Музей Майдану: критика, пам’ять чи завада розслідуванню?

Музей назвали більш схожим на торговельний центр, але аж ніяк не на проект, присвячений героям Революції Гідності. Але це питання спокійно відходить на другий план, якщо взяти до уваги те, що за чотири роки створили хоча б макет музею, а розслідування злочинів проти Майдану за той же час майже не зрушилося з мертвої точки.

Так, в столичному Будинку архітектора з 13 липня працює виставка проектів архітектурного конкурсу Музею Майдану. На ній презентовані 17 робіт учасників ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності".

З шести робіт, що вийшли у фінал, переміг проект під назвою "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH" від зодчих – Яна Клейхеса і Йоханеса Креснера. В пояснювальному тексті від авторів повідомляється, що сама будівля символізує вирішальний момент штурму. Навколо будівлі будуть розташовані пандуси різної ширини, що у стиснутій формі повторюють штурм пагорба. Також уздовж алеї Героїв Небесної Сотні будуть зроблені ніші, в яких розташують пам’ятники на честь загиблих.

Організація самої виставки залишає бажати кращого. Експозиція розташована на першому поверсі будівлі Національної спілки архітекторів України, а фактично - у вузькому темному коридорі. Стенди виставки розташовані заблизько одне від одного, а самі макети розміщені абияк. Варто відзначити, що аншлаг серед відвідувачів також не спостерігається.

Крім того, організатори задля зворотного зв’язку поруч з представленими макетами лишили книгу відгуків. Нечисленні дописи, що там містяться, говорять про те, що кияни не в захваті від проведеного конкурсу. Зокрема, більшість дописів починається зі слова "ганьба".

"Можливо, ідеться про конкурс [на проект] торговельного центру, а не присвячений подіям боротьби за свободу. Шкода, що величезні кошти витрачені на цей псевдоконкурс, а результат не просто плачевний, а гнітючий", - йдеться в одному з відгуків.

На організацію та проведення архітектурного конкурсу було витрачено 2,5 млн гривень з державного бюджету. Ще 20 млн гривень планують витратити до кінця цього року на будівництво музею.

За словами генерального директора Національного музею  Революції Гідності Ігоря Пошивайло, концепція музею була створена ще в 2014 році одразу після завершення Майдану.

"Це буде музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, а й майбутнього", - заявляє Пошивайло.

У той же час злочини, скоєні проти учасників Революції Гідності, мають всі шанси так і лишитись експонатами музею, бо їх розслідування навіть не близиться до фіналу. Всі ці злочини об’єднані в одну велику так звану "Справу Майдану", що нараховує 79 кримінальних справ. Правоохоронні органи розслідують понад три тисячі злочинів, скоєних під час Революції Гідності.

Наприкінці червня в ефірі "Громадського ТБ" голова слідчого управління Генпрокуратури Сергій Горбатюк повідомляв, що в справі Майдану в суд направлено 225 обвинувальних актів, а про підозру повідомлено 440 особам. Втім, за його словами, на сьогодні винесено лише 51 обвинувальний вирок.

Варто зазначити, що 4 липня нині ліквідований Департамент спецрозслідувань ГПУ, який очолював Сергій Горбатюк, видав припис про заборону будівництва Музею Майдану та Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Про це в ефірі "Громадського радіо" повідомив  гендиректор Нацмузею Революції Гідності Ігор Пошивайло.  Заборона пов’язана з проведенням на вулиці Інституській слідчих експериментів у справі Майдану.

Він також зазначив, що початок будівництва був запланований на листопад.

"Але я думаю, що це сприятлива ситуація, щоб ці слідчі дії активізувалися. Тому що у нас були зустрічі і з сім'ями героїв Небесної сотні, і з адвокатами, які теж не розуміють причин затримки слідства", - заявив Пошивайло.

Як повідомив в коментарі для "Укрінформ" голова слідчого управління ГПУ Сергій Горбатюк, припис на заборону будівництва діятиме лише два-три місяці до завершення слідчих експериментів в межах розслідування злочинів проти Майдану.

На тимчасову заборону будівництва музею відреагував директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. На своїй сторінці у Facebook він заявив: "Хто досі не спромоглися виконати свою роботу зробити те, що вимагало суспільство - покарати винних у вбивствах на Майдані, вирішили зупинити будову Меморіалу Героїв Небесної Сотні".

Але вже 6 липня спікер Генпрокуратури Андрій Лисенко у Facebook повідомив, що постанова про заборону будівництва Музею Майдану скасована постановою заступника генпрокурора Анжелою Стрижевською. Він зазначив, що скасована постанова була незаконною.

Так, постановою Департаменту спецрозслідувань заборонялось державним і комунальним підприємствам змінювати ландшафт на вулиці Інститутській, а саме – на відрізку від Майдану Незалежності до вулиці Банкової. Проте згідно зі статтею 240 Кримінального кодексу України, проведення слідчого експерименту не передбачає можливості прокурору чи слідчому встановлювати будь-які заборони під час проведення процесуальних дій.

"Разом з цим Генеральна прокуратура України повідомляє, що скасування незаконної постанови не перешкоджає проведенню слідчого експерименту у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому триває ще з 2013 року, але у межах та спосіб, визначений законом", - йдеться у повідомленні спікера ГПУ.

Тож, якщо в ГПУ більше не виникне жодних розбіжностей під час розслідування злочинів проти Майдану, будівництво музею має розпочатись за планом – уже в листопаді цього року. Але якщо непорушність ландшафту дійсно важлива для розслідування деяких злочинів у справі Майдану, то восени цього року вони можуть зайти у глухий кут.