Колумбайн 2.0: можливо наступна трагедія станеться у вашому місті?

"Я бігла і бачила як хлопці просто падали і кров була усюди", - це уривок з розповіді студентки керченського політехнічного коледжу, де напередодні стався теракт. Ця трагедія за кількістю загиблих перевершила навіть сумнозвісне масове вбивство в школі “Колумбайн” в штаті Колорадо в США в 1999 році, за мотивами якого було пізніше знято кілька фільмів. Психологи вважають, що саме цими фільмами і "надихнувся" 18-річний Владислав Росляков, який і скоїв теракт.
За останніми даними в Керчі, від рук підлітка загинула 21 особа, ще близько 50 поранені і більшість з них - підлітки.
За попередньою версією, Владислав зайшов до коледжу під час великої перерви. Спочатку він зайшов у їдальню, де лишив свою сумку, в якій, як пізніше виявилось, була вибухівка. Відійшовши від дверей в їдальню, хлопець дістав з тубуса гвинтівку, активував саморобну бомбу та відкрив вогонь.
Піднявшись на другий поверх, нападник цілеспрямовано пішов до кабінетів завуча та одного з викладачів - він вистрелив в них в упор. Після цього він вийшов у коридор та почав стріляти по випадковим “мішеням". Аби підняти ще більшу паніку, він активував ще кілька вибухових пристроїв.
Коли прибула поліція, хлопець пішов до бібліотеки та наклав на себе руки.
За нападом в окупованому Криму вже навіть закріпилась неофіційна назва “керченський Колумбайн". Досить важко не прослідкувати схожість зовнішніх образів одного з колумбайнських нападників та Рослякова. Перед стріляниною нападник навіть спеціально переодягнувся - так, зайшов у коледж він в одному одязі, а коли почав розстрілювати студентів та викладачів був у білій футболці, чорних штанях та високих чоботах.
В 1999 році Ерік Харріс, чий образ і копіював Росляков, та його друг Ділан Кліборд розстріляли в школі “Колумбайн" 13 осіб. До цього вони намагались підірвати вибухівку в їдальні, проте вона не спрацювала. Зате під час нападу в Керчі вибухівка в їдальні справно спрацювала.
Крім того, після розстрілів колумбайнські нападники пішли до бібліотеки, де покінчили з собою, Харріс - вистрелив собі у підборіддя. Цей сценарій повторив і керченський нападник.
Вбивство в “Колумбайні" стало одним із найбільш масових і досить швидко здобуло популярність, а разом із нею - послідовників.
Буквально за вісім днів в Канаді один із учнів, який страждав через знущання однокласників прийшов до школи з гвинтівкою, в результаті нападу один із учнів помер, ще один - був поранений.
Одними із наймасовіших після колорадської трагедї нападів стали вбивства в Віргінському політехнічному університеті в квітні 2007 року. Тоді студент в кампусі свого університету вбив 32 чоловік, ще 25 поранив. Як стало відомо пізніше, хлопець мав психічний розлад, що виражався агресивною поведінкою.
Менше ніж за рік в Університеті Північного Іллінойсу студент розстріляв п’ять чоловік, після чого наклав на себе руки. У нього теж виявили психічне захворювання.
Але найкривавішою трагедією стала стрілянина в школі Сенді-Хук в 2012 році. Тоді 20-річний студент спочатку вбив свою матір, після цього пішов до школи, де вбив 20 дітей шести-семи років та шість дорослих. За вже відомим сценарієм нападник здійснив суїцид. І, як можна передбачити, мав психічний розлад.
Тривалий час напади в школах за колумбайнським сценарієм вважались суто американським явищем. Проте послідовники Харріса та Кліборда знайшлись і на території СНД.
За останні два роки на території Російської Федерації сталося кілька гучних нападів у школах.
Так, в 2017 році 15-річний школяр приніс до навчального закладу петарди, пневматичну зброю та тесак. Він підірвав петарди, після чого увірвався в кабінет інформатики зі словами “Я прийшов сюда, щоб здохнути" та вдарив тесаком по голові вчительку. Потім він відкрив вогонь, в тому числі вистрілив вчительці в голову. Від переляку однокласники почали вистрибувати з вікон другого поверху. На щастя, внаслідок нападу ніхто не загинув, вчительку вдалось врятувати. Крім того, нападник не встиг покінчити з собою.
