Без поразок ти ніколи не станеш чемпіоном - Ніна Геря

Ніна може підняти легковик, зрушити з місця і пересунути на десятки метрів багатотонну вантажівку. Її досягнення в таких видах боротьби, як грепплінг і бразильське джиу-джитсу відомі далеко за межами України. Тому, коли я зустрів Ніну на міжнародному турнірі з грепплінгу ADCС Київ OPEN, я зрадів зустрічі, і відразу-ж звернувся з проханням до дівчини розповісти про себе, і свої досягнення в спорті. Як виявилося, наша українська чемпіонка прийшла на турнір підтримати свого тренера і повболівати за друзів.

Незважаючи на зоряну титулованість спортсмена, в спілкуванні з журналістом інформагентства АСПІ Ніна Геря виявилася дуже простою і душевною людиною.

Ніна, чому ви вибрали для свого фізичного розвитку саме боротьбу і силові види спорту.

В першу чергу всі види спорту виховують дисципліну. Заняття спортом вимагають фізичних і моральних зусиль. Те ж бразильське джиу-джитсу і греплінг виховують силу духу, характер, прагнення до перемог.

У вас бували прикрі поразки?

Без поразок - ніяк. Без поразок ти ніколи не станеш чемпіоном. Тільки поразки вчать нас бути першими і бути лідерами. Природно, без них як на тренуванні, так і на змаганнях - ніяк не обійтися.

Коли вас спіткала невдача, що ви робите?

Я не засмучуюсь. В першу чергу, - це досвід. Найголовніше, зробити аналіз, чому все так сталося. Чи програла я позицію або за очками програла, або не діяла, не використала свої шанси. Для докладного аналізу я в основному вивчаю відеоматеріали, які були зняті під час змагання. Вже по ходу я аналізую свої дії - що я зробила, або не зробила.

Ви давно займаєтесь спортом?

З 5-го класу, фактично все своє свідоме життя.

Пішла займатися спортом я сама. Починала з легкої атлетики. Прийшов тренер на урок фізкультури, взяв за руку і повів до себе займатися в секцію. Поки дійшла до боротьби, мені довелося поміняти кілька видів спорту. В принципі, для себе я вирішила, що боротьба - це вид спорту, який виховує в людині не тільки силу духу, але і розумові якості. Це знаєте, як шахи на татамі. Ти повинен прораховувати кожен крок суперника, і не видати себе.

Ви пам'ятаєте першу свою перемогу?

Так, це був Чемпіонат Києва з бразильського джиу-джитсу. Це був 2014 рік. Були перші змагання, я до цього весь рік тренувалася у дуже досвідченого тренера Дмитра Зорі в Kiev MMA Academy. Через рік тренувань ми вирішили, що вже можна спробувати поборотися за п'єдестал пошани. До цього я вже мала досить великі заслуги в силових видах спорту. Ви повинні зрозуміти, що силові види спорту і боротьба - це кардинально різні види, тому нам з Дмитром Зорею довелося витратити рік просто на те, щоб поміняти стиль мислення.

Кажуть, що у спортсменів короткий вік. Ви скільки ще протримаєтесь у великому спорті

Ви знаєте, грепплінг - це вид спорту, де можна виступати і до глибокої старості, тому що є категорія «ветерани», в якій борються спортсмени з 35 років, і якщо здоров'я дозволятиме, то можна ще боротися і боротися ... зараз мені всього - 27 років.

Для вас спорт - це хобі чи професія

На даний момент, більше хобі. Уже відучилася за фахом: я тренер з силових видів спорту. Тепер можу викладати в школі фізкультуру і працювати в державних спортивних школах, і в фітнес-клубах.

Зараз в цілому, у мене невелика перерва. Більше займаюся родиною, так як я нещодавно вийшла заміж, трохи більше стала приділяти часу сім'ї, в подальшому планую повернутися назад на килим.

Значить скоро з'являться і діти?

Так, скоро будуть. Мій чоловік теж спортсмен. Сподіваємося з чоловіком, що і наша дитина стане чемпіоном.

Дуже багато дітей, які починають робити перші кроки в спорті, після перших же невдач, закидають заняття. З якого боку повинна прийти підтримка, щоб дитина не зламалась під вантажем поразок.

Я вважаю, що це повинна бути колосальна батьківська підтримка. Дитині треба дати зрозуміти, що будь-яка поразка - це маленький, але впевнений крок вперед. Це ні в якому разі, не крок назад. Потрібно вчити дітей вмінню аналізувати, тоді вони будуть розуміти, чому сталася поразка, і як їм діяти далі.

