П'ять років "Нормандській четвірці": формат живий, але дати майбутніх зустрічей викликають сумніви

В ніч з 11 на 12 лютого 2015 року в Мінську відбулася перша повноформатна зустріч "нормандської четвірки".

П'ять років тому в Мінську відбулася перша повноформатна зустріч з врегулювання ситуації в Україні за участю канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, президента України Петра Порошенка та президента Росії Володимира Путіна. Як нагадує в середу, 12 лютого, портал Tut.by, зустріч тривала понад 18 годин, за її підсумками підписали документ з 13 пунктів.

Зустріч в "Нормандської форматі" в Мінську, як тоді очікували експерти, повинна була стати кульмінацією напружених багатосторонніх зусиль у пошуку вирішення української кризи. Їй передували Мінські угоди – документ, який передбачав припинення вогню на території Донецької та Луганської областей України, підписаний 5 вересня 2014 року. Але, незважаючи на підписання протоколу, бойові дії на сході України тривали. Тому європейські лідери шукали варіанти виходу з ситуації.

Журналісти французької газети Le Monde в своїй книзі, написаній на основі бесід з тодішнім президентом Франсуа Олландом, пояснювали, що війна, яка "раптом" почалася в Європі вперше з моменту балканських подій, "змусила французького президента приступити до миротворчої місії".
"Логічно було запропонувати роль напарниці Ангелі Меркель", – писали автори.
 

Як починався "Нормандський формат"

Влітку 2014 року, Франція святкувала 70-річчя висадки союзників у Нормандії, і Франсуа Олланд вирішив запросити на церемонію Володимира Путіна. Пізніше в список запрошених потрапив і Петро Порошенко. У Париж Олланд запросив "двох слов'янських ворогів" в замок Бенувіль (Нормандія) на "імпровізовану розмову", яка тривала 20 хвилин. Так вперше лідери Німеччини, Росії, України і Франції змогли обговорити ситуацію в Україні.

"Путін і Порошенко, боячись підступу, тримаються насторожено. У великій залі замку панує надзвичайно напружена атмосфера: Путін озирає холодним поглядом "велетня" Порошенко, викликаючи побоювання Меркель за хід переговорів, які ще навіть не встигли початися", – згадував Олланд і відзначав, що того дня вдалося досягти головного: встановити перший контакт між протиборчими сторонами і уникнути загострення конфлікту.

Відтоді в ЗМІ переговори за участю представників цих країн стали називати зустрічами в "Нормандському форматі".

Спочатку передбачалося, що чергові переговори між лідерами чотирьох країн відбудуться 15 січня 2015 року в Астані. Але зустріч не відбулася – сторони вважають недоцільним проводити її без ретельної підготовки.
 

Курс – на Мінськ

Рішення провести зустріч в білоруській столиці було ухвалено 8 лютого 2015 року під час спільної телефонної конференції Ангели Меркель, Володимира Путіна, Петра Порошенка і Франсуа Олланда.

Через три роки, під час Форуму регіонів України та Білорусі в Гомелі, Олександр Лукашенко, звертаючись до Петра Порошенка, акцентував увагу на тому, що Мінськ в якості майданчика для переговорів вибрав український президент.

"Петро Олексійович, ти скажи, що це ти не просив, а доручав мені, щоб переговори проходили в Мінську, що це не я", – звернувся тоді до колеги Олександр Лукашенко.

"Я не просив, нікому не доручав. А ми домовилися з Олександром Григоровичем про те, щоб перші складні переговори проходили в Мінську. Олександр Григорович бачив, в якому я був стані. І я попросив зробити в Мінську базу, де ми будемо шукати кроки для укладення миру", – підтвердив Петро Порошенко.

Перед зустріччю "нормандської четвірки" президент Білорусі говорив, що готовий носити учасникам переговорів чай, аби вони домовилися.

"За лаштунками" переговорів

Зустріч "четвірки" тривала понад 18 годин. Протокол заходу був порушений через півгодини після початку переговорів – учасники зустрічі не вийшли на протокольну зйомку, це сталося лише за півтори години. Весь цей час під дверима, за якими проходили переговори, чергували журналісти. Періодично виходили з кімнати для переговорів президенти, глави МЗС та інші учасники зустрічі, але майже ніяк її не коментували.

