Швейцарські банки почали відмовляти українцям у відкритті рахунків

Йдеться не тільки про оцінки рейтингових агентств. Для банкірів набагато важливіший той факт, що Україна не обмінюється податковою інформацією з іншими країнами.

«Ми досі не застосовуємо стандарт CRS, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для підвищення податкової прозорості. Ця відмова — перший випадок у моїй практиці. Але в цілому їх набагато більше. В банку мені повідомили, що іншому українському клієнту відмовлено з тієї ж причини. Це банк з високою репутацією, який працює тільки з прозорими клієнтами. Нашим відмовили через те, що Україна належить до високо-ризикової юрисдикції», — зазначив UBR.ua радник АО Spenser&Kauffmann Микола Ліхачов.

Читайте також: У вересні держборг України виріс на 470 мільйонів доларів

Він відзначає, що кількість таких відмов може збільшитися, оскільки боротьба з податковими ухильниками в Європі і світі набирає обертів. А кількість країн, які приєднуються до стандарту CRS конвенції ОЕСР про взаємне адміністративне сприяння з податкових питань, зростає. Тим часом наша країна впроваджувати цей стандарт у себе не поспішає.

З тієї ж причини наша країна може отримати «чорну мітку» від Комітету MONEYVAL(спеціального комітету експертів Ради Європи з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів). Планується, що на грудневому засіданні Комітету буде дана оцінка ефективності боротьби України з легалізацією і відмиванням доходів.

Питання податкового моніторингу будуть оцінюватися особливо суворо, адже стандарти FATF з 2013 року були суттєво підвищені. А похвалитися Україні тут особливо нічим.

Якщо висновки MONEYVAL виявляться негативними, Україна може вилетіти з білого списку FATF. У чорний список країна не потрапить — деякі процедури ми виконуємо, — але в сірий цілком може. А наслідки такого даунгрейда будуть дуже болючими.

Країна вже бувала в сірих списках FATF. Але в період з 2004 по 2010 рік низькі оцінки групи компенсувалися інвестиційною привабливістю країни. До того ж тоді у сіру зону ми перебралися з чорної, тобто поліпшили свої позиції.

Входження України до сірого списку FATF обрубить і без того мізерний струмочок інвестицій, збільшить ціну позик для держави і бізнесу, вдарить по акціях українських компаній, які котируються на міжнародних біржах. Іноземні банкіри посилять перевірки українського бізнесу. У підсумку, навіть найбільш законослухняним нашим компаніям доведеться попотіти, щоб довести легальність своїх коштів в Європі.

Складніше стане працювати нашим банкам через кореспондентські рахунки у зарубіжних банках. Оскільки операції самих банків та їхніх клієнтів будуть перевірятись дуже ретельно: стануть шукати бенефіціарів компаній, перевіряти контракти і т. д. Зрозуміло, все це призведе до значних затримок.

Не виключено, що коррахунки банків з українським капіталом взагалі закриють. У такому разі ганяти транзакції доведеться через дочки іноземних банків в Україні. А це також зволікання і додаткові витрати для клієнтів.

Крім того, материнські банки можуть обмежити перелік послуг, які зможуть надавати своїм клієнтам їхні українські дочки.

На простих українцях сірий список не позначиться. Приміром, Микола Ліхачов впевнений, що розрахуватися картками у зарубіжних магазинах можна буде, як і раніше, адже такі операції проводяться через міжнародні платіжні системи. Але в довгостроковій перспективі це стосуватиметься кожного.

Ймовірність додавання України в сірий список є, хоча цей ризик експерти поки що називають мінімальним. Вони впевнені, що в разі негативних висновків MONEYVAL миттєвої реакції не буде: Україну «візьмуть на гачок» і дадуть час на роботу над помилками.

Щоб домогтися повноцінного впровадження міжнародних правил, можуть застосувати непрямі інструменти впливу: пригрозити санкціями, підвищити ціну позик, призупинити проекти Світового банку, ЄБРР та інших. Навіть безвізовим режимом можуть поспекулювати.