Варто зазначити, що хлопець мав нік в соцмережах - Майк Кліборд. До того ж він неодноразово заявляв, що шкодує про те, що не був присутній в “Колумбайні".
Наступна трагедія прогриміла на початку 2018 року, коли в Пермі двоє школярів увірвались на урок до четвертого класу та почали наносити удари ножами по дітях. Внаслідок нападу була тяжко поранена вчителька, яка намагалась відштовхнути одного з підлітків, а також - 15 дітей молодшого шкільного віку. Як уже можна здогадатись, на сторінці одного із хлопців в соцмережі були знайдені відсилання до школи “Колумбайн".
В січні цього ж року в місті Улан-Уде, в середній школі № 5, кілька учнів дев’ятого класу напали на сьомий клас. Нападники нанесли тяжкі поранення семикласникам і вчителю. На сторінці одного з них були знайдені відсилання до нападників на школу “Колумбайн”.
В квітні 2018 року в республіці Башкортостан 17-річний Артем Тагіров напав на школу № 1. Артем вчився в корекційному класі, внаслідок чого піддавався знущанням. Учень завдав ножові поранення двом однокласницям і вчительці інформатики, після чого здійснив підпал кабінету і спробував вбити себе, проте цього зробити не вдалося. Артем планував злочин за рік до того, що сталося. З'ясувалося, що він щільно цікавився історією бійні в школі “Колумбайн”.
Колумбайнська трагедія потрясла не лише США, а і весь світ. Причинами такої поведінки школярів називались і відеоігри, і антидепресанті, і булінг. Проте жодна з цих версій так і не підтвердилася. Схожі версії висувалися і після інших нападів.
Як розповіла співробітниця ФБР Мері Еллен О’Тул, спільного образа людини, яка стріляє в школі немає. Деякі діти зазнали булінгу, деякі - жорстокого поводження від батьків, деякі - вихідці з благополучних сімей, деякі - мали психічні розлади.
Втім, є одна риса, яка поєднує усі ці напади - жорстокість. Так, Росляков незадовго до нападу говорив однокласникові, що ненавидить людей.
"Якось ми розмовляли на практиці. І він сказав: “ненавиджу людей, особливо таких тупих, як у нас в політесі вчаться. І було б непогано всіх перестріляти і самому випилитись", - розповідає хлопець.
Крім того, хлопець неодноразово заявляв, що ненавидить викладачів і помститься їм за їхнє ставлення до нього.
В Україні, окрім окупованого Криму, подібних випадків не було. Проте для цього є всі передумови.
Уже неодноразово в медіа висвітлювались історії надмірної жорстокості підлітків. Так, в березні 2018 року 17-річний підліток в Запоріжжі вбив свого колишнього вчителя фізкультури.
Цього ж місяця на Закарпатті 14-річний хлопець під час сварки з ровесником наніс йому 20 ножових поранень, внаслідок чого той помер.
За кілька днів до того на Дніпропетровщині 18-річний хлопець зарізав 4-річного хлопчика та його батька.
А в липні цього року в Бердичеві був затриманий 15-річний хлопець, який жорстоко вбив 12-річну дівчинку. Як заявив хлопець, він вбивав “з цікавості". Судячи з телефону підлітка, він активно цікавився вбивстами та прихованням слідів злочину.
Це лише кілька гучних випадків, а скільки ще лишається на рівні районів та областей.
Тепер, коли підлітки мають не лише заморський колумбайський приклад, а більш територіально наближений - керченський, нападу можна очікувати в будь-який день в будь-якій школі.
Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
Депутат із фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко прокоментував визнання Російською Федерацією так званих "Л/ДНР". Він заявив, що Україна має продемонструвати жорстку реакцію.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук відреагував на голосування депутатів російської Держдуми за прийняття звернення до Володимира Путіна щодо можливості визнання так званих "ЛНР" і "ДНР". Він зазначив, що підійматиме на РНБО питання персональних санкцій.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.