Недоторканність: невиконана обіцянка

АСПІ поспілкувалось з народними обранцями та дізналось, який із законопроектів має більше шансів бути ухваленим, хто з чинних депутатів втратить інтерес до депутатського мандату, після скасування недоторканності та чи вплине це на якість і ефективність роботи Верховної Ради.

Юрій Луценко сьогодні, 18 вересня, повторно вніс до Верховної Ради подання про зняття депутатської недоторканності з трьох народних депутатів від "Опозиційного блоку": Олександра Вілкула, Сергія Дунаєва та Дмитра Колєснікова. Вілкула звинувачують у махінаціях із землею, Колєснікова - у зловживанні службовим становищем, а Дунаєва - у незаконному збагаченні та несплаті податків.

Це не перша спроба: 25 травня Луценко вже вносив до парламенту пропозицію зняти недоторканність з цих нардепів. За процедурою, спочатку подання розглядає регламентний комітет, після чого з власними висновками та рекомендаціями передає їх в парламент. Для притягнення депутата до відповідальності потрібно набрати 226 і більше голосів його колег. До речі, голосувати потрібно за кожне рішення окремо: одне голосування за зняття недоторканності, окреме за притягнення до кримінальної відповідальності і третє, за потреби, про дозвіл на арешт. Тобто, щоб народний обранець постав перед законом потрібно пройти тривалу та складну процедуру. За цей час сам винуватець встигає покинути територію України або знаходить інші шляхи вирішення проблеми.

Перед черговими виборами в українському парламенті вкотре постало питання зняття депутатської недоторканності. На розгляд народних депутатів винесли законопроект  №7203, автором якого є Петро Порошенко. Відповідно до нього, депутати не нестимуть відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті, окрім тих, випадків, коли виступ депутата матиме ознаки образи чи наклепу. Натомість для того, щоб притягнути депутата до кримінальної відповідальності згода парламента не знадобиться: нардеп матиме такі ж права, як і будь-який пересічний громадянин. Але президентський законопроект передбачає скасування недоторканності з 1 січня 2020 року, тобто діятиме лише для депутатів майбутнього скликання. Ті ж народні обранці, які зараз перебувають в депутатських кріслах, продовжать користуватись імунітетом.

Інший законопроект №6773, автором якого є народний депутат Юрій Левченко, за текстом ідентичний до президентського, але скасовує недоторканність одразу на наступний день після його опублікування.

Для ухвалення обох законопроектів та внесення змін до Конституції необхідно понад 300 голосів у парламенті. На думку народного депутата України від фракції "Батьківщина" Ігоря Луценка, більші шанси на ухвалення має саме президентський законопроект.

"Стратегічна задумка, яка стоїть за цими законопроектами – зробити парламент ручним. Той склад парламенту, який є зараз, не хоче одразу ставати ручним, тому відсрочує зняття депутатської недоторканності", - зазначив Луценко в коментарі АСПІ.

З ним погоджується депутат провладної фракції "Блок Петра Порошенка" Олег Барна.

"Очевидно, що більше шансів має президентський законопроект. Є частина депутатів, які кричать, що потрібно зняти недоторканність. Побачите, коли буде виставлений законопроект на голосування, більша частина з них не буде голосувати. А ось для своїх наступників є більший шанс ухвалити такі зміни", - повідомив Барна.

А ось депутат міжфракційного об'єднання "Укроп" Тарас Батенко вважає, що до президентських виборів, які мають відбутись в кінці березня 2019 року, депутати не скасують недоторканність.

"Ми вважаємо, що зняття недоторканності має бути синхронним процесом із зняттям недоторканності з суддів та президента України. В ситуації, коли тільки починається президентська кампанія, дуже не просто висловлювати свою політичну позицію, адже є загроза відкриття кримінальних справ. Тому частина депутатів не голосуватиме, адже це може обернутись каральним мечем для них", - повідомив АСПІ Батенко.

Історія українського парламенту має приклади, коли депутатів позбавляли недоторканності за кримінальні правопорушення, але жодного покарання за це вони не несли. Так було з Ігорем Мосійчуком, якого звинувачували у вимаганні хабара в розмірі 100 000 грн. Минулого року імунітету позбавили Михайла Добкіна за махінації з харківською землею. Обидва народних обранці зараз перебувають на волі та продовжують виконувати свої депутатські функції.

"Притягнуть чи не притягнуть когось до відповідальності – питання другорядне. Треба змінювати свій світогляд і відношення до Верховної Ради. Поки така недовіра у суспільства до влади, нічого в цій країні змінюватись не буде: ні суспільство, ні влада, яку це суспільство обирає. Можливо, нікого не покарають, але ми маємо скасувати недоторканність, принаймні для того, щоб люди розуміли, що будь-яка революція приносить користь", - розповів АСПІ позафракційний народний депутат Володимир Парасюк.

На його думку, після скасування недоторканності зацікавленості в отриманні депутатського мандату стане набагато менше.

З ним не погоджується Ігор Луценко. Він переконаний, що скасування депутатської недоторканності жодним чином не вплине на якісний склад наступного парламентського скликання.

"Для тих людей, котрі представляють тут свій бізнес або чужий, для них недоторканністю є голосування. Тобто, якщо вони лояльно голосують, їх ніхто не буде чіпати. За цим вони і будуть йти в парламент", - зазначив Луценко.

Про інші механізми впливу АСПІ розповіла і народна депутатка від БПП Ольга Червакова.

"Депутатський мандат для недобросовісного депутата дає йому не тільки недоторканність, а ще й механізм лобіювання різних бізнес-процесів. Таких як пожежні машини Ляшка чи збільшення вартості металобрухту для Пінчука. Тому питання тут не тільки в недоторканності", - повідомила Червакова.

Цього четверга, 20 вересня, депутати планують розглянути обидва законопроекти у другому читанні, тоді й стане зрозуміло: чи готові народні обранці виконувати свої обіцянки.

Сергій Савінцев