Помер дисидент, політик та борець за незалежність України Степан Хмара
Український політик і дисидент періоду перебудови Степан Хмара помер у лікарні на 87-му році життя. 14 лютого його шпиталізували та збирали кошти на "хімію".
Трагічну новину в Facebook повідомила дружина борця за незалежність України Роксолана Хмара. Вона розповіла, що найбільше хотіла побачити обличчя коханого після перемоги над Росією. "Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми всі робили все, що могли, і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне!" – йдеться в дописі.
Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 рокув селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області в дуже патріотичній родині. Він згадував, що в дитинстві часто бачив вдома партизанів, яких неподалік і вбивали радянські солдати.
Герой України і Кавалер ордена Свободи здобув вищу освіту у 1964 році, закінчивши Львівський державний медичний інститут за спеціальністю "лікар-стоматолог". Свою медичну діяльність він поєднував з дисиденством. Коли Вʼячеслава Чорновола увʼязнили, Хмара продовжив видавати підпільно позацензурний журнал "Український вісник".
У 1975 році Хмару вперше затримали, але через брак доказів щодо зв'язку з антирадянською пропагандою відпускають. Справу закрили до 1980 року, поки КДБ не зібрадл "докази" про "українську націоналістичну діяльність" дисидента. Його заарештували за статтею "антирадянська пропаганда" та засудили до 7 років ув'язнення.
Хмара відбув покарання в таборах для політв'язнів №35, 36 на Уралі. За свою нескорену позицію, не припинення дисидентської діяльності, незламність та вірність своїм ідеалам він провів 306 діб у карцері.
У 1987 році українець вийшов на волю у віці 50 років та повернувся додому, де став одним із керівників Української гельсінської спілки. Пізніше проти нього влаштовували провокації та затримували, але після проголошення незалежності України героїчні вчинки Степана Хмари визнали та двічі обрали його народним депутатом.
Він був активним учасником Помаранчевої революції, критикував проросійський уряд і президентів.
Степан Хмара двічі був у шлюбі. Перша дружина Галина подарувала йому сина Романа та доньку Соломію, а Роксолана Хмара народила другого сина Тараса. До смерті дисидент встиг побачити 5 онуків.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Асоціація спортивної боротьби міста Києва привітала бойового командира спецпідрозділу «Артан-Х» у складі підрозділу «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України — Андрія Мельника з позивним «Фаворит» з Днем народження.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок створення Пантеону видатних українців, який стане особливим місцем національної пам’яті та консолідації.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.