Операція "інавгурація": що думають депутати про 19 травня

Верховна Рада на цьому тижні має визначитися з датою інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського. Доки сам Зеленський стверджує, що від нього ховають булаву, журналісти АСПІ вирішили дізнатися безпосередньо у депутатів, що заважає їм призначити інавгурацію на 19 травня, та чи бояться вони розпуску.

Новообраний президент Володимир Зеленський десятого травня у своєму відеозверненні закликав народних депутатів 14 травня ухвалити дату інавгурації — 19 травня.

Тижнем раніше, 4 травня сам Володимир Зеленський зустрічався в стінах парламенту з лідерами депутатських фракцій, де вирішувалась дата інавгурації. В результаті,  вийшовши з будівлі ВР, Зеленський заявив, що конкретних домовленостей нема, і все буде вирішено 14 травня.

Однак, 14 травня питання про дату інавгурації навіть не стояло на порядку денному у спікера Ради Андрія Парубія. Регламентний комітет Верховної Ради, який мав розглядати це питання о 9 годині ранку, переніс його на 12:00, однак це питання було перенесено вдруге, цього разу на середу, 15 травня.

Цікавим є те, що 15 травня засідання комітетів призначено на другу половину дня, це означає, що при усіх необхідних умовах, дата інавгурації буде винесена в сесійну залу не раніше четверга, 16 травня. З огляду на це, навіть якщо депутати захочуть проголосувати за 19 травня, до неї лишиться три дні, що буде замало для організації усіх урочистих заходів.

Чи означає це те, що парламент свідомо затягує дату інавгурації прикриваючись бюрократичними обставинами, щоб продемонструвати новообраному президенту свою непокору – невідомо, однак журналіст АСПІ поспілкувався в кулуарах з депутатами і з'ясували, що вони думають з приводу дати інавгурації та розпуску складу парламенту.

Представник пропрезидентської партії "Блок Петра Порошенка" Олексій Гончаренко стверджує, що нема сенсу розпускати Раду передчасно, оскільки реально працювати даному складу Верховної Ради лишилося 2 місяці, бо в середині липня завершується сесія і вже восени чергові вибори.

Але, за його власними прогнозами, позачергові вибори все ж таки будуть, оскільки команда обраного президента Володимира Зеленського хоче максимально скористатися високим рейтингом, який у них зараз є.

До того ж, як стверджує Гончаренко, Зеленському не обов'язково прив'язуватись до дати, бо розпустити парламент він зможе і після третього червня (кінцева дата, коли може бути проведена інавгурація - ред.), бо йому досить буде отримати рішення або ухвалу Київського окружного адмінсуду.

Однак, Гончаренко додає, що вони (БПП, - ред.) хотіли б скоріше провести інавгурацію новообраного президента.

Опозиційний депутат Олександр Долженков стверджує, що "Опозиційний блок" голосуватиме за будь-яку дату інавгурації, яка буде погоджена між парламентом і президентом. Дата інавгурації не принципова, але принциповим є те, щоб склад Верховної Ради розпустився якомога раніше.

"Чинний склад Верховної Ради не має рейтингу довіри від населення. Та коаліція, яка уособлює владу, не має жодної підтримки в суспільстві", - стверджує Долженков.

Підстави для розпуску є і сам розпуск має відбутись якомога швидше.

"Тут логіка проста, якщо у вас є коаліція, то вам нічого боятись, і нема чого переживати щодо інавгурації, а якщо її нема (коаліції – ред.) то виконуйте Конституцію", - зазначив нардеп.

Що стосується зміни виборчого законодавства, Долженков сказав лише, що про це ходять чутки серед депутатів. Він допускає можливість розглядання такого закону, але сумнівається, що наступні чергові або позачергові вибори до парламенту проходитимуть за новими правилами.

Однак зазначив, що "Опоблок" підтримуватиме зміну виборчого законодавства і дивується, чому чинна коаліція не ухвалила досі ці зміни. Оскільки Коаліційна угода передбачала одним із основних пунктів саме зміни до виборчого законодавства.

Його однопартієць Євген Мураєв стверджує, що чинна влада не зовсім розуміє, що їй більш вигідно, відповідно, це і є причиною того, чому даний закон активно обговорюється, але не голосується.

"Звісно, цивілізованим шляхом є вибори за відкритими списками і треба це ухвалити", - резюмував Мураєв.

Народний депутат Віктор Чумак, який балотувався за списками партії УДАР, однак зараз позиціонує себе як незалежний депутат, стверджує, що першочерговим завданням є зміна виборчого законодавства.

Що стосується дати інавгурації, йому особисто не принципово, за його словами, він підтримує ту дату, яку запропонував новообраний президент, тобто 19 травня.

Щодо розпуску Ради, він не бачить причин терміново її розпускати, але він у будь-якому разі у виграші.

"Якщо буде розпуск – мені вигідно, тоді я піду в парламент по мажоритарному виборчому округу, якщо не буде розпуску – будемо працювати далі", - говорить Віктор Чумак.

Варто зазначити, що юридичних підстав для проведення будь-якої дії, чи то розпуску парламенту, чи то продовження роботи, більше ніж достатньо.

Перш за все це стосується підстав розпуску парламенту. Конституція чітко говорить про те, що однією з причин можливого розпуску є відсутність парламентської коаліції. 

Власне, опираючись на це говорять прихильники необхідності розпуску ВР.
Однак, коаліційна угода є, проте з неї вийшла частина депутатів ще у 2016 році, чим зробила коаліцію недійсною. Але факт відсутності більшості в коаліції юридично не підтверджує припинення її існування, для цього необхідно отримати рішення Конституційного суду, який має визнати факт відсутності коаліції. Якщо таке рішення буде, закон передбачає 30 днів для формування нової коаліції, якщо така сформована не буде, тоді можна говорити про відсутність коаліції як юридично закінченого факту, що і буде підставою для розпуску.

Читайте також: Розпуск парламенту: найближче майбутнє чи страшилка для дорослих?

Тим не менш, реалії політичного життя України протягом 28 років незалежності показують, що будь-яку норму закону можна використовувати для політичної доцільності, питання лише в тому, на чиєму боці реальна влада.