єктів, таких як, наприклад, "Макарів-1", що розташований у лісі за 100 кілометрів від Житомира. Туди випускника КПІ або ХАІ не так просто й запросити. Тим більше зарплати не надто великі. А от офіцер сказав: "Так точно" й пішов служити, куди його відправлять. Тому віддалені установи комплектуються переважно військовими.

ASPI news: Який середній вік співробітників центру? Не є таємницею стрімке кадрове старіння вітчизняної космічної галузі. У найбільших підприємствах кількість працівників передпенсійного та пенсійного віку сягає ледь не 50%.

Серед військових – 30-36 років. Крім того, якщо людина гідно працювала у нас на посаді військового, то ми пропонуємо їй залишитися працювати у нас і після звільнення в запас. Тому вік на цивільних посадах у нас трохи вищий – 40-50 років в середньому. Намагаємося залучати більше молодих людей.

ASPI news: Як вдається запрошувати до центру молодь? Що мотивує людей працювати? Зарплата, ви сказали, в центрі невелика.

Військові отримують в середньому вдвічі більше, ніж цивільні. Якщо ми призначаємо, приміром, лейтенанта в будь-який з наших 11 філіалів по Україні, він стає на квартирний облік, користується всіма військовими пільгами тощо. Не стримуємо його бажання навчатися далі. Маємо спеціалізовану вчену раду, котра готує кандидатів наук за двома спеціальностями. Видаємо свій науковий журнал. Тому, хто бажає займатися наукою, той захищає дисертації. Хто бажає розвиватися як військовий – вступає в академії. В центрі для молоді відкриваються широкі перспективи.

ASPI news: Співробітників космічної галузі люблять переманювати до себе комерційні структури. Багато ви втратили кадрів у такий спосіб? Скільки взагалі людей працює в центрі?

За шість років, що я керую центром, не було жодного подібного випадку. Цінуємо своїх співробітників. За експонентою потроху підвищуємо заробітну плату. Безквартирний офіцер має право винайняти житло, а центр компенсує щомісячно левову частку вартості оренди квартири. Наразі у нас працює близько тисячі людей, зокрема, приблизно 200 осіб офіцерського складу. Серед співробітників – 10 докторів та 20 кандидатів наук, понад 600 магістрів та 200 бакалаврів.

ASPI news: Один з напрямків роботи центру – проєкт дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Наскільки успішно використовуються дані ДЗЗ? Наведіть, будь ласка, кілька прикладів. Чи потребують оновлення та модернізації засоби Наземного комплексу управління?

Дистанційне зондування Землі – це процес отримування даних про Землю з космосу, використовуючи властивості електромагнітних хвиль. З космосу добре видно всю поверхню планети, включно з суходолом, водним середовищем, атмосферою, природними явищами та всіма наслідками діяльності людини.

Основний центр управління космічними апаратами знаходиться в місті Дунаївці Хмельницької області. Діють ще декілька станцій приймання інформації у діапазонах 1,7 та 8,2 гігагерца, станції управління та приймання телеметричної інформації. Зауважу, що центр став оператором європейської космічної системи Copernicus. Наразі маємо дзеркальний сервер, який приймає інформацію з шести європейських супутників, яку ми роздаємо споживачам в Україні безкоштовно.

Маємо намір розширити діапазон спостережень на схід до Уралу, на захід до Атлантики, на південь до Близького Сходу, на північ до Арктики. Наразі проходять випробування нової станції в Харкові та розглядаємо можливість встановлення станції в Мукачево. Тож у добовому інтервалі будемо мати вісім обертів реального приймання інформації з космічних апаратів, які в цей період охоплюють ці території. Крім того, монтуємо ще одну суперсучасну станцію в Дунаївцях. Нове обладнання дозволяє приймати сигнали з усіх супутників. Проте ми маємо право знімати інформацію лише за наявності ліцензії – дозволу країни, якій належить космічний апарат.

Окрім даних для РНБОУ та силових відомств, інформація ДЗЗ передається Держслужбі з надзвичайних ситуацій, Мінекології, Держагентству водних ресурсів, українському Гідрометцентру. Зокрема, оперативно виявляємо пожежі та прогнозуємо рівень пожежної небезпеки, моніторимо повеневу обстановку, стан снігозалягання та сніготанення, відстежуємо льодовий покрив Азовського моря та Керченської протоки.

ASPI news: Розкажіть про актуальність системи контролю і аналізу космічної обстановки (СКАКО). На якому етапі знаходиться відновлення цієї системи?

