Виконання бюджету 2017 - рух на девальвацію

На перший погляд такі дані можуть потішити необізнаного у економічних та фінансових питання громадянина. Адже до скарбниці потрапило більше коштів, ніж у минулому році. Але у звіті жодним словом не сказано про те, що ж насправді відбулося та що саме посприяло «покращенню» у процесі виконання бюджету?

Так, там присутня інформація про те, що Україна отримала 19,4 млрд грн від ПДВ, стягнутого з підприємців, які завозили до нашої країни товари з-за кордону. Також там є інформація про надходження 4,8 млрд грн від оподаткування державних підприємств та про стягнення 2,4 млрд грн. податків з прибутків фізичних осіб. Навіть присутня інформація про сплату ренти за користування державними надрами у розмірі 2,2 млрд грн. Проте у сумі всі ці надходження складають 28,8 млрд грн, але аж ніяк не 527,6 млрд грн.  Звідки ж взялася основна сума?

Представники Рахункової палати про це не кажуть, у своєму звіті вони лише обмовилися, що зростання споживчих цін створює додаткові інфляційні очікування. Якесь дуже розмите трактування, як для звіту де мають бути чіткі цифри.

Особливо зважаючи на той факт, що у тому самому звіті вказано, що за перше півріччя 2017 року показники роботи промисловості та сільгоспдіяльності впали, у порівнянні з минулим роком, що навряд чи може позитивно відобразитися на прибутках держави.

Не будемо занадто тримати інтригу. Відповідь на питання про «вдале» виконання бюджету – девальвація. Знецінення гривні та підвищення цін на продукти внутрішнього українського ринку призвели до того, що до державного бюджету почало надходити більше гривневої маси. До речі, така ситуація спостерігається в Україні вже третій рік поспіль і саме завдяки цьому (збільшенню гривневої маси через її знецінення) вдається виконувати доходну частину бюджету і навіть підвищувати мінімальні зарплати (папірців стане більше). Що правда, ніхто не обіцяє, що на ці підвищені мінімальні зарплати можна буде купити більше продукції. Якраз – навпаки.

При цьому варто додати, що Україна має ще виплачувати міжнародні кредити та державний борг. І сплачувати ці рахунки потрібно у валюті, яку Україна отримує виключно з прибутків від експорту сировини (ключова продукція, яку постачає Україна за кордон). Рахункова палата звітує, що об’єм зарезервованих коштів (міжнародний резерв), які підуть на обслуговування державних витрат складає 18,3 млрд доларів.

Єдиний більш-менш позитивний момент у цьому звіті стосується утриманню курсу долара на рівні 26,5 грн/дол. (в середньому за січень-вересень 2017 року). Адже фахівці прогнозували курс не менш ніж 27,2 грн/дол.

Проте, рік ще не закінчився і ми можемо очікувати на подальше знецінення гривні та зростання споживчих цін. Адже на цей рік заплановано надходження до бюджету на рівні 974 млрд грн, а вже на наступний рік надходження до бюджету мають зрости на 15 %, що складатиме суму понад 1 трильйон грн.

Керівництво країни планує отримати переважну більшість грошей завдяки опосередкованим податкам, які за допомогою фіскальних служб будуть стягнуті з бізнесу (на даний момент, показник цих надходжень складає понад 60 %).

Як і прогнозувалося, у 2017 році основним інструментом тиску на економіку країни стало підвищення мінімальної зарплатні. А щоб зменшити збитки, керівництво України відпустило гривну у «вільне плавання», намагаючись за рахунок девальвації та підвищення споживчих цін вирівняти доходну частину державного бюджету.