Що принесе Україні закон про реінтеграцію Донбасу

Варто зауважити, що законопроект, запропонований Петром Порошенком, має чимало суперечливих пунктів, особливо це стосується визнання Росії – країною-агресором. Краще пізно, ніж ніколи, проте в 7 пункті законопроекту знаходиться інформація, яка прямо вказує, що Україна не визнає захоплені території суб’єктом перемовин, а Росія ініціювала та підтримувала маріонеточні керівництва самопроголошених республік.

Законопроект, поданий президентом у такому вигляді, хоча і визнає РФ агресором, проте несе ризики суверенітету України, адже в тому самому пункті 7 законопроекту вказано, що під час відновлення територіальної цілісності, українська сторона буде керуватися протоколом Мінських угод від 05.10.2014 року. А це означає, що другорядний дипломатичний документ отримає юридичну і законну силу. Також варто нагадати, що Мінські угоди підписані ватажками терористів Захарченком та Плотницьким. У разі, якщо українська сторона узаконить Мінські угоди, таким чином вона офіційно визнає право за терористами вести офіційні перемовини на державному рівні. Що дасть право Путіну стверджувати, що війна на Сході – це внутрішній громадянський конфлікт і розв’яже РФ руки на політичній арені, у тому числі російські «миротворці» зможуть на законних підставах приймати участь у місії на Донбасі.

Саме через цей пункт у Верховній Раді ледь не спалахнула бійка між прихильниками партії президента та представниками «Самопомочі». В кінцевому результаті цей пункт було виключено з законопроекту, проте прихильники Садового на цьому не зупинилися, вони вимагали визнати РФ не тільки агресором але й визнати окуповані території неконтрольованими Україною, щоб вся відповідальність за утримання цих територій лягла тягарем на Росію.

Як сказано у пояснювальній записці до законопроекту, він визначає правовий режим окремих районів Донецької та Луганської областей як тимчасово окупованої території України, а також мету та засоби державної політики із забезпечення державного суверенітету України над цими територіями, особливості реалізації й захисту прав громадян України, які там проживають.

В решті-решт остаточний варіант законопроекту про реінтеграцію Донбасу був «вихолощений» юристами, які працювали над його створенням до варіанту, який декларує лише політичні наміри, і не несе жодної реальної інформації про шляхи реінтеграції Донбасу.

Керівник центру «Третій Сектор» Андрій Золотарьов вважає, що даний законопроект – це крок Петра Порошенка по відновленню довіри з боку радикально налаштованих сил з оглядкою на майбутні вибори, проте на повернення окупованих територій законопроект жодним чином не вплине.

«Ключові положення законопроекту: РФ- агресор, АТО припиняється і починається відбиття агресії, збройними силами буде керувати об’єднаний штаб ЗСУ і, зверніть особливу увагу, президент отримує право ввести воєнний стан в країні без схвалення Верховної Ради, строки діючих законів про місцеве самоврядування на частково окупованих територіях подовжуються ще на рік.

Це все зроблено для того, щоб Україна не мала вигляд ініціатора відмови від мінських угод. Ми м’яко відмовляємося від Мінських угод (строк яких збіг у жовтні 2017 року), шляхом заміщення норм, прописаних в цих угодах на аморфні відсилки до рішень радбезу ООН по питанням Донбаса», – заявив Золотарьов.

За його словами, внесені зміни до законопроекту в частині визнання Росії агресором, також дозволяють перехопити ініціативу у «Народного фронту» та розширення повноважень президента. На даний момент можна стверджувати, що президент компенсує рейтингові та електоральні втрати підсиленням контролю над силовими, владними та адміністративними структурами. Сюди ж можна додати пункт закону, який дозволяє президенту використання збройних сил без погодження з Парламентом. Варто також згадати, що президент має право ввести військовий стан у країні (під час військового стану – вибори неможливі).

На міжнародній арені нас також будуть очікувати зміни.

«Перед усім, мова піде про нову стратегію поведінки України у рамках погодження взаємодій з іноземними партнерами. Я думаю, це призведе до відмови тиску на Україну в частині виконання Мінських угод. Відбудеться пошук нових форматів угод, з урахуванням вимог України до визнання Росії стороною конфлікту, з урахуванням проблеми Криму і т.д. Далі, політика української сторони буде направлена до переформатування конфлікту на Сході у російсько-українську війну, але без об’явлення війни. Визнання окупаційної адміністрації (це не дозволить терористам виступати у якості суб’єкту перемов), а також перекладе відповідальність за ці території на агресора.

Що стосується реінтеграції, можу сказати, що в цьому законі відсутні реальні механізми та процедури реінтеграції окупованих територій. Жодних економічних, соціальних та інформаційних механізмів там не передбачено. Це закон для України але не для Донбасу. Моя думка – він має мізерні шанси на реалізацію», – висловив свою думку Андрій Золотарьов.

Політолог-міжнародник Павло Рудяков також підтвердив, що закон про реінтеграцію Донбасу не несе жодної юридичної наповнюваності.

«Я не знайшов у цьому законі жодних правових положень, на які реально б можна було опиратися, наприклад у суді. У законі не прописані основні категорії, поняття. Там присутні множинні трактування та багато іншого. Складається враження, що коли цей закон розроблявся, його задумали і реалізували у якості символічного документу. Важливим там є лише назва. Над законопроектом працювали грамотні юристи, вони написали закон так, що ніхто не може розібратися про що конкретно там йде мова. З 15 сторінок на яких прописаний закон, 8 сторінок – це введення та посилання. Показовий момент. У законопроекті про реінтеграцію Донбасу є пункт про фінансову складову. Там написано – витрат з бюджету даний закон не передбачає. А як Україна збирається «сприяти забезпеченню вирішень соціально-культурних та економічних потреб населення» без відповідних витрат? То хто буде це все забезпечувати? Навіть створення оперативного штабу потребує витрат, вже не кажучи про реальний сектор», – дивується Павло Рудяков.