Субсидії 2017 – міна уповільненої дії від українського Уряду

Такі невтішні розрахунки оголосили експерти з питань ЖКХ під час прес-конференції, яка пройшла у Києві 28 серпня 2017 року.

Заборгованість з’явилася через зобов’язання держави (перед енергогенеруючими компаніями) покривати частину комунальних платежів громадян, які оформили субсидію. За інформацією Держстату, на сьогоднішній день кількість субсидіантів сягає, близько 8 млн громадян.

Така кількість субсидіантів – це надважке навантаження на бюджет країни. Тож Уряд буде шукати різні інструменти, які допоможуть скоротити кількість отримувачів субсидій з 8 млн громадян до 5-5,5 млн осіб.

«Реальний приклад. Родина моїх сусідів отримує субсидію. Там дитина – 14 років. Але вони не встигли вчасно зробити ідентифікаційний код, щоб подовжити автоматичне нарахування субсидії. До них надійшов лист з управління соціального забезпечення з вимогою, буквально за день-два зробити ідентифікаційний код, інакше – субсидію їм скасують. Звісно, за один день зробити код вони не встигнуть, адже на це потрібно, мінімум тиждень», – розповів про деякі засоби «боротьби» з субсидіантами журналіст Юрій Шпак під час прес-конференції.

У свою чергу, ведучий аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда підтвердив складну ситуацію, яка склалася з оформленням та подовженням субсидій.

«Під час майбутнього опалювального сезону людям буде дуже складно з оформленням субсидій. В тому плані, що, наприклад, за попередні 2 роки громадяни майже не стикалися з перешкодами. Програма оформлення субсидій була досить легкою та лояльною до громадян, адже Уряд намагався не нагнітати ситуацію. Але тепер керівництво держави вирішило, що люди звикли до підвищених тарифів і можна поступово відлучати їх від субсидій», – заявив Тарас Галайда.

До того ж, державна програма монетизації субсидій (фінансове відшкодування громадянам за невикористані енергетичні ресурси) – не тільки відбиває бажання у охочих долучитися до програми але й може створити певні складнощі для громадян.

Спираючись на данні Держстату, Тарас Галайда повідомив, що протягом перших 5 місяців 2017 року громадяни України оформили субсидій на 64,9 млрд грн. Із цієї суми держава сплатила лише 34,2 млрд грн (компенсувала підприємствам). На сьогоднішній день Україна заборгувала підприємствам-постачальникам послуг 30,7 млрд грн.

Варто зауважити, що Уряд, плануючи бюджет на 2017 рік, заклав у витратну частину 61,2 млрд грн – це кошти які мають піти на покриття субсидій. Але, як вже було сказано вище, лише за перших 5 місяців громадяни оформили субсидій на 64,2 млрд грн, що вже перевищило бюджетні розрахунки. Тож на друге півріччя 2017 року бюджетних коштів вже не вистачить.

«Все, що люди оформлять у другій половині 2017 року, піде у борг 2018 року», – прокоментував ситуацію Тарас Галайда.

Намагаючись скоротити кількість субсидіантів, і вводячи обмеження та жорсткі умови до оформлення субсидій, Уряд, водночас, не хоче визнавати, що вони прорахувалися, що бюджет не витримує тієї політики, яку впроваджує вище керівництво України.

В першу чергу, від прорахунків Уряду постраждають слабко захищені верстви населення. Особливо, це стосується людей передпенсійного віку, які залишилися без роботи: пенсію вони ще не отримують, знайти роботу їм вкрай тяжко, а оформити субсидію – майже неможливо.

До того ж, Уряд ввів новий мінімальний поріг заборгованості (340 грн), через який громадян можуть позбавити субсидії. Варто лише запізнитися із оплатою якоїсь однієї квитанції чи помилитися з розрахунками – і ви без субсидії.

Експерт з соціальних питань Андрій Павловський заявив, що урядові плани по монетизації зекономлених ресурсів та верифікації виплат засвідчують тупіковість нинішньої субсидійної політики.

«По-переше, діюча система – корупційна і шахрайська. Тому що люди гроші на руки не отримують, а вони осідають на рахунки приватних енегромонополій. І фактично, субсидії отримують не люди, а олігархи. По-друге, субсидійна політика вбиває будь яку мотивацію до енергозбереження і енегроефективності. Тому що у зниженні споживання енергоресурсів не зацікавлені ні монополісти, ні споживачі. По-третє, субсидії сприяють тонізації економіки. До роботодавців починають масово звертатися працівники з проханням, показувати занижену офіційну зарплатню», – повідомив Андрій Павловський.

З а його словами, з такою субсидійною політикою, левова частка бюджету буде йти на забезпечення субсидій. Адже у 2014 році на субсидії було виділено з бюджету 5,8 млрд грн; у 2015 році – вже 17 млрд грн; у 2016 році – 40 млрд грн; у 2017 році, спочатку було виділено 41 млрд грн, але їх не вистачило і додали ще 16 млрд грн, разом – понад 61 млрд грн.

«За нашою інформацією та прогнозами Мінфіну, на 2018 рік планується витратити вже 80 млрд грн. з бюджету на субсидії. Ще декілька років такого «реформування» і ми будемо виділяти левову частку бюджету на субсидії. І це, дійсно, тупиковий шлях», –  заявив Андрій Павловський.

На останок, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко розповів про афери, пов’язані з діючими соціальними нормами споживання енергоресурсів та про наслідки, яких слід очікувати при подальшому збереженні такого підходу до сфери енергоспоживання.

«Субсидії не з неба беруться. Пан Гройсман переплутав. Перебуваючи у Вінниці, він вважав, що у Києві є такий собі бюджет, з якого можна брати скільки заманеться коштів. Але, коли ти вже за країну відповідаєш, починаєш думати – а хто ж заплатить ці податки? Субсидії беруться із бюджету, а бюджет наповнюється за рахунок податків. Платники податків розбігаються по іншим країнам, бо вони не можуть цього витримати. І хто понесе весь цей податковий тягар? Ось Уряд і змушений оптимізувати субсидіантів», – заявив Кучеренко.