Реформи 2018: як українська влада виконує обіцянки

Реформа децентралізації

Суперечки щодо федералізації країни досі тривать, однак влада дійшла висновку, що вплив Києва на регіони треба зменшувати. Передача повноважень на місця і право лишити фінансові ресурси на місцях стала тією альтернативою, яка мала задовольнити усіх.

Реформу розпочали у 2014 року і експерти називають її однією з найбільш ефективних і показових. Децентралізація передбачає створення об'єднаних територіальних громад, які матимуть у своєму управлінні і повноваження, і фінанси.

У межах реформи 2018 році створено 209 ОТГ, а надходження до загального фонду місцевих бюджетів збільшилися на 22% (на 34,2 млрд грн) у порівнянні з 2017 роком і склали понад 230 млрд грн. Загалом станом на грудень 2018 року створено 874 ОТГ.

Політолог Ігор Петренко оцінює реформу децентралізації як найуспішнішу в Україні.

"ОТГ продовжують створюватись, вони стають більш спроможними, у них з'являється більше фінансових можливостей і загалом, виявити негатив доволі складно", - говорить експерт.

Однак він зауважив, що існують певні проблеми у призначенні виборів, які він пояснив процедурними складнощами та гальмуванням місцевих еліт.

Реформа охорони здоров'я

Зміни у медицині назрівали давно. Користувачі медичних послуг нарікали на бюрократію, залежність від некомпетентних лікарів та неякісне обслуговування. Самі лікарі скаржились на недостатність фінансування та неефективність механізму розподілення фінансових надходжень до лікарень та багато іншого.
За час дії реформи створили Національну службу здоров'я, пацієнт отримав право самостійно обирати лікаря, а медпрацівники - інші зарплати.

Головний принцип змін, який декларує МОЗ, - "гроші йдуть за пацієнтом".

Він полягає у тому, що пацієнт підписує договір з лікарем, незалежно від адреси реєстрації і за кожен договір лікар отримує кошти.

За 2018 рік новостворена Національна служба здоров'я уклала 623 договори з лікарями-ФОП, приватними та комунальними медичними закладами первинної медичної допомоги. В той же час майже 20 млн людей підписали декларації про вибір власного лікаря.

Реформа освіти

Український варіант реформи передбачає зміни в чотирьох ключових напрямках: середньої, професійної та вищої освіти, а також зміна управління та фінансування науки.

Саме у 2018 році з вересня учні перших-четвертих класів почали вчитись за новим законодавством. За умовами реформування, початкова освіта триває 4 роки, базова середня освіта триває 5 років і буде впроваджена з 2022 року, а також профільна середня освіта яка триватиме три роки і почнеться у 2027 та матиме два рівні – загальноосвітній і професійний. Всього школярам необхідно буде вчитись 12 років.

Політолог Ігор Петренко, вважає, що у реформі освіти помітний процес, однак про результати говорити рано. Починаючи з першого вересня можна було помітити, що є недоопрацювання в регіонах з імплементації усіх зазначених змін у рамках реформування, але це відповідальність місцевої влади, яка не всюди вчасно змогла підготуватись.

"Хоч і гроші були виділені, не вистачало контролю з боку центральної влади. Тому процес знаходиться на стадії втілення, перші підсумки можна буде зробити після першого навчального року, або у більш далекій перспективі", - говорить експерт.

Пенсійна реформа

Починаючи з 2018 року, почали діяти нові правила виходу на пенсію, у яких передбачено збільшення страхового стажу або пенсійного віку.

Хоча і вік виходу на пенсію не змінився – 60 років, після 2028 року для виходу на пенсію треба буде мати не менше 35 років страхового стажу як для жінок, так і для чоловіків. Якщо даний стаж буде менший, для виходу на пенсію необхідно буде працювати до 63 та 65 років.

Крім цього стались зміни у розрахунку пенсій. Тепер на розмір пенсії впливає середньомісячна зарплата та те, наскільки фактичні заробітки були вищі за середню зарплату у минулому з оглядом на страховий стаж.

