Бранці Кремля: ТОП-7 репресій окупантів проти мешканців Криму

8 августа 2018
последние новости в Украине останні новини в Україні

Після окупації півострова Російською Федерацією, багато етнічних українців та кримських татар опинились у пастці. Багато мешканців не прийняли нову російську владу, а деякі навіть сподівались на швидке повернення півострова до складу України. Серед кримчан лишилось багато українських націоналістів і кримськотатарські активісти, які не грали на руку путінському режиму.

В окупованому Криму людей почали затримувати за публікації в інтернеті, за доносами сусідів, або просто за вигаданими звинуваченнями. Так у насильницьких злочинах було звинувачено 15 людей, 18 - у замаху на насильницькі злочини, 2 - в шпигунстві, 3 - в державній зраді, 3 - в закликах до насильницьких злочинів, 25 - тільки в причетності до заборонених організацій. У більшості випадків, на думку українських та західних правозахисників, провина переслідуваних не доведена.

На даний час існує низка "кримських справ", у кожній з яких фігурує від двох до трьох десятків фігурантів. Одиниці виходять на волю, десятки вже отримали реальні терміни в колоніях, а перелік кримських бранців Кремля тільки зростає.

ТОП-7 найбільш резонансних справ щодо мешканців Криму

Справа "Хізб ут-Тахрір"

"Справа Хізб ут-Тахрір" стала своєрідною "візитівкою" російських силовиків у Криму. Після анексії на півострові почалися масові переслідування, буцімто, членів організації, обшуки в будинках жителів Криму, в основному - кримських татар, на них почали заводити кримінальні справи за участь в організації.

Міжнародна політична організація "Хізб ут-Тахрір" виступає за ісламський халіфат, але принципово не підтримує терористичні методи. Верховний суд Росії заборонив її в 2003 році, на думку багатьох експертів - необгрунтовано, включивши в список "терористичних" об'єднань. У межах українського законодавства, як і в країнах Західної Європи і США, ця організація легальна.

Репресії проти "тахріровців" у Криму очолив призначений після анексії главою "регіонального управління" ФСБ Віктор Палагін, який раніше обіймав аналогічну посаду в Башкортостані, де запам'ятався саме активним переслідуванням членів "Хізб ут-Тахрір".

Більшість фігурантів справи були мали чітку громадянську позицію, та брали участь в житті кримськотатарської громади. Так один із підозрюваних, правозахисник Емір-Усеїн Куку після окупації приєднався до Кримської контактної групи з прав людини. Починаючи з липня 2014 року до нього декілька разів навідувався працівник ФСБ та пропонував стати інформатором, проте активіст щоразу відмовлявся. Після цього чоловіка побили просто на вулиці на очах у перехожих, а ФСБ двічі проводила обшук у його будинку. У лютому 2016 року його затримали і відтоді він перебуває під вартою за звинуваченнями у "членстві у терористичній організації" та "плануванні захоплення влади у насильницький спосіб". 26 червня Емір-Усеїн Куку оголосив безстрокове голодування. Йому загрожує 25 років в'язниці.

Станом на зараз за "справою Хізб ут-Тахрір" затримано близько 30 осіб, із них принаймні четверо вже отримали терміни ув’язнення. Нібито "викрито" Сімферопольське, Ялтинське, Бахчисарайське та Севастопольське "угрупування". Члени "Севастопольської групи" вже отримали по п’ять років колонії, а "лідер" групи, будівельник Руслан Зейтуллаєв - цілих п'ятнадцять років колонії суворого режиму.

куку2

Справи "кримських диверсантів"

Всього відкрито близько восьми кримінальних проваджень щодо "диверсій", які нібито планувалися на території Росії та Криму. Найрезонансніша справа стосується інциденту поблизу Армянська. В серпні 2016 року ФСБ нібито виявило диверсійну групу під керівництвом Головного управління розвідки Міноборони України. Під час затримання учасники "диверсійної групи" відкрили вогонь, в результаті чого загинув підполковник ФСБ Роман Каменєв. У відповідь вогнем були ліквідовані двоє учасників групи, а троє були затримані.

