Велкам ту 90-ті: "Укртелеком", колекторські компанії та неіснуючі борги

Так, в розпорядження редакції АСПІ потрапив лист киянина від ТОВ "Дебтфорт Україна" з повідомленням про візит. У листі йдеться про те, що у разі непогашення боргу в 117,56 гривень перед "Укртелекомом" співробітники компанії нагрянуть з візитом для огляду майна, щоб надалі, якщо буде відповідне рішення суду, його реалізувати. Тобто іншими словами колектори погрожують описати майно боржника. Але телефонні послуги вже кілька років були відключені, і, за словами власника квартири, всі борги він сплатив.

Схожу історію у Facebook описав ще один житель Києва Юрій. Він отримував від компанії "Дебтфорт" смс-повідомлення про те, що до погашення "боргу" залишилось чотири години. Водночас молодий чоловік зазначає, що договір з "Укртелекомом" розірвав ще кілька місяців тому. До того ж в телефонній компанії йому нічого з цього приводу сказати не могли, мовляв не мають зараз доступу до фінансових даних.

Зазначимо, що описати майно боржника може лише виконавча служба і лише після рішення суду. А колекторські фірми, що за законом є факторинговими фінансовими компаніями, мають не більше прав, ніж виконавча служба.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб Товариство з обмеженою відповідальність "Дебтфорт Україна" працює на теренах нашої держави вже два з половиною роки, його засновники - громадянин Угорщини, громадянин Швеції та громадянин Нідерландів. Керівником компанії значиться такий собі Падос Балаш - людина непублічна і майже невідома.

На офіційному сайті компанії даних про неї мало. Проте на рекламних майданчиках "Дебтфорт" позиціонує себе як найбільш гуманна компанія, що займається стягненням боргових зобов’язань.

Журналісти АСПІ вирішили звернутись за роз’ясненнями з приводу цих заборгованостей безпосередньо до "Укртелекому". Там повідомили, що у вищезгаданих громадян, що потерпіли від колектора, заборгованостей немає. Проте відповісти на запитання, чому ж тоді киянам приходять ці листи, та чи співпрацювало ПАТ з "Дебтфортом" взагалі, в "Укртелекомі" не змогли. Перевірити цю інформацію через майданчики держзакупівель неможливо в зв’язку з тим, що "Укртелеком" перейшов у власність держави лише в грудні 2017 року. До того компанія належала відомому олігарху Рінату Ахметову.

Після цього ми звернулись за коментарем до "Дебтфорту". Там заявили, що займаються діяльністю по стягненню боргів з недобросовісних платників виключно в рамках закону. Відправку будь-яких листів з погрозами в компанії заперечують. Хоча, зазначимо, що лист завірений печаткою "Дебтфорт Україна", ідентифікаційний номер якої повністю співпадає з ідентифікаційним номером компанії в реєстрі юросіб.

На запитання чи замовляло в компанії колекторські послуги ПАТ "Укртелеком" в "Дебтфорті" відповідати відмолись. Тоді ми зателефонували туди ж з іншого номеру. Спочатку з журналістами АСПІ на тому кінці приязно привітались та підтвердили той факт, що це саме компанія "Дебтфорт Україна". Але коли журналістка заявила, ніби їй прийшов лист з їхньої компанії про опис майна за борги перед "Укртелекомом", в компанії одразу ж заявили, що ми не туди потрапили.

Аби отримати все ж таки хоч якусь інформацію з цього приводу, ми зателефонували за номером гарячої лінії "Дебтфорту", вказаним в листі, знову ж представившись постраждалою стороною. Там нам порадили звернутись з цим листом до найближчого відділення "Укртелекому". Бо, як заявила операторка, "Укртелеком" звернувся до їхньої компанії зі скаргою на заборгованість.

Так чи інакше, але "Укртелеком" все-таки співпрацював з "Дебтфортом". Більше того, Чернігівська філія ПАТ "Укртелеком" в березні цього року навіть судилась з колекторською компанією. Так, "Укртелеком" подав позов про стягнення з приватної компанії 227,4 тисяч грн. Щоправда позов жодним чином не стосувався колекторської діяльності компанії.

Бо за даними реєстру, ТОВ "Дебтфорт Україна" займається не лише стягненням боргів, хоч це і основний вид діяльності компанії, але і діяльністю у сфері права, наданням інших інформаційних послуг та наданням інших комерційних послуг.

У рішенні суду йдеться про те, що "Укртелеком" 1 травня 2016 року підписав з компанією договір про надання послуг бізнес-мережі. Та компанія "Дебтфорт" порушила умови договору, що призвело до заборгованості. За даними сайту "Укртелекому", під послугами бізнес-мережі розуміється надання повного спектру телекомунікаційних послуг, тобто забезпечення доступу до мережі інтернет, телебачення, телефонного зв’язку тощо.

З цього всього можна було б зробити висновок, що компанія "Дебтфорт" якимось чином отримала доступ до клієнтської бази "Укртелекому". Але не "Дебтфортом" єдиним. Рік тому з жителька Кропивницького регулярно потерпала від погроз з боку компанії "Кредитекспрес юкрейн ел.ел.сі" знову ж через заборгованість перед "Укртелекомом". Жінці надійшла підозра у шахрайстві через несплату заборгованості в розмірі 183,9 гривень.

Жінка повідомила, що телефон у неї відключений, тож про борг вона забула. Після повідомлення борг був сплачений. Але попри це, жінці за деякий час прийшов лист з повідомленням про опис майна.

Додамо, що засновниками і керівником "Кредитекспрес юкрейн" є ті самі люди, що і в   "Дебтфорт Україна".

Тож попри те, що ПАТ "Укртелеком" уже вісім місяців як вийшла з приватних рук Ріната Ахметова, який сколотив свій бізнес в 90-ті роки, та відмовлятись від методів 90-х уже державна компанія не поспішає. До того ж не тільки, щоб повернути борги, але й, можливо, заробити на цьому грошей. Бо невідомо, скільки громадян, злякавшись подібних листів, поспішили сплачувати свої "борги".