Ігор Петренко вважає, що реформа не виправдала себе, бо дефіцит пенсійного фонду не зменшився, а запуск накопичувальної системи був перенесений, оскільки Верховна Рада не змогла ухвалити усі необхідні зміни вчасно.

"Єдине, що встигли змінити - це питання стажу і більш пізній вихід на пенсію, а вся логіка, яка була заявлена у рамках реформування недотримана", - резюмував політолог.

Антикорупційна реформа

У червні 2018-го влада нарешті завершила виконання антикорупційної стратегії, термін дії якої сплив ще наприкінці 2017 року. Останнім кроком стало створення Антикорупційного суду. Запрацювати він має у червні 2019-го.

Інша інстанція, утворення якої завершили у 2017 році, - Державне бюро розслідувань. З 27-го листопада воно розпочало свою роботу і веде вже 843 справи.

Ще один антикорупційний орган Національне агентство з питань запобігання корупції - у свої роботі просунувся не далеко.
З моменту створення у 2015-му році НАЗК так і не запрацювало наповну. Лише у серпні 2018-го орган таки отримав модуль для автоматичної перевірки декларацій, але до реєстрів інших інстанцій так і не був підключений.

Реформа державної безпеки

У січні був ухвалений Закон про реінтеграцію Донбасу, який передбачає зміну підпорядкування військових структур від Служби безпеки України до Президента. Відповідно до нього, припинилась дія АТО, а розпочалась Операція Об’єднаних Сил. В Законі визначено Російську Федерацію як державу-агресор.

Політолог Василь Мокан вважає, що у 2018 році темпи реформування зменшились у порівнянні з попередніми роками. Однак зазначає, що нинішній рік був продуктивний для реформи обороноздатності держави. Правове зміцнення відбулось завдяки ухваленню закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який дозволив врегулювати ситуацію збройного конфлікту на Донбасі у правовому контексті.

За словами політолога, юридичне оформити Росії як країну-агресора, стало потужним сигналом для міжнародної спільноти і значно допомогло у дипломатичних взаємовідносинах з міжнародними партнерами. До того ж, введення режиму проведення Операції об'єднаних сил, на відміну від Антитерористичної операції, краще відповідає юридичним реаліям часу і підвищує ефективність оборони. Також, закон дозволив зменшити бюрократичні перепони між військовими ланками, що дозволило ефективніше здійснювати комунікацію та підпорядкування військових підрозділів командуванню для кращого реагування на дії бойовиків окупованого Донбасу.

"Я вважаю, що це був запізнілий, але вкрай потрібний закон, хоча він і рамковий", - резюмував Василь Мокан

У червні було ухвалено Закон “Про національну безпеку України”, який законодавчо визначив курс України на інтеграцію в Європейський та Трансатлантичний союзи. Крім цього, закон передбачає покращення безпекових стандартів до рівня країн НАТО, а також стратегії національної, воєнної та кібербезпеки.

Політолог Ігор Петренко підтверджує, що 2018 рік був позитивний з точки зору безпеки:
"Можна відзначити дієві покращення: це і стандарти НАТО, оновлення озброєнь, збільшення фінансування тощо", - вважає Ігор Петренко.

Попри певні зрушення в інших сферах, парламент не поспішав з реформуванням свого напрямку. Хоч і депутати у першому читанні підтримали законопроект про скасування недоторканності, а Конституційний суд визнав, що він відповідає головному закону України, остаточно ухвалений він не був. Також Верховна Рада провалила виборчу реформу, якою передбачені відкриті партійні списки.

У наступному році Україна має пройти через вибори президента та парламенту, як це віддзеркалиться на державному бюджеті не відомо, однак реформи, скоріш за все, будуть відкинуті на політичну периферію. Майже кожен з політичних діячів вважає власним обов'язком використовувати необхідність реформування держави для популістичних заяв. Населенню України лишається чекати виборчу турбулентність з надією на те, що вони не будуть забуті за бігбордами, політичною рекламою та гучними обіцянками.