За зачиненими дверима Меркель, Олланд, Порошенко і Путін розробляли документ, який влаштував би всі сторони. Олександр Лукашенко в переговорах участі не брав, але проводжав високопоставлених гостей в зал для переговорів, і, як метафорично висловився пізніше, "підносив боєприпаси" учасникам переговорів.

Головним підсумком переговорів "нормандської четвірки" стало підписання комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, що складається з 13 пунктів.

Серед них було негайне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України, відведення важких озброєнь, початок переговорів про можливість проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також про майбутнє режиму цих районів, звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх" не пізніше п'яти днів після відводу військ.

Україна-Росія: з пустого в порожнє

Сьогоднішня риторика політиків щодо нормандського формату не надто відрізняється від колишньої, що не призвела до успіху переговорів.

П'ятий президент України Петро Порошенко вважає, що "Мінські угоди" дають можливість вимагати від Росії миру з чіткими критеріями і умовами.

"І сьогодні Мінські угоди дають шанс формулювати жорсткі вимоги до Росії, і не випрошувати, а вимагати у неї миру. Була б тільки на те політична воля", – написав Порошенко в статті для видання "Українська правда".
 

Водночас прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков в середу, 12 лютого, заявив, що тему контролю кордону Київ повинен обговорювати з республіками Донбасу, проте в ЛДНР навряд чи погодяться змінювати суть "Мінських угод".

Пєсков також висловився щодо можливої зміни курсу Києва по відношенню до республік.

"Оцінювати вплив зміни керівництва офісу президента України на врегулювання в Донбасі можна буде за конкретними справами", – сказав прессекретар президента РФ.

Нормандський формат: що далі?

У Франції існує очевидне нерозуміння наслідків для України виконання "Мінська-2", його політичної частини і введення "особливого статусу" для ОРДЛО. Таку думку висловила директор Центру Росія/ННД французького Інституту міжнародних відносин Тетяна Кастуєва-Жан.

"Виконання "Мінська-2" – вбивство для України. Це загроза територіальній цілісності і суверенітету України. І ми досі намагаємося це пояснювати тут, у Франції. Париж, начебто, намагається дотримати і українські інтереси, але при цьому бажає виконання "Мінська", – вважає експерт.

Водночас глава міністерства закордонних справ України Вадим Пристайко сумнівається в тому, що чергова зустріч у "Нормандському форматі" відбудеться в квітні, як це було анонсовано. За словами Пристайка, до попередньої "нормандії", яка відбулася 9 грудня в Парижі, почали підготовку за шість місяців, наразі ж такої роботи не проводиться.

"Тепер у нас залишилося два місяці, і я не бачу жодної підготовки. Можливо, це буде набагато швидше, ніж минулого разу, і, можливо, ми доб'ємося набагато більшого прогресу. Вибачте, але я в цьому сумніваюся", – зазначив глава українського МЗС.

У свою чергу заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко заявив, що про дату нової зустрічі "нормандської четвірки" безглуздо говорити без виконання паризьких домовленостей.

У Кремлі заявили, що попередньо запланований на квітень саміт лідерів "Нормандського формату" – під загрозою зриву. За словами заступника голови МЗС РФ Андрія Руденка, якщо зустріч зірветься, то нібито через "поведінку українців в контактній групі Мінська і заяв, що лунають з Києва".

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський заявив, що на переговорах лідерів "Нормандської четвірки" в Парижі ставив питання необхідності відновлення Україною повного контролю над державним кордоном на сході. До цього питання повернуться на наступній зустрічі в "Нормандському форматі".

"У нас з Президентом Російської федерації абсолютно різний погляд про передачу кордону і про те, коли це можливо здійснити", – повідомив Зеленський.
 

Також повідомлялося, що західні експерти розійшлися в думці, наскільки продуктивними були переговори в нормандському форматі 9 грудня у Парижі.