Знову ж таки, в силу віку юних спортсменів, потрібно завжди пам'ятати, що всі діти сприймають кожну поразку дуже близько до серця. Найголовніше, після невдачі, дати дитині зрозуміти, що будь-яка невдача може статися через молодий вік, в силу відсутності досвіду, в силу малого обсягу знань у вигляді прийомів, у вигляді тактики. Що потрібно в такому випадку дітям в першу чергу - це добра підтримка як з боку батьків, так і з боку тренера.

Були у вас особисто прикрі поразки, і як ви до них ставитесь

Була така поразка у мене на Чемпіонаті Європи. Там була солідна кількість учасників, категорія не найпопулярніша - плюси.

Дуже сильна суперниця з Угорщини. До цього я з нею жодного разу не зустрічалася ні в бразильському джиу-джитсу, ні в грепплінгу.

Вона на той час вже володіла титулом чемпіона Європи з вільної боротьби. Я розуміла, що вона відмінно натренована, в чудовій спортивній формі і має досить великий обсяг знань в плані прийомів і тактики. Все-таки олімпійська боротьба відрізняється від інших видів спорту. Я їй програла фінальну сутичку, виключно по своїй помилці і в силу втоми тому, що була дуже складна дорога на змагання.

Напевно, настільки прикра поразка, коли ви були вже в половині кроку від п'єдесталу пошани, все-таки чомусь вчить. Цей досвід став у нагоді вам у подальшому?

Звичайно, без поразки в Італії на Чемпіонаті Європи, не було б подальших блискучих перемог.

Першим міжнародним турніром був Чемпіонат світу в складі Української збірної. Слава богу, що зі мною поїхав тренер і я в будь-який час відчувала підтримку, як головного тренера збірної, так і мого особистого тренера. Учасниць, на жаль, було не так багато в моїй категорії, але за жеребкуванням ми відразу пройшли разом з росіянкою. Росія в грепплінгу вважається однією з провідних країн. Була дуже складна сутичка, на татамі ми боролися не на життя, а на смерть, і буквально, за 13 секунд до кінця зустрічі, я у неї виграла силовим прийомом. Це була медаль в розділі «ноу гі» (без кімоно). У розділі «ги» (боротьба в кімоно) моя фінальна зустріч так само була з росіянкою, і я так само здобула перемогу.

Перемоги, як і поразки, дають стимул на рух вперед. Тому, ми були шалено раді, що весь час, який ми витратили на тренування і на підготовку, пройшов не дарма, але знову ж таки, це все ми залишили, як етап, який закінчився позитивно в плані попередньої підготовки, і починаємо підготовку заново.

Післямова:

Інтерв'ю з Ніною Герей було б неповним, якби я не зустрівся з її тренером і наставником Дмитром Зорею.

Він дуже тепло відгукується про свою вихованку, і вважає, що в свій час до нього в руки потрапив діамант, якому залишалося тільки дати огранювання, з точки зору техніки боротьби.

«Вона вже була готовою професійною спортсменкою, яка володіє незвичайною фізичною силою, але на жаль даних якостей недостатньо в нашому нелегкому виді спорту. Дуже багато, в першу чергу, залежить від техніки, і в цьому плані з Ніною працювати було одне задоволення, так як вона вбирала все, як губка і реалізовувала все це в реальних боях на високому міжнародному рівні», - згадує Дмитро Зоря.

Тренер розповів, що перш ніж йти і підкорювати найбільші міжнародні арени, вони разом з Ніною виділили для себе план, до чого вони повинні прагнути, і які вершини повинні підкорити.

«Я ставлюся до її перемог позитивно. Це дало можливість мені вирости, як фахівцю в цьому напрямку. В особі своєї учениці я знайшов хорошого друга, зустрів глибоко порядну людину», - зауважив Дмитро Зоря.

Тренер також підкреслив, що в першу чергу для нього важливо, щоб його учні були здорові і щасливі. Ніна на даному етапі вибрала для себе створення сім'ї, і він вважає, що це правильно.

«Майбутнє завжди залежить виключно від самого спортсмена. Тренер завжди піде назустріч, і завжди зможе відновити спортивну кар'єру. Для неї дорога у великий спорт завжди відкрита, вона людина, яка завжди досягне поставлених цілей. Я бажаю своїй вихованці, щоб у неї збулося все задумане і заплановане, і вона була здоровою і щасливою», - сказав Дмитро Зоря.

Журналісти інформаційного агентства АСПІ приєднуються до побажань тренера Ніни Гері, і бажають найсильнішій жінці планети завжди залишатися лідером у спортивній боротьбі, і продовжувати задавати тон українським перемогам на Європейських та світових татамі.

Владислав Кордік