Помер дисидент, політик та борець за незалежність України Степан Хмара

Український політик і дисидент періоду перебудови Степан Хмара помер у лікарні на 87-му році життя. 14 лютого його шпиталізували та збирали кошти на "хімію".

Трагічну новину в Facebook повідомила дружина борця за незалежність України Роксолана Хмара. Вона розповіла, що найбільше хотіла побачити обличчя коханого після перемоги над Росією. "Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми всі робили все, що могли, і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне!" – йдеться в дописі.

Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 рокув селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області в дуже патріотичній родині. Він згадував, що в дитинстві часто бачив вдома партизанів, яких неподалік і вбивали радянські солдати.

Герой України і Кавалер ордена Свободи здобув вищу освіту у 1964 році, закінчивши Львівський державний медичний інститут за спеціальністю "лікар-стоматолог". Свою медичну діяльність він поєднував з дисиденством. Коли Вʼячеслава Чорновола увʼязнили, Хмара продовжив видавати підпільно позацензурний журнал "Український вісник".

У 1975 році Хмару вперше затримали, але через брак доказів щодо зв'язку з антирадянською пропагандою відпускають. Справу закрили до 1980 року, поки КДБ не зібрадл "докази" про "українську націоналістичну діяльність" дисидента. Його заарештували за статтею "антирадянська пропаганда" та засудили до 7 років ув'язнення.

Хмара відбув покарання в таборах для політв'язнів №35, 36 на Уралі. За свою нескорену позицію, не припинення дисидентської діяльності, незламність та вірність своїм ідеалам він провів 306 діб у карцері.

У 1987 році українець вийшов на волю у віці 50 років та повернувся додому, де став одним із керівників Української гельсінської спілки. Пізніше проти нього влаштовували провокації та затримували, але після проголошення незалежності України героїчні вчинки Степана Хмари визнали та двічі обрали його народним депутатом.

Він був активним учасником Помаранчевої революції, критикував проросійський уряд і президентів.

Степан Хмара двічі був у шлюбі. Перша дружина Галина подарувала йому сина Романа та доньку Соломію, а Роксолана Хмара народила другого сина Тараса. До смерті дисидент встиг побачити 5 онуків.