СКАКО відновили і зараз відбувається її подальша модернізація. Центр системи зараз знаходиться в Житомирі. Напрямок надзвичайно актуальний, бо вже стільки сміття накопичилося на орбіті Землі, що настане чарівний момент, коли запустити супутник зв’язку на геостаціонарну орбіту (висота 35786 кілометрів над рівнем моря) буде проблематично.

Ми повинні вести каталог космічних апаратів та сміття – що і в якій кількості обертається навколо планети. Маємо здійснювати контроль зближень з об’єктами, які рухаються зі швидкістю 7,4 кілометра на секунду. Уявіть собі, якщо уламок старого космічного апарату зблизиться з супутником на відстань до двох кілометрів, то аварія відбудеться менш ніж за пів секунди. Що, своєю чергою, створить нову купу уламків.

Необхідно контролювати сходи з орбіт. Якщо залишки космічного апарату не повністю згоріли в щільних шарах атмосфери, треба прогнозувати, в якому саме місці вони впадуть. Нарешті, маємо сповіщати українських військових про проліт над нашими позиціями іноземних супутників розвідки, щоб у них був час замаскуватися.

Зараз Європа лише створює загальну систему SSA (стеження за об'єктами на орбіті Землі та за космічною погодою). Невеличкі національні системи стеження існують в Німеччині, Італії, Великій Британії тощо. Аналогічні українській системи є лише в США, Китаю та Росії. Наша СКАКО надзвичайно зацікавила європейців і ми працюємо з ними на комерційній основі. В Індії є власне угрупування космічних апаратів, але контролювати його немає чим, тому вони запрошують до співпраці.

Зрештою, ця система є фактором стримування, бо ми знаємо, які апарати літають у нас над головою. Можемо, якщо є бажання, навіть простежити ті об’єкті, що інші країни лише мають намір запускати.

ASPI news: На територію України колись падали уламки космічних апаратів?

На щастя, ні. Але у світі прецеденти були. Наприклад, станція "Салют-4" не догоріла і впала біля озера Онтаріо в Канаді. Колись на суходолі опинилися залишки радянського космічного корабля з ядерною енергетичною установкою.

ASPI news: Як наразі функціонує система геофізичного моніторингу?

Система забезпечує по всьому світові контроль над виконанням договорів про заборону ядерних випробувань, моніторинг сейсмічної ситуації та інших геофізичних феноменів, відстеження радіаційного фону за результатами аналізу атмосферних аерозолів.

Наприклад, за 10 хвилин після вибуху в Бейруті мені надали повну доповідь про ситуацію. В медіа ця інформація з'явилася лише за чотири години. Північна Корея провела випробування ядерної бомби, за 10 хвилин після вибуху на нашому командному пункті була інформація про цю подію.

ASPI news: А коли Путін запустив ракету в Архангельську?

Ставили нам таке завдання. Проте там головною темою була радіаційна обстановка.

ASPI news: А мультиплікаційна ракета Путіна взагалі можлива для створення?

Я не ракетник. Проте можу сказати, що напрямок хибний. Цим питанням займалися і в США, і в СРСР. Все, що показував Путін депутатам Держдуми – фейк.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.

14 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Після відвідин Києва 3 лютого президентом Туреччини Реджепом Ердоганом російські експерти заговорили про кінець "роману" між Москвою та Анкарою. Наслідки дій турецького лідера ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

7 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.

14 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Після відвідин Києва 3 лютого президентом Туреччини Реджепом Ердоганом російські експерти заговорили про кінець "роману" між Москвою та Анкарою. Наслідки дій турецького лідера ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

7 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запросив президентів України та Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна провести переговори у Туреччині. Чому Ердоган вже не вперше пропонує послуги посередника між Москвою та Києвом, ASPI news розповів директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.

23 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Останнім часом Україну відвідали директор ЦРУ Вільям Бернс, двопартійна делегація американських сенаторів, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок та держсекретар США Ентоні Блінкен. Що означають численні візити західних посадовців до Києва, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

19 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

У середу, 19 січня Держсекретар США Ентоні Блінкен прибуде до Києва, де обговорить з представниками української влади російську загрозу. Перспективи ескалації на кордонах з Україною, прокоментував директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.

18 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Американський держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що під час перемовин США та Росії 10 січня в Женеві сторони "продовжували" обговорювати стратегічну стабільність. Чому такі розмови Білого дому з Кремлем можуть мати несприятливі наслідки для України, ASPI news пояснив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

12 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. На якому тлі для України проходили переговори США та Росії, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

12 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Чинний склад українського парламенту демонструє невідповідність нинішньої електоральної картини з настроями суспільства дворічної давнини. Чи відбудуться у 2022 році дострокові вибори нардепів, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

28 грудня 2021
Вибір редакції
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022

Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.

16 лютого 2022

Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.

3 лютого 2022