"Диверсантами" оголосили трьох українських громадян: Андрія Захтея, Редвана Сулейманова і колишнього учасника війни на Донбасі, волонтера Євгена Панова. Підозрюваних деякий час тримали у московському СІЗО Лефортово. Їх звинуватили в підготовці диверсії, спробі контрабанди боєприпасів, зберіганні та перевезенні вибухівки. Захтей і Панов повідомляли, що піддавалися жорстоким тортурам.

Рідвана Сулейманова засудили до 1 року і 8 місяців колонії загального режиму, наразі він на волі. Захтей визнав провину і уклав угоду зі слідством, отримав 6,5 років колонії суворого режиму і штраф 220 тисяч рублів. Євген Панов відмовився від угоди з російським слідством і був засуджений до 8 років колонії суворого режиму. 

У диверсійної діяльності в Криму за завданням української розвідки звинуватили також Володимира Прісіча, Дмитра Штиблікова, Володимира Дудку, Олексія Бессарабова тощо. Наразі ці люди перебувають у СІЗО або вже відбувають терміни в колоніях. 

панов

Справа Володимира Балуха 

Фермера Володимира Балуха російський суд звинуватив у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухових речовин, та засудив до 3 років 7 місяців колонії-поселення. Балух займає активну проукраїнську позицію, після анексії Криму систематично вивішував український прапор на своєму будинку, а в 2016 році - розмістив на стіні табличку "Вулиця Героїв Небесної сотні". До затримання у чоловіка неодноразово проводилися обшуки, під час одного з яких його побили. Активісту пропонували вибір: або виїзд із Криму, або тюремне ув’язнення. Він залишився на півострові через необхідність дбати про літню матір.

8 грудня 2016 року Володимир Балух був заарештований у своєму будинку. На горищі його цивільної дружини нібито знайшли 70 патронів від автомата Калашникова, 19 гільз і 5 тротилових шашок. Його обвинуватили в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухових речовин, проте Балух не визнав своєї провини. Він заявив, що справу проти нього сфабриковано за участю начальника карного розшуку Роздольненського відділу поліції. Експертиза не виявила відбитків пальців Балуха на патронах, а вогнепальної зброї обвинувачений взагалі не мав.

4 серпня 2017 року суд засудив Балуха до 3 років і 7 місяців позбавлення волі та штрафу 10 тис. руб. Перебуваючи в ізоляторі, в’язень скаржився на проблеми із серцем, пов’язані із задухою в камері, а також на відсутність ліків та нормального харчування. Володимир Балух голодує від 19 березня у СІЗО через незгоду з вироком.

Балух1 Справа "Кримських терористів"

Найбільш відома кримінальна справа, фігуранти якої на устах у всієї країни: Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Олексій Чирній та Геннадій Афанасьєв. Всі чоловіки були мешканцями Сімферополя, познайомились на грунті активної проукраїнської позиції. Вони були обвинувачені у "терактах": підпалі дверей кримського офісу партії "Единая Россия", а також у підготовці підриву пам’ятника Леніну і "Вічного вогню" в Сімферополі. Сенцова слідство назвало "ватажком банди", який віддавав накази.

Під час затримання і ув’язнення над бранцями жорстоко знущались і піддавали тортурам, змушували свідчити один на одного. Олексія Чирнія, після того, як він ледве не наклав на себе руки, було примусово поміщено до психіатричної лікарні. Врешті, Черній та Афанасьев таки дали свідчення проти Сенцова. До того ж, під час одного з судових засідань Афанасьев відмовиться від попередніх свідчень, і заявив, що давав їх під тиском. А Чирній, який також обмовив товаришів, - визнав свою провину і, за словами очевидців,  жодного разу не глянув у сторону Сенцова.

Відтак Олександр Кольченко отримав 10 років колонії суворого режиму в Челябінській області, Олексій Чирній - 7 років колонії суворого режиму. Вирватись із російської неволі вдалося лише Геннадію Афанасьєву - він був обміняний на засуджених росіян, та екстрадований до України у 2016 році .

Олег Сенцов був визнаний організатором терористичної групи та засуджений до 20 років колонії суворого режиму. 16 травня він оголосив чергове голодування, яке триває по цей день.

сенцов

Справа "Таблігі Джамаат"

"Таблігі Джамаат" - мусульманський релігійний рух, який не ставить за мету залучення іновірців у іслам, а працює над укріпленням віри етнічних мусульман. У 2009 році Верховний суд Російської Федерації визнав організацію екстремістською і заборонив. Хоча представники цього руху не помічені в закликах до насильства чи в якихось терористичних діях.

Тільки в одній справі як обвинувачених зазначено вісім чоловік: Айрат Усманов, Ахмет Джумаєв, Шакір Кожамкулов, Бекзод Бакіров, Зуфар Мустафін, Ісламбек Камчибек, Газибек Кубатієв і Канібек Суйундук. Кількість затриманих постійно зростає, більшість із них перебувають в СІЗО або вже отримали покарання.

Затримані члени "Таблігі Джамаат" обвинувачуються в тому, що нібито проводили ідеологічну обробку нових прихильників, вивчали заборонену літературу, та обговорювали плани створення в Росії ісламського халіфату. Ба більше - завербовані учасники руху нібито направлялися на спеціальну підготовку в табори в Афганістані і Пакистані.

На думку російських та міжнародних правозахисників, позбавлення волі фігурантів "справи "Таблігі Джамаат" було застосоване виключно за ознакою релігії - відношенню до ісламу,  при відсутності складу злочину та в порушення прав і свобод людини.

джамаат

Справа "26 лютого" 

26 лютого 2014 року було заплановано засідання Верховної Ради Криму, на якому збиралися призначити дату референдуму про незалежність. У центрі Сімферополя під українськими і кримськотатарськими прапорами зібралися близько 7-8 тисяч осіб, організовані головою Меджлісу кримських татар. По інший бік були мітингарі від партії "Русское единство". Масовий мітинг переріс у бійку. Через тисняву двоє людей загинули, а кілька десятків отримали травми.

Коли відбулось приєднання півострова, російські силовики порушили кримінальну справу за фактом масових заворушень, і почали затримувати учасників. Обвинуваченими у «справі 26 лютого» стали вісім кримських татар: Ахтем Чийгоз, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемир, Ескендер Емірваліев, Арсен Юнусов, Ескендер Небіев і Талят Юнусов. Справу порушили за статтею 109 КК - заподіяння смерті з необережності вказавши, що під час зіткнень постраждали представники влади і активісти з «Русского единства». Про постраждалих проукраїнських активістів не згадувалося. Пізніше всіх фігурантів звинуватили в участі у масових заворушеннях. Головним обвинувачем у справі виступає славнозвісна прокурорка Криму Наталія Поклонська, відома своєю показною відданістю Росії.

Серед обвинувачених виявився заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. З січня 2015 року його тримали в СІЗО Сімферополя. У вересні 2017 року Верховний суд Криму засудив Чийгоза до восьми років колонії. Через півтора місяці чоловіка помилували і дозволили покинути територію Росії.

У квітні 2016 року Верховний суд Криму визнав Меджліс екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Двоє обвинувачених - Ескендер Небіев і Талят Юнусов - повністю визнали свою вину. Вони отримали умовні терміни - 2, 5 і 3, 5 років відповідно. Щодо інших фігурантів слідство триває.

чийгоз

Справа Олександра Стешенка

Олександра Стешенка затримали 11 квітня 2018 року на пункті пропуску “Джанкой”. Слюсар із Харкова вирішив поїхати на вихідні до Криму, аби побачитись із друзями. На кордоні він подзвонив матері та повідомив, що російські правоохоронці піддали сумніву його схожість з фото у паспорті, після чого не виходив на зв’язок. За кілька днів чоловік знайшовся у Сімферопольському СІЗО.

За словами адвоката, офіційною причиною затримання правоохоронці назвали паління на вокзалі. В цьому разі Стешенка мусили відпустити з СІЗО в той же день. Пізніше ФСБ оприлюднила відео допиту затриманого. На камеру Стешенко розповів, буцімто, разом з таким собі Олександром Третьяковим отримав від помічника народного депутата Мустафи Джемілєва Ерола Велиева завдання підпалити будинок муфтія Криму Еміралі Аблаєва.

Федерали підкреслили, що "екстремісти" планували свої злочини для залякування проросійськи налаштованих кримських татар і нагнітання міжнаціональної напруженості. За кожну проведену акцію їм нібито обіцяли по $ 500. Також ФСБ заявили, що "екстремістська група" була створена за підтримки СБУ. Хоча  Служба безпеки назвала цю інформацію такою, що не відповідає дійсності.

Наразі Олександр Стешенко під слідством, знаходиться в СІЗО № 1 в Сімферополі.

стешенко

Все главные новости с доставкой в Ваш мессенджер Телеграм
2
Материалы по теме
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Еще 23 февраля на фоне российской угрозы на заседании Верховной Рады Украины в сессионном зале находилось всего семь из сорока нардепов от этой политической силы. Куда исчезли нардепы пророссийской партии и какова их судьба в будущем, рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022

Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.

23 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

После признания Россией террористических организаций "ДНР" и "ЛНР" эксперты заговорили о конце Минских соглашений. О последствиях ликвидации этой переговорной площадки рассказал научный директор Фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива, профессор Национального университета "Киево-Могилянская Академия" Алексей Гарань.

22 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Еще 23 февраля на фоне российской угрозы на заседании Верховной Рады Украины в сессионном зале находилось всего семь из сорока нардепов от этой политической силы. Куда исчезли нардепы пророссийской партии и какова их судьба в будущем, рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022

Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.

23 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

После признания Россией террористических организаций "ДНР" и "ЛНР" эксперты заговорили о конце Минских соглашений. О последствиях ликвидации этой переговорной площадки рассказал научный директор Фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива, профессор Национального университета "Киево-Могилянская Академия" Алексей Гарань.

22 февраля 2022

Депутат из фракции "Европейская солидарность" Алексей Гончаренко прокомментировал признание Российской Федерацией так называемых "Л/ДНР". Он заявил, что Украина должна продемонстрировать жесткую реакцию.

22 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

По сообщениям из Елисейского дворца, результатом переговоров президентов России и Франции Владимира Путина и Эммануэля Макрона 20 февраля должен стать саммит по определению новой архитектуры мира и безопасности в Европе. Как на такое предложение фактически нового передела мира отреагируют США и Украина, ASPI news рассказал заместитель директора Агентства моделирования ситуаций Алексей Голобуцкий.

21 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Аналитика

Президент Украины Владимир Зеленский заявил о введении "цифрового народовластия" через приложение "Дия". Зачем это нужно властям, ASPI news объяснил политолог, нардеп VIII созыва Александр Черненко.

18 февраля 2022

Спикер Верховной Рады Украины Руслан Стефанчук отреагировал на голосование депутатов российской Госдумы за принятие обращения к Владимиру Путину о возможности признания так называемых "ЛНР" и "ДНР". Он отметил, что будет поднимать на СНБО вопросы персональных санкций.

16 февраля 2022

Нардеп из фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает, что слова украинского дипломата Вадима Пристайко о возможности Украины отказаться от вступления в НАТО могут быть не случайными. Об этом он заявил в комментарии ASPI news.

16 февраля 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Совет национальной безопасности и обороны Украины ввел санкции против телеканала "Наш" сроком пять лет во время выездного заседания в Харькове 11 февраля. Последствия решения СНБО прокомментировал политический эксперт Константин Матвиенко.

14 февраля 2022
Выбор редакции
последние новости в Украине останні новини в Україні Интервью

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.

25 февраля 2022

Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.

23 февраля 2022

Нардеп из фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает, что слова украинского дипломата Вадима Пристайко о возможности Украины отказаться от вступления в НАТО могут быть не случайными. Об этом он заявил в комментарии ASPI news.

16 февраля 2022

Родители военных, погибших при прохождении службы, провели под Офисом президента "Митинг Справедливости". Они подчеркнули, что не верят в самоубийства своих детей и требуют наказания военного руководства.

3 